Психологічні одноборства. ч.3 – Глибше за ідеологію

Я вважаю, в людині є речі, глибші за погляди, віросповідання та інші ідейні речі. Є більш універсальна сутність, якості та властивості котрої крізь часи, релігії та політичні устрої оцінюються більш-менш однаково. Вона пролягає десь між підсвідомістю та свідомістю, мабуть, саме там знаходиться інформація, відповідальна за соціонічний тип. Можливо, там знаходиться також і ядро нашої особистості, те, що робить нас унікальними людьми. Так от, варто прагнути до тих глибин, аби віднайти гармонію стосунків. Люди часто чіпляються за погляди, поверхневі розбіжності, які аж ніяк не відбиваються на глибинних співвідношеннях психічних форм. Яблуко роздору часто полягає в не таких уже й значних речах. На фоні великого резонансу такі дрібниці повинні були б загубитися, але хворобливе самолюбство (знову ж таки, поверхневе) не дає не звернути увагу на них. Велика мудрість і сила полягає в тому, аби перемогти бурхливі емоції на поверхні, щоб дістатися глибинних течій, вивести конфлікт з рівня поглядів на рівень вартостей, прагнень. Звичайно, поверхня, зовнішність – це перше, що трапляє нам у вічі, але далеко не завжди зовнішність правильно й точно показує нутро, та й треба мати неабияке вміння, щоби правильно розпізнати, що в людині на думці. Як часто кажуть: «А спочатку він/вона мені так не сподобався/лась…»

Читати далі...

Філософські імпровізації. Частина 3

Треба було назвати текст "філософські імпровізації на основі маскульту". Насправді, дуже багато асоціацій спливають саме з кіно та телебачення, хоча я не можу назвати себе надто обізнаним з ефіром. Проте типажі досить яскраві, тому чом би й не скористатися ними для наочності? Третя частина цієї експериментальної додекафонії буде поки що завершальною. Думки з теми виписані максимально, тепер треба робити перерву, доки не повернеться натхнення. Не факт, що знову з'явиться щось подібне до наведених текстів. В будь-якому разі, це був цікавий і приємний експеримент зі збирання до кластерної купи великої кількості думок. Тож наостанок зустрічайте тему героя.

Читати далі...

Філософські імпровізації. Частина 2

Друга частина не змусила на себе довго чекати. Хоча я продовжив свободний вираз думок, тема вже почала диктувати власні рамки, текст став трохи більш зв'язним, цілісним. Легше стало проглядати стрижневі думки. І що хотів би зазначити, так це велике захоплення і задоволення від написання, яких не відчував уже досить давно. Сподіваюся, це позитивно позначилося на якості матеріалу.

Читати далі...

Філософські імпровізації. Частина 1

Вперше за доволі довгий час створення тексту перетворилося на потік свідомості. Можна сказати "я створив кентавра", хоча на масштаби ніцшевського "кентавра" посягати мені ранувато. =) А почалося все з розрізнених думок після перегляду документального фільму каналу "НТН" про "російське карате" і гучного свого часу блокбастеру в двох частинах "Kill Bill" від пана Тарантіно. Останнього джентльмена я, насправді, не дуже високо ціную, проте фільм змусив задуматися. Нестак сам по собі, а як збірна солянка різноманітних алюзій та естетичних втілень однієї теми - теми вбивства і влади вбивці. Розрізнені думки поєднувалися між собою за якимсь не дуже зрозумілим інтелектуально, але добре відчутним емоційно, принципом, хотілося перетворити їх на текст. Одразу не вийшло. Накидав був план, але думки вперто не хотіли тому плану коритися. Зрештою, дозволив тексту вести думку без застосування свідомості, що перетворилося на її потік. Не можу сказати, що це мені не сподобалося. Написання публіцистичного тексту перетворилося на імпровізацію, вивільнення наболілого філософського роздуму. Так і вийшов наведений нижче текст. Можливо, Вам сподобається, а можливо, Ви закидаєте мене банановими шкурками за таке горе-експериментаторство, в будь-якому разі хочеться цим досвідом поділитися. Тут Ви обов'язково знайдете алюзії теми воїнів світла, розроблену Пауло Коельйо, відсилання до Ніцше, прямі аналогії з Гессе і багато персонального екзистенціалізму. Як показали думки після завершення останнього шматка - все тільки починається, бо тема гри, гравця, аристократа потребує подальшого розкриття за допомогою художніх образів та прикладів з життя. Тому я гордо називаю поданий текст першою частиною мого вербального концерту з елементами додекафонії. =) Приємного читання.

