Sagrada Familia. Автопсихоаналітичний монолог

Sagrada Familia. Автопсихоаналітичний монолог

Sagrada familia або ж храм Святого сімейства – храм у Барселоні, що вже понад століття будується за проектом легендарного архітектора Антоніо Гауді. Це велична, гаргантюанська споруда, що вражає своєю «біонічною» красою. Вона схожа на велетенський міцелій, що зріс посеред міста (хоча починали будувати її ще тоді, коли місто не доросло до того місця), і вперто, попри всі війни та політичні режими, розвивається, даруючи трансцендентні досвіди своїм відвідувачам. Дуже давно архітектор посадив зерно (чи-то радше спору) свого задуму в землю і душі людей, без…

Читати далі...
Мелофілія #20 – Daniel Lioneye – Vol. II

Мелофілія #20 – Daniel Lioneye – Vol. II

Свого часу я захоплювався творчістю гурту HIM. Голос Віллє Валло зачаровував і затягував у глибини суперечливих відтінків кохання. А потім я виріс у пішов зовсім в інший музичний степ. Аж ось недавно, на хвилі ностальгії, я зазирнув на Google Play Music і відкрив сторінку HIM. Внизу були розташовані фото схожих за стилем (хоча радше треба сказати "схожих за теґом") гуртів. Між ними були якісь брутальні двоє з дивним іменем "Daniel Lioneye". Розкрив, запустив і вкрай здивувався авангардному звуку, що сполучив у собі…

Читати далі...
Масонські будні
Пітер Брейгель - "Вавілонська вежа"

Масонські будні

We’re all suffering the same hell, just with different devils (c) ANY GIVEN DAY Коли люди вирішили збудувати Вавилонську вежу, Єгова змішав їх мови, щоби позбавити порозуміння. Нам досі доводиться розгрібати наслідки цього акту ревнивого божества, бо щоразу, коли ти намагаєшся або створити ОСББ, або запустити його ефективну роботу – стикаєшся з пеклом соціальної взаємодії, де кожен у полоні власного світогляду (і ти сам теж), і перш, ніж з‘явиться хоча би подоба якогось консенсусу, треба пробити головою не одну бетонну стіну. Найгірше,…

Читати далі...
Маріупольський жовтень – частина 2. Дух міста

Маріупольський жовтень – частина 2. Дух міста

У Маріуполі зараз чимало нового. Але водночас відчувається, що місто постаріло. Чи то, може, я постарів, а разом зі мною – бачення міста? Місто лишилось на місці, час переїхав у пам‘ять, на вулицю Ностальгії, всотався в звивини, як дощ у асфальт, меліруючи в сиве (хоч це вже давно не модно), тепер час – це ми, бадилля, з ким колись перетнулися пагонами, з ким малюємо на дозвіллі таємничий орнамент стежок, нитками нашими, білими, зшиті клаптики краєзнавства, ми вирощуємо будинки для пташок…

Читати далі...
Маріупольський жовтень – частина 1

Маріупольський жовтень – частина 1

Якось ішов приватним сектором у Маріку, і накотило солодке і гірке водночас відчуття: "Боже, як же ж у нас кльово!" Чому гірке? Тому що мало хто це розумів і розуміє, приймають люди якісь дикі рішення, ідуть на дикі вчинки, а потім жаліють про згублені принади тихого приморського містечка... В чому сіль мистецтва, так це в тому, що воно допомагає навчити любити щось без утрати. Принаймні, намагається...

Читати далі...
Альбоми 2018

Альбоми 2018

2018 рік у музичному плані минув доволі своєрідно. Якщо минулого року набиралося матеріалу на піврічні звіти, то в цьому році певної миті взагалі здалося, що ніяких особливих вражень не буде. Але, на щастя, похмурий прогноз не справдився, на горизонті з’явилися нові вподобання. Разом із ними картину доповнили численні переслуховування, тож у цьогорічному списку будуть дублі. Spiritbox – Spiritbox EP (2017) + Singles (2018) Spiritbox - EP (2017) Слава мем-повелителю KMac2021 за те, що зробив мікс на їх прелюд “10:16 AM”, чим відкрив…

Читати далі...
Нова надія =)

Нова надія =)

Життя на сайтику завмерло. Чесно зізнаюся, впала мотивація до процесу оформлення постів на фоні відсутності уваги з боку аудиторії. Людям досить постів на facebook, мало хто з них переходить на сайт, і навіть спокуса повноцінним естетичним оформленням не спрацювала. Втім, я й сам за це відповідальний, бо не можу й не хочу підлаштовуватися під ритм ефективних СММ-тактик, які за належного використання обіцяють значно більшу увагу до просуваного сайту. Моє блоґерське життя закінчило ще одне коло (мені хочеться сподіватися, що це все ж…

Читати далі...
Два кольори волі

Два кольори волі

Хто звільниться сам – той вільним буде… (с) Леся Українка Християни вірують, що Христос показав спосіб, як досягнути спасіння, затвердивши його своєю жертвою задля спокути гріхів людства. Тобто, тепер уже не треба мудрувати і вишукувати істину деінде, ось вона – у формі готової інструкції презентована в Новому заповіті, треба просто скористатися нею. Особисто я не згоден з цим. На мою думку, в духовній сфері завжди треба мудрувати і шукати істину, хоча б тому, що в кожної живої істоти власна індивідуальна природа, і…

Читати далі...
[…]

[…]

