Житомир-тур 2018

Житомир-тур 2018

Це ще один пост річної давнини. Перший був про "Замок Барона". Так уже сталося, що я вкрай повільно перетравлюю події, особливо подорожі. Буває, з'їздиш кудись, а потім отак через рік раптом осяює: "Йой, та це ж я був там-то і там-то! І бачив те-то і те-то!" Таке собі "свято, що завжди з тобою", тільки з затримкою. В тур по Житомирщині з Дружиною збиралися довго, багато разів відкладали, один раз скасовували замовлення екскурсії, аж поки нарешті зорі не стали в ряд і силою…

Читати далі...
Думки проти ночі

Думки проти ночі

Вир дорослого життя відбив звичку гуляти на самоті. Погано. Голові потрібне вентилювання. Можна, звісно, вчергове нашпигуватися інформацією з інтернетів, але певної миті вони теж вичерпуються, і постає важка необхідність зазирати собі в душу і наводити там лад. Тоді береш ноги в руки і чикрижиш із фотіком, уходячи в "динамічну медитацію". Вихоплення картин із реальності допомагає створити потік ефективного мислення, з якого потім вистрибують рибини малих осяянь. Вже дуже багато разів проходив повз Меморіал жертвам Голодомору, є купа фоток його а-ля "30 видів…

Читати далі...
Фантастична відеопоезія

Фантастична відеопоезія

Поезія як метод покликана "розлущувати" загадку життя, зазирати "всередину" явищ і речей, давати змогу хоч трохи осягнути неосяжне. Завжди повторюю і мушу зробити це знову: Музика є матір'ю поезії, і хоча ми звикли ставити слово вище, без музики слово – безнадійно мертве, утилітарне. Мелодія (як естетика в самій вібрації речовини) оживляє дійсність. Наукова фантастика була гімном науково-технічного прогресу. Її спів був присвячений можливостям людини, котрі в ХХ столітті запретендували на безкінечність. У другій половині століття життя внесло корективи, і в симфонії майбутнього…

Читати далі...
Ода метелику
Ray Hennesy via Unsplash

Ода метелику

Старовинні обкладинки, безумовно, гарні, але мене в них щось завжди бентежило... як, до речі, і в рамах старих картин. Здається, зараз я зрозумів, що саме. Старовинне мистецтво тяжіло до вічності. І якщо сам зміст картини або книги міг бути цілком собі легким і грайливим (барокові "пікантні" сюжети, гумористичні романи етц.), то обкладинка і рама лягали на все це важкою печаткою увічнення. Сучасні обкладинки – легкі, як і слова під ними. Більше нема жодної ілюзії щодо вічності, мистецтво вже не прагне бути кам'яним,…

Читати далі...
Інтроспекція

Інтроспекція

Великі почуття не вміщаються в маленькі слова. Є пара віршів, але навряд чи вони можуть передати захоплення, що я іноді відчуваю, краще за музику. В житті нічого, може буть, нема, лише від краю до безкраю пустота, та є струна, від звуку вся вібрує глибина, тремтить сльозою сома, розливається луна у порожнечі множиною… Є різні речі, які мене захоплюють. Поміж інших, це образ Японії. Образ – тому, що я там ніколи не був, уся інформація про тамтешнє життя – це книжки Харукі Муракамі,…

Читати далі...
Житлово-комунальна екзистенція

Житлово-комунальна екзистенція

Зрозумів одну свою доволі важливу семантичну помилку. Поняття "буття" для мене завжди означало щось порожнє, щось на зразок чистого аркушу, який ще тільки треба чимось заповнити. Зараз, перебираючи різні свої спогади, розумію, що насправді "буття" включає в себе все. Мені згадалися об'їзди будинків-учасників конкурсу "70/30" у січні-лютому минулого року. Об'їзд стосувався фіксації технічних умов у будинках і технагляду за проведенням робіт. Ми з колегами мусили відвідати більше двох сотень осель, залізти у підвали та на горища, а також пройтися по місцях загального…

Читати далі...
“Замок барона” 2018

“Замок барона” 2018

Без трьох днів рік тому ми з дружиною потрапили до "Замку барона" вдруге, на цей раз уже цілковито легітимно, з екскурсією. Зізнаюся, мені тоді не вельми цікаво було слухати розповідь екскурсовода, хотілося фотографувати. Тож я весь час кружляв по периферії групи, клацаючи будь-що вподобане оком. Гадаю, ця думка вже неодноразово звучала, однак не можу її оминути: вкотре здивувався, як проектувальники модерну зламу ХІХ-ХХ ст. примудрялися впаковувати простір в свої будинки. Так, "замок", у порівнянні зі своїми ровісниками, споруда велика, проте менша за…

