μυωπία

μυωπία

О, моя міопіє, напруги подруго! Шлюб з невдалого розрахунку балістики стосунків, лунко б‘ється крилами в стінах долонь під куполом відсутність, я лякаюся примар і загортаюся в безглуздість, марно! Марно прагнути тепла в серпанку близорукості, яка – ціна тривалої роботи навмання, без жодної притомної інструкції, те все, що я набудував, стікає аквареллю невпізнаваності, коригую дзеркала, щоб відчувати те, що мають у собі слова, що я загубив у словах, поки функціонував у котловані вежі храму...

Читати далі...
[…]

[…]

Життя дається з пакетом дармових умінь у комплекті, здається, вони не потребують зайвих слів, але якщо ти хочеш дійти далі, ти мусиш розлущити тривіальність і побачити всередині горіха – годинниковий механізм, простота – серпанок омани на геніальності – ховає складність складеності елементів, ти знаєш, твої м’язи зовсім не обов’язково мають утилітарне призначення, бо танець – це безглузде хвилювання – то є місце, де є найбільше тѐбе, й заради цього, на позір пустого, моменту вибухнув світ і палає матерія, й промінь біжить через…

Читати далі...
[…]

[…]

https://youtu.be/V9TcGV2SHtk …все це тільки початок… тіло – язик полум’я крізь паливо матерії, промінь світла – в системі свічад і лінз, перед оком твоїм – простерті до обрію руки, космічні степи нічев’я, роки падіння в рот страхітливої істини, свобода програти і згнити, свобода тягнутися і квітнути, божественна рівність і порожнеча дгарм через відсутність інструкцій з користування світом, слабкі орієнтири чужих картографій – підводять до власних морів, і там слова гублять значення, щоб стати насправді твоїми, скрапленими нотами на щоках… Обкладинка: Darkzero + mix…

Читати далі...
Depart

Depart

Понеділок зі скрипом прочинив потаємні двері храму, я дивлюся в чорноту зі страхом, уперше за стільки років не відводжу очі, раніше затирав її фарбами, малював чудернацькі картини, тепер лишилася тільки правда, і правда вимагає йти, я збираю в наплічник слова, саджаю віднайдене серце в грудну клітину, беру ліхтар, і вчорашній дім стає лімбом, осипаються стіни іржею, і ось я вже в центрі землі – зернина – прокладаю дорогу теренами пустоти, вусібіч посилаю хвилі у сподіванні луни… Обкладинка: Darkzero + Philipp Berndt +…

Читати далі...
Знічев’я

Знічев’я

Життя за порогом нічев‘я чекає гуляти, підняти очі та помічати, що тривіальні предмети – то ноти музики існування: акваріуми неба, тепла лампова цегла, приховані дерева, речі тягнуться на сонці, танцюють під водою серпня, дзвін натягнутих нервів – стає басовим гудінням, що більше ти обіймаєш себе, що більше ти розслабляєшся між зусиллями, що краще ти відчуваєш таймінг, танцюючи в потоках божевілля, я – світло й нема в мені жодної тьми, бо пітьма – то просто інша довжина хвилі, коли установлюєш статус кво,  стаєш…

Читати далі...
Chrysalis

Chrysalis

Весь можливий чай – випито, весь можливий шоколад – з’їдено, клітини в мого океану на дні вже готові стати – рибами, та проте ця мить творення повна не радістю, а тривогою, води утроби спускаються в безодню, [від цього не вдасться відвернутися] радість – потім, а зараз – пологи, над поверхнею перші ознаки шторму, покривається тріщинами шкаралупа спокою… https://www.youtube.com/watch?v=si9RaeeCUXI https://www.youtube.com/watch?v=plvsV_J4WHM

Читати далі...
Соліпсизм

Соліпсизм

Тягнулася довго свідомість до бога, аж поки не второпав, що то просто відображення тебе самого в порожньому куполі, й від доторку пішли обличчям кола, і храм спустошливою сповнився луною від дзеркал, оглушений власним голосом, опинився сам на сам із жахом вакууму, з-за заборонених дверей прочинених на тебе глянула глибока чорнота – власних зіниць… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. Stoic Death by DESECRESY

Читати далі...
Rapture

Rapture

Осяяна пітьма промінням внутрішньої анігіляції, контур тіла палає, народжуючи барви, вони злітають, і тане душа, захоплена величчю саморуйнації – так виникає вода, і глибина, мов тінь від полум’я, витягується, там – тремтить нове життя… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. https://www.youtube.com/watch?v=zlLljcLHqHQ https://www.youtube.com/watch?v=mXzCPgf4C-E

Читати далі...
[…]

[…]

В останніх променях зникає горизонт, дрімота вод важніє на повіках, не злічу годин, відходжених скрижалями доріг, гірко-солодку біографію витоптуючи... https://www.youtube.com/watch?v=J0syBvc9WiU

Читати далі...
Меотійська космогонія

Меотійська космогонія

І. Ковтає море натиск часу, він покривається іржею й випадає в мул, міліє море, зливається зі степом в ідеальну площину, єднальну смугу злітно-посадкову із океану глибини у неба глибину…   ІІ. Пагорби повторюють контури хвиль, безпомічно плавають календарі та годинники на сіро-зеленій поверхні, сюди приїжджають, аби потонути, місцевий простір заперечив час, усі його сліди загубилися в напрямку обрію, по собі залишивши самі тільки сни, що блаженно кружлятимуть безкінечно до теплової смерті Всесвіту… та після неї теж… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х.…

Читати далі...
ПЕС

ПЕС

Блакитний Місяць сіє срібло на руки здійняті жерця, він молить зі стрункою спиною свічадо бога дня здійняти хвилю міцного приливу, аби вода заграла в лабіринті з каменю і закрутила вал турбіни, й Атлант розправив плечі на 17 мегават, і бігла життєдайна блискавка в оселі, де людина витратить її на мерехтіння ентропії, таке божественно красиве і безглузде, як саме життя… Обкладинка: by Neven Krcmarek on Unsplash + М.Х.