…і небо – розміром із перл, уміщується на долоні, де розчинилась лінія життя, і спогади розлітаються пелюстками, я знаю – все це – короткий спалах, моя спіраль вольфрамова уже перегоріла в вакуумі, я з кожною секундою тану в затяжному відлунні кульмінації кохання, обертаючись по спіралі, колихаючи свою пряму криву малюнком привітальним на прощання, але поки ще – червень наливає вчорашній заквіт, і захід у дзеркалі перлу вже будить завтрашній схід… Обкладинка: unsplash-logoDawid Zawiła

Читати далі...
Блакитна мить

Блакитна мить

Липневе сонце зойкнуло і скинуло блакить, мені затулила крилом очі сукня прозора, крізь неї видно сни, шепочуть ледве чутно, ховаються – в повіка на краєчку, скільки їх танцює на вістрі вії однієї?.. Обкладинка: unsplash-logoEsteban Lopez

Читати далі...
Ценотаф

Ценотаф

Не людина – брила, глянеш тільки – тяжко вже, твоя присутність робить нас малими, твоя присутність викликає страх, мов ценотаф безсмертної надії, що супроводжує у смерті таборах, коли живуть тоді, коли неможна жити, коли ідуть туди, не повернуться звідкіля, з чиїми зустрічаєшся очима, й безодня звідти позира, питається у тебе – скільки зможеш витримати, поки не станеш прах?.. Обкладинка: unsplash-logoKristen Sturdivant

Читати далі...
Самоміфологія

Самоміфологія

І. Безсоння душі підіймає на спис, на моїх очах нема повік, нема на чому малювати сни, хтось написав на лінії життя завіт стрічати, мов світанок, біль, тому ніколи не стихає бій, і я вивчаю мудрість тарганів у світлі ядерного полум’я… ІІ. …як може сам себе прибити до хреста? Хто допоможе вбити третій цвях? – Ах, так! Той, хто стоїть у дзеркалі, із білими очами, карбід шкварчить у нього на руках, Тартару ворота – рот, слина – води Ахерону, перший серед янголів, пасинок…

Читати далі...
Наплічник

Наплічник

Спакуй свою пам’ять в гігантський наплічник, в картонні коробки склади, відчуєш, як прямо до сонця злітаєш, бо він, мовби гелій, легкий… Обкладинка: unsplash-logoAaron Burden

Читати далі...
Ні бе, ні ме…

Ні бе, ні ме…

Плачу, бо німий, з горла рев, як наче кричиш уві сні, не піддасться слову гейзер краси, то ти повір мені на крик… V - Oceans by Slow Обкладинка: unsplash-logoJoshua Earle

Читати далі...
Метаморфоза

Метаморфоза

Ти вся в білому біля поля, хмари біжать небесами, там, на пагорбі, фігури в чорному – обриси тривоги, врожай зібрано, глибоко всередині збирається слина, прокидається Цербер, ти кладеш обережно серп, береш смолоскип, брудниш сорочку, лляна невинність тріщить під напором стихії, ти дивишся в очі неминучого, і стерню поглинає пожежа, ти рухаєшся в бік чорного, ти робиш із себе борошно, ти будеш усіма квітами по той бік порожнього, сповита в колисці власноруч спроектованим богом, на хвилях сама – хвиля, смакуючи перемогу в грі…

Читати далі...
Темна вежа

Темна вежа

В моєму храмі підземні кімнати, ще глибші, ніж я вважав, як далеко спускається вежа? – поділ відбиває в собі небеса, і кожна нова келія тримає в собі голоси, крізь прочинені двері – кричать, осідають на стінах вологою, чи це вибухає печаль з мого рота в обличчя нового свічада, туманно в очах, я спускаюся сходами крізь підлогу, вивчаю сопромат по нотах у будові без початку та кінця, центруючи будову камертоном серця, винаходячи музику в шумах таємних коридорів й потаємних келій, прокладаючи струмінь хребта…

Читати далі...
[…]

[…]

Т.К. Ми з тобою не помітили цей шторм, подумали – легенький вітерець, нас іноді рятує неможливість порівнянь, ми не встигаємо злякатися, і м’язи не зриваються з кісток, витримуємо все, хіба що позіхання відлетить із уст, немов метелик, і закрутиться в повітрі, озирнулися – позаду – океан, а нам здавалося, що озерце, під нами грубий пліт з дошок, та ми його зв’язали нервами щонайміцніше, і сказали – каравела, та скільки ще материків ховає горизонт ніхто не відповість напевне, але перл надії ще палахкотить,…

Читати далі...
[…]

[…]

99% виживання, 1% гри, 1% кохання на 99 пустоти, тому я щоразу плачу, коли ти літаєш, тому стискається серце до ломоти, і махаю тобі рукою - чи на знак привітання, чи на прощання, коли ти торкаєшся висоти...   Weighing Souls With Sand by The Angelic Process   Обкладинка unsplash-logoDaniel Gregoire

Читати далі...
Сома ІІ

Сома ІІ

Сома – бульбашка піни ревучого океану, рана на грудях спокою і голос із рани, палахкотить нерв, лоскоче пітьму віршами, тріпають вітри вогник, він крила метеликів палить, але сам за секунду разом з ними стане дим…   The Maldoror Chants: Hermaphrodite by Schammasch Обкладинка: unsplash-logoSimon Abrams

Читати далі...
LVX

LVX

По той бік твого монологу, між речей, тече дивне світло, його видно між слів, ми – немовби портали, щоб вийти у нього – де ми опинимось? – в дзвонах секунд, що лунають повільно і довго, стікають, як мед через промені сонного сонця, там дзюркоче джерело всіх музик, там в’ються над водою бозони Хіґса, там тобі відбирає мову, і ти стаєш морем, і ти любиш навіть найскелястіші береги…   REACH by ATMOSPHERES   Обкладинка:unsplash-logoSonja Punz

Читати далі...