Читати далі...
Sagrada Familia. Автопсихоаналітичний монолог

Sagrada Familia. Автопсихоаналітичний монолог

Sagrada familia або ж храм Святого сімейства – храм у Барселоні, що вже понад століття будується за проектом легендарного архітектора Антоніо Гауді. Це велична, гаргантюанська споруда, що вражає своєю «біонічною» красою. Вона схожа на велетенський міцелій, що зріс посеред міста (хоча починали будувати її ще тоді, коли місто не доросло до того місця), і вперто, попри всі війни та політичні режими, розвивається, даруючи трансцендентні досвіди своїм відвідувачам. Дуже давно архітектор посадив зерно (чи-то радше спору) свого задуму в землю і душі людей, без…

Читати далі...
Два кольори волі

Два кольори волі

Хто звільниться сам – той вільним буде… (с) Леся Українка Християни вірують, що Христос показав спосіб, як досягнути спасіння, затвердивши його своєю жертвою задля спокути гріхів людства. Тобто, тепер уже не треба мудрувати і вишукувати істину деінде, ось вона – у формі готової інструкції презентована в Новому заповіті, треба просто скористатися нею. Особисто я не згоден з цим. На мою думку, в духовній сфері завжди треба мудрувати і шукати істину, хоча б тому, що в кожної живої істоти власна індивідуальна природа, і…

Читати далі...
По той бік шлункового задоволення

По той бік шлункового задоволення

Обкладинка: Dan Gold Ситість і задоволення ми звикли собі уявляти такою собі загниваючою утопією а-ля товсті конс’юмери з мультику “Wall-E”. Тому декларуємо, як ми всі “сжились с бурями и тревогами” і знаходимо себе в боротьбі за ідеали надзвичайно примарні, однак годні для того, щоб зрушити п’яті точки з місця і дати душі забуття в екшні. Насправді, саме в ситому і задоволеному суспільстві людина може бути собою, присвятити себе улюбленій справі… ну гаразд, годі фиґлювати - улюбленій грі. Ні, я проти техноутопії Жака Фреско,…

Читати далі...
Назустріч безодні

Назустріч безодні

Обкладинка: Tom Sodoge Таке враження, що людство ледь не від початку прагне звалити назад в утробу Едему, в несвідоме, в перинатальний стан. Мабуть, усі “вищі” релігійні вчення опонують світу, опонують життю, проголошуючи цю реальність хибною або тимчасовою, на зміну якій прийде вічне блаженство. Свідомість означає свідомість болю, що супроводжує життя, і інтелект ламається перед суворою громадою страждання перед собою, тікає від неї - в самадгі або Велику Порожнечу. Тобто, людство ніяк не може перееволюціонувати етап отроцтва. Воно плаче і тікає, не може подолати…

Читати далі...
Державне шило на корпоративне мило. Серіал “Картковий будинок” і трохи теорії змови

Державне шило на корпоративне мило. Серіал “Картковий будинок” і трохи теорії змови

Серіал «Картковий будинок» (“House of Cards”) розтинає політичний гнійник Сполучених Штатів Америки, переконливо доводить, що «там то же, что у нас», політика всюди однакова, з незначними відмінностями. Звісно, це fiction, однак задача серіалу не полягає в тому, щоб викривати когось конкретного, це алегорія на самі алгоритми політичної взаємодії, узагальнення того бруду, що вирує за красивими лаштунками. На жаль, виразність ТБ-шоу знижувалася з кожним сезоном, до хльосткої есенції цинізму домішувалися моралістичні нотки, минуле подружжя Андервудів (на щастя) все-таки настигло їх на піку кар’єри,…

Читати далі...
Ібо гряде. Або чому твій велосипед не врятує тебе.

Ібо гряде. Або чому твій велосипед не врятує тебе.

Обкладинка: Witch Kiki Фейсбук питає: «Що в мене на думці?» Та от, думаю, що зелена енергетика не врятує нас, переробка сміття не врятує нас, електрокари не врятують нас, вегетаріанство не врятує нас і навіть штучне м'ясо не врятує нас. Нас врятує або міграція в космос, або контроль за народжуваністю, до того ж, контроль не штучний, а закладений на рівні цінності. Досі людство ще не сягало межі, маючи нові ареали, а отепер - сягає, бо одна людина - це далеко не тільки та площа,…

