Літерасофія

Тотально вільний мікрофон 2

Вдруге Васек Духновський зібрав авторів на Тотально вільний мікрофон у Міській спеціалізованій молодіжній бібліотеці. Різномасна публіка читала вірші без цензури: про Пиздузу, про складнощі становлення юності, про філософію і навіть дещо про християнство. Як виразився Васек, "свобода і поезія єднають усіх". У певному сенсі, читання на публічному майданчику – це порівняння через змагання: ви показуєте себе, слухаєте інших, і при цьому викидаєте в простір свої ідеї, позиції, вірування; заявляєте, питаєте, піддаєте сумніву... Модерація і негласний етичний кодекс утримує від жорстких оцінок, а…

Гра Ендера

Спочатку я подивився фільм. Одразу вразив епіграф, як потім стало відомо, - дещо перероблений на відміну від оригіналу. Слова одразу показали, що постане складне питання взаємодії між поняттями «сила», «агресія», «любов» або ж «емпатія». І кіно виправдало очікування. Концентрована оповідь чітко і ясно змалювала трагедію нерозуміння і ворожнечі. Виникло бажання прочитати книгу. Мене тема менеджменту агресії, моральності та конфлікту, етики та еґо – бентежить уже давно. Тому фабула «Гри Ендера» одразу зачепила за живе, створивши очікування твору про глибоку філософію конфлікту, де…

Памяти Кати Крюковой

Сегодня ночью ушла из жизни замечательная мариупольская поэтесса и просто хороший человек Катя Крюкова. Катя всегда была полна искромётной жизненной энергии, динамики и живого интереса к жизни, к осмыслению вещей. И из-за этого никто, пожалуй, не чувствовал её возраста, она казалась бесконечной, и когда пришло печальное известие, то это шокировало. Катя?! Да ну! Не может быть... Катя прожила богатую, насыщенную жизнь, полную творчества и высоких переживаний, она была художником, поэтом, автором песен, душой компании, вокруг неё всегда собирались люди, завязывалось общение. Всегда…

Марія Гончаренко

«Нічого зайвого». Марія Гончаренко

З поезією пані Марії познайомився на сайті Поетичних майстерень. Якось так було, що серед старшого покоління поетів мені стрічалися здебільшого прихильники традиційних форм та образності, а пані Марія здивувала незвично модерновим віршем. Її поезія тяжіє до японської, проте зовсім не є стилізацією. Перегукується зі Сходом саме афористичною ємкістю, складністю на позір нібито простих образів. Аскетично стримані, мінімалістичні – твори слугують ключем до витончених станів душі. Це медитативна поезія, де слова насправді є тільки натяком до сенсу, що знаходиться «між рядків». Вірш надзвичайно схожий на музичний твір - образи, зіткані з декількох слів, подібні до музичних акордів чи мелодійних послідовностей. Ці сплетіння викликають у нас почуття, ми резонуємо з ними.

Мої вірші мовчазні як я їх треба не слухати а відчувати і тоді з’явиться зміст просторів між словами