Читати далі...

Розумник, засмажений в пиві

Мало бути розумним. Розум не гарантує нам «високих моральних якостей». А що це, власне, таке? Людина велика зовсім не можливістю сполучати речі, підбирати відповідності. Людина велика своїм творчим потенціалом. Йдеться не тільки про художнє мистецтво – будь-яка діяльність може бути творчістю, навіть праця прибиральника. Важливо тільки, щоби був резонанс між душею та тим, що роблять руки. Зазвичай, коли цього нема, - людина не дуже щаслива. Аналіз, синтез, дедукція, індукція – все це суть лише інструменти. Самі по собі вони не мають сили, тільки в руках майстра вони набирають чарівності. А майстер – це творчість, енергетичний імпульс, що відшукує собі русло в житті.

Читати далі...

KULTURKAMPF: Інструкція із самоексплуатації

[caption id="attachment_277" align="alignright" width="147" caption="Генріх Фрідріх Фюгер. "Прометей несе вогонь людям" (1817 р.)"][/caption] Наступним питанням постає: «А як же добитися змін? Що треба зробити, аби життя стало кращим?» Питання з одного боку – складне, з іншого – просте. Не існує одного рецепта на всіх – це правда. Проте ми можемо ділитися досвідом, й десь там, посеред усіх слів, знайдеться імпульс для змін.

Читати далі...

Заповідь: не стань кровопивцем

Перед прочитанням даного матеріалу рекомендую спочатку ознайомитися зі змістом книги О. Забужко «Шевченків міф України». Після прочитання книги Оксани Забужко «Шевченків міф України» сам собою напросився один важливий висновок: держава не може триматися на крові. Будь-який шовінізм, надмірний радикалізм і схильність до вирішення питань насильством – перші кроки в побудові чергового тоталітарного жахіття. І тут жодні благі наміри не відіграють ролі, бо ж сутність справи одна – насильство і тиранія, загорнуті в національні кольори. Але тепер кольори є лише зовнішністю, засобом, сам дух нації вимирає, захлинаючись кров’ю праведних і неправедних жертв. Якщо людина в боротьбі уподібнюється до ворога – вона програє, адже, врешті-решт, навіть після її перемоги тріумф одержить не права справа, а ідея та дух ворога. Таким чином кровожерливість народжує кровожерливість, зло заражає собою правоту, хвороба терору поширюється.

Читати далі...

Дух музики

«Чого ж ти лякаєшся? Із людиною відбувається те саме, що й з деревом. Чим вище він прагне вгору, до світла, тим глибше врізаються корені його в землю, вниз, у темряву та глибину, - у зло».

Фрідріх Ніцше. «Так казав Заратустра»

Коли розбираєш класичний твір, уважно слухаючи кожний акорд, кожну ноту, - перед тобою постає дивовижна логіка звуку. Коли слух налаштовується на тональність твору, вхоплює розвиток мелодії, то розум уже сам підказує наступний акорд, наступний хід. Декілька основних нот задають хід усього твору. Знаючи їх – зможеш написати стільки, скільки буде потрібно. Ці декілька нот вміщують у собі все – основну, побічну партії, вступ та розвиток сюжету, вони є ключ до шляху, де вдалі майорить світло кульмінації. Гра – рух до неї, кроки, біг. Світла стає все більше, нерви розжарюються все біліше, і – ось! – він, вибух, хвилі, промені та іскри, наднова. Далі гра – поширення її променів у просторі, розрішення внутрішнього напруження і задоволений спокій. І все завдяки декільком нотам, що стали стрижнями внутрішньої гармонії твору.

Читати далі...

Тілософія

Або «В здоровому тілі – здоровий дух» Біцепси-тріцепси-дельти-трапеції Незважаючи на сучасне прагнення окремих прогресивних кіл до здоров’я, відношення їх до тіла залишається досить поверхневим. Не вистачає певної міри філософії. Нині взагалі не вистачає філософії у відношенні до життя, а до тіла й поготів, оскільки воно сприймається як даність. І це при всіх досягненнях медицини, гігієни та фізкультури!

Читати далі...

На своєму місці…

Чим довше живеш, тим глибше осягаєш значення патріотизму і любові до землі для людини. Можливо, це прозвучить банально, але «без Батьківщини немає Людини». Розберемося в цій фразі. Питання патріотизму по суті є питанням місця. Людський організм не є автономним відносно останнього світу, він тісно пов’язаний із Природою: ландшафтом, атмосферою, сонячним промінням. У нерозривній єдності з цим відбувається розбудова етнічних культур. Етнічна культура – це простір первісного визначення людини відносно світу та інших людей. Тобто культура є першим кроком від людини як біологічного виду до людини як індивідуума, твоєї неповторної особистості. Таким чином будується нехитрий ланцюжок: людство – етнос/нація – особистість.

Читати далі...

Психологічні одноборства. ч.2 – Бій із тінню

Раніше мені важко було сформулювати, яким же самим чином треба вирішувати психологічні проблеми. Інтерес до цієї теми завжди призводив до довгих бесід і дискусій, в яких будувалися та руйнувалися рецепти щастя. Мені завжди імпонувала позиція володіння собою, своїми емоціями, певна міра суворості та велика сила духу. Але ніколи не хотілося ламати себе чи будь-кого іншого. Так само не хотілося, щоб люди заганяли себе в глухий кут затиснутої душі. Незважаючи на мету. Завжди вважав, що такий жорстокий інструмент вбиває в особі те, що й насолоджується, власне, досягненням тієї чи іншої мети. А біг затиснутим у футляр величезної волі, врешті-решт, приводить до прикрого розчарування. «От начебто, все є, але все не те…»

Читати далі...

Психологічні одноборства.

[caption id="attachment_213" align="alignright" width="119" caption="Кандзі написання Айкідо"][/caption] Невеличкий вступ до теми. Цей екзерсис є ще одним відкриттям для мене принципів, дуже наближених до Айкідо - видатного своїм прагненням до Гармонії одноборства. Хоча в тексті всього лише одна цитата зі слів О'сенсея Уешиби Моріхея, велика частка самого духу такого розуміння конфлікту завдячує саме його прикладу, його досвіду, втіленому як у системі прийомів, так і в літературно-філософському спадку. Проте сам шлях сюди прокладений завдяки філософії Фрідріха Ніцше з її ненастанним рухом уперед, до ще більших і кращих вершин духа і тіла людини. Хоча, на перший погляд, означені досвіди думки або ніяк одне до одного не відносяться, або навіть суперечать одне одному, то це лише на перший погляд. У тонких структурах обидві філософії є виявом аристократичного потягу до розвитку й утвердження нових Гармоній у житті та Всесвіті. Я сподіваюся, що подані невеличкі правила є лише першим кроком з вивчення динаміки суспільних протиріч і їхнього тісного зв'язку із темою сутності Гармонії. [caption id="attachment_214" align="alignleft" width="153" caption="О'сенсей Уешиба Моріхей"][/caption] Досить неприємною проблемою до недавнього часу залишалася необхідність учити, переконувати. Скоріше за все, подібний підхід був продиктований юнацьким максималізмом, примноженим природною схильністю до цього самого максималізму. В цілому справа надбала форми такого собі «занепокоєння» непрогресивністю та застійністю поглядів навколишнього суспільства. Проте, досвід показав, що в будь-якій мірі агресивне просування ідей призводить до ще більшого замикання людини всередині психічного панцира.

Читати далі...

Духу час: На захисті зеленого міста – країни – світу!

Не можна лишатися осторонь! Треба, щоби з громадською думкою рахувалися! Якщо Вам небайдужа доля Харківського лісопарку ім. Горького, перейдіть за цим посиланням і почитайте інформацію, можливо, Ви зможете чимось допомогти. http://www.greenfront.kh.ua/ І треба запам'ятати, що поки народ мовчить і ховається, то він не народ а аморфна біомаса. З такою біомасою роблять, що захочуть, і якщо вона хоче довести свою гідність звання людини і народу, то має захищати себе і багатство власної землі! upd. 9.06.2010 Події в Харкові дуже чітко прояснили ситуацію в…

Читати далі...

Книга-перформанс

Чи сприймається книга зараз у якості твору мистецтва? Важко сказати, для соціологічного опитування не вистачає можливостей. Але якщо міркувати з позицій того, як ці книги зараз виробляються, то навряд чи. Звичайно, є колекційні видання, що коштують від 500 грн. і до безкінечності, але мова не зовсім про це.

Читати далі...

Перемога?

Історія показала, що будь-яка вартість може стати розмінною монетою політиків і комерсантів. Торгують майже всім. Неможливо продати лише справжнє. Але справжнє стає майже непомітним за вивісками та транспарантами, під прапорами та гаслами. Для того, щоби знайти справжнє, доводиться напружувати очі та брати на допомогу вогонь удень.

Читати далі...

Право на себе (спроба екзистенціного аналізу)

Під час однієї філософської дискусії я задумався про таку річ, як славнозвісна «внутрішня свобода», оспівана ще паном Пушкіним. Зараз це неоднозначне явище подається як «екзистенція», тобто квінтесенція життя людини. Психологи, так само, як і митці, виділяють поняття «внутрішній світ». Яка його сутність – питання складне і цікаве, проте мова піде не про це.

Читати далі...

Знання = Буття

Дурість – це не завжди властивість характеру і навіть не відсутність знань. Це відсутність мотивації до пізнання. Що, власне, є мотивація? Це усвідомлення позитивної перспективи від якогось роду діяльності. Отже, ті, кого ми сьогодні називаємо «масою» або навіть «біомасою» - вчасно не отримали розуміння перспективи розвитку мислення, аналітичних та естетичних здібностей. Найкращою перспективою для них залишилося найпростіше – нехитра музика, натовп, алкоголь та інші наркотики. Ну, ще в декого, особливо наділеного психосексуальною енергією, віддушиною є агресивна поведінка. Що є знання? Це, по суті, відчуття світу та свого буття в ньому. Чим більше ми знаємо, тим краще регулюємо власну діяльність, тим краще можемо переживати емоції та оптимізувати їх. Так, знання інколи бувають даремними, це відбувається тоді, коли вони не відповідають індивідуальному спрямуванню особистості, коли не входять з ним у резонанс. Але, тим не менш, знання, особливо знання образно-емоційні, дозволяють «бути більше», так би мовити, зануритися в життя. Знання фактично «збільшує кількість особистості». Чим більше людина вбирає в себе світу, тим більший відсоток її самовідчуття.

Читати далі...

Обмін душами

[caption id="attachment_178" align="alignright" width="207" caption="Леонардо да Вінчі - Вітрувіанська людина"][/caption] Не можу не дивуватися дивовижній природі мистецтва… Хоча, це те саме, що дивуватися природі світу, тому що мистецтво із ним глибоко пов’язано. Люди зневажливо називають інших тварин нижчими за себе, і як аргумент подають мову як засіб спілкування. Але якщо подивитися глибше, то людська мова – тільки маленька частка широкого спектру засобів спілкування. Люди забувають, що, окрім безпосередньо слів, у спілкуванні працюють міміка, жести, очі, колір шкіри, температура тіла і навіть запах. Тварини використовують усе це у звичайному повсякденному спілкуванні, а в людини здатність враховувати всі ті чинники під час розмови вже вважається неабиякою спостережливістю. Якщо порівняти людину з іншими тваринами з такої точки зору, то вийде, що професор Лайтмен із серіалу «Теорія брехні» - не отримав надможливості, а лише наблизився за рівнем сприйняття до тварин. Скажімо, до кішок і собак. Який удар по людському самолюбству! Проте не варто забувати, що маємо розум і волю, які здатні усунути цей пробіл у житті.

Читати далі...

Роздум про художній інстинкт

Похвалитися великими знаннями в тонкощах образотворчого мистецтва, нажаль, поки що не можу. Але навички в цьому роді мистецтва мені не чужі. Так сталося, що з дитинства займався самонавчанням з малювання. Десь у 15 або 16 років я закинув цю справу, перейшовши на ниву літератури, але наприкінці минулого року декілька розрізнених імпульсів знову стимулювали бажання відродити та розвинути старе вміння. Ну і, звичайно, прокинувся філософ мозку, щоби вивести деякі принципи, віднайдені під час творчого процесу.

Читати далі...

Інформаційний шум

Насправді, сучасний стан інформаційної сфери є викиданням реплік у порожній простір. Таке відбувається через інстинкт домінування, що змушує власну думку ставити понад іншими, вважати єдиною вартою уваги. Тому відбувається інформаційна інфляція, де реалізовані в текстах досвіди багато в чому дублюються, мало проробляються, стає дедалі менше висновків. Через це також з’являється ілюзія пришвидшення процесів життєдіяльності людської цивілізації, бо кожне нове повідомлення дійсно вважається новим, а отже кількість нового постійно примножується. Саме це інформаційне «прискорення» є наслідком технічного прогресу, що створив нові комунікаційні засоби. Насправді ж прискорення як такого немає, є тільки велика кількість дублювання повідомлень (як у журналістиці, так і в мистецтві), що самі по собі мало відрізняються. Поняття «загубитися в океані інформації» втрачає чинність, бо при більш докладному аналізі «океан» зникає, тобто диференціюється за певною кількістю тем. Всередині таких тем повідомлення будуть мало одне від одного відрізнятися.

Читати далі...