Читати далі...
Slow, Deep and Hard

Slow, Deep and Hard

Обкладинка: Кольська надглибока свердловина (Wikipedia) Перефразовуючи класика: «Я – інтроверт. Але я і людина». Повільна людина. В мені й у мене все відбувається повільно. Бути повільною людиною в світі, що за останні років 100 лише прискорювався – важко. Доводиться збиватися з біоритму, щоб устигати за іншими. Але гірше те, що все довкола ніби вказує тобі на хибність навіть не способу твого життя, а самого твого єства. Весь час ризикуєш відчути емоцію, що моя давня приятелька описувала, як «повз тебе пропливає яскравий пасажирський…

Читати далі...
Говорити про хороше

Говорити про хороше

Обкладинка: Andrea Celesti – Festín de Baltasar (1705) Недосконалість та утилітарність мови видає вже те, наскільки виразні засоби перекошені в бік негативу. Легше розмовляти про погане, описувати погане, для цього в нас є ціла купа мовленнєвих засобів, а от розписувати гарне – важче, тут намір спотикається об лічену кількість слів. Мова – перш за все є засобом виживання, тому логічно, що стільки уваги приділяється шкідливим та небезпечним речам та явищам. Однак нездатність зосереджуватися на гарному підриває сам сенс виживання. Це вже класичне питання…

Читати далі...
Рецепти апофеозу

Рецепти апофеозу

Сила, подібна до моря, у якому тонуть усі негаразди… На мою думку, саме цей ідеал переслідував Ніцше, коли говорив про «силу». Як відомо, він фанатів від античних греків, а у греків є такі поняття, як «атараксія» та «автаркія». Краса рівноваги Автаркія (грец. autárkeia — самовдоволення) — незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. Життєвий ідеал кініків і стоїків. Хрисипп: «Автаркія є стан, який задовольняється необхідним і який здатен приводити життя до належного». Автаркія досягається через роботу над собою. Віддаючись у достатній мірі…

Читати далі...
Гуманітарна дженга. Думка без напрямку

Гуманітарна дженга. Думка без напрямку

Що значить «займатися політикою»? Мабуть, ніхто не скаже, що політика – це засівання цінностей? Швидше це – вправляння у грі на дудочці щуролова. Почухай тим, налякай інших, і отримай профіт. Ось і вся політика. Така політика може існувати лише в готовій суспільній системі, де з’являється змога паразитувати, і з часом «пухлинна маса» паразитичних відносин підміняє собою кров суспільства. Хоча початковий сенс політики якраз і полягає в будуванні політичних систем, тобто політика – це така собі гуманітарна архітектура, де кінцевим завданням є зведення…

Читати далі...
Безглузді мізкування: Темний бік сили рятує від занепаду

Безглузді мізкування: Темний бік сили рятує від занепаду

Я хворію, а отже вивільнився час для безглуздого мізкування. Бояться люди занепаду. Мовляв, от усі отупіють, і все пропало. А мені здається, все не пропаде. Бо завжди в людині лишається зло. В занадто задоволеному суспільстві товстунів-споживачів бургерів згодом виникне якийсь пророк, революціонер, диктатор чи ще якийсь лідер, і почне будувати свою ієрархію. Або ж він чи його вчення зіллються з існуючою, як це сталося з християнством. Релігійні лідери та амбітні політики-полководці поженуть маси на смерть, на цій кривавій заквасці настоїться нова естетика,…

Читати далі...
1 травня. Декілька думок про права трудящих

1 травня. Декілька думок про права трудящих

Досі живемо за механізмами, успадкованими від «соціалізму». Тобто, досі «держава повинна», і всі громадські відносини наперед визначені законодавством, до того ж, змінити його видається неможливим. Людська одиниця ефективно упосліджена, тому мало хто спроможний об’єднуватися з іншим заради досягнення якого блага. На профспілки навішені радянські ярлики. Згадка про права трудящих майже автоматично веде тебе «наліво», прийнято говорити про права малого та середнього бізнеса, але не про права робочих і селян. Самі робочі та селяни майже не мають уявлення про сутність профспілки, для них…

Читати далі...
Паризькі кліматичні ілюзії

Паризькі кліматичні ілюзії

От ви кажете "Паризька кліматична угода". Ну, ок, заборонили торгувати квотами на викиди, вже прогрес. Однак далі – що? Санкцій не передбачено, а ті, що були впроваджені Кіотським протоколом - не діють. Чому? Тому що прибуток важливіший за екологію. Екологія – це досі з області ідеалізму, потепління досі нікого не лякає, поки є така солодка змога вмостити п'яту точку в автомобіль, до того ж зовсім не обов'язково електричний. Замість санкцій можна було б увести якісь суттєві заохочення, однак вертаємося до першого пункту:…

Читати далі...