Читати далі...
[…]

[…]

Гармати чутно, спокою нема, війна бере у коло осоружне, брешу собі уголос про keep calm and carry on, а в самого від ярості трясуться руки, й провалля поміж брови розсікає шкіру, душу розсікає, дихай-дихай, дихай і співай, бо той, хто дихає рівніш – перемагає, мовив старий воїн, і дмухнув полум’ям на чорний дощ з червоних хмар, і почимчикував поволі в нетрі бою…   …це нормальний стан, речей, звикай… мир – берег перед бурхливим морем… Обкладинка: Darkzero + М.Х. https://www.youtube.com/watch?v=GAtmOTV4fbM https://www.youtube.com/watch?v=--WesRplZe4

Читати далі...
[…]

[…]

Гріхи минулі – чорні бубки гречки, довкола литки – тягарі – гуркочуть проти ночі, мов будильник, що проганяє сон від вартових, і вартові долоні вузлуваті дві перебирають врожаї, аби зварити кашу з цим усім, і зморшки – карта дороги лютого до доброти, коли минуле – крони проти сонця тінь, що падає у воду з висоти…

Читати далі...
Зеніт ІІ

Зеніт ІІ

На висоті, вікна душі втягують у себе світ із протягом, хвилює фіранки, мішається з духом, і разом ви пахнете горизонтом як сумою всіх речей, тебе п’янить твоя присутність, і ти в кулак хапаєш мить, вона згортається там клубочком і спить, і між пальцями світиться… https://www.youtube.com/watch?v=GAtmOTV4fbM

Читати далі...
[…]

[…]

Я – стіна, що підпирає спину, вона списана тлумачним словником, попереду – туман, сонце крізь нього кругом білим вабить крок, а далі – втрачаєш опору, балансуєш сяк-так, навшпиньках, балерон незнаних літер між тіней незнаних мов, і що більше світла приносиш у край туманний, то більше стає він, як сон, неможливо його охопити, обійняти лиш можна і плити крізь нього… Обкладинка: Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Дим

Дим

Руку на серце – всім, хто пішов, хто дожив і хто зламався під натиском, хто тепер – шелестіння радіохвиль по піску, хто тепер – білий шум у зеленому листі, ми з тобою – антени, вони – повідомлення, на які ми чекаємо, бо сигнал лиш тоді повідомлення, як на нього чекають, отже все неживе і живе вщент заповнено мовою, чиє слово – у ритмі зливи, у змаху крони, у танці хмарин, у вогнищах, де ми куримо свої душі – заради захоплення, що викликає…

Читати далі...
[…]

[…]

Коли ти рухаєшся найшвидше – світ довкола заспокоюється, коли ти рухаєшся найшвидше – проживаєш тисячу життів за мить, що треба руці дівчини здійнятися, аби поправити пасмо… Коли ти рухаєшся найшвидше – світ стає нерухомим, і можна гуляти між людьми, як між деревами, поки існуєш для них як імовірність, припущення, адже рухаєшся геть іншим виміром, живеш у майбутньому, їм доступний лиш слід проти неба, реактивний прощальний змах крила метелика, що згорає на розпеченій нитці вечірнього обрію, новому дню показуючи шлях… https://www.youtube.com/watch?v=yhnkD7YxJ1s Обкладинка: Darkzero…

Читати далі...
Пізнай себе

Пізнай себе

…це, наче завдання сліпому описати колір очей навпомац відображення в дзеркалі, й попри абсурдну неможливість сказаного – це виходить, пальці перебирають барви райдуги, мов струни, і вони відкривають свої імена, музика малює на повіках хмари – це я – о, так ось який він – я насправді… https://youtu.be/K56geuUVNhw?t=1850 Cover: Viktor Talashuk on Unsplash + Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Зеніт

Зеніт

Ґрунт – сума кісток – у пітьмі натягує тятиву – дзвенить тонко, лоскоче, малюючи контур бажання, коли тиск вибухне, губи відпустить мовчання, в небо з інфрачервоного поля вилетить промінь, і буде звук, так щомиті творення до зеніту тримає маршрут з надр ярості й болю… https://www.youtube.com/watch?v=S-N2m8yR5jE Cover: Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Молитва спеці

Молитва спеці

Сонце, розплав мізки нам, хай течуть по розжарених плечах, і далі, рівчаками в пляжному піску – до води, там шкварчать яєчнею, позбавляючись від викопної мерзлоти, всім – пляжний волейбол і мир! https://www.youtube.com/watch?v=9P4xEBY82P0 https://www.youtube.com/watch?v=0ifMwhNqsgY Cover: Darkzero + М.Х.

Читати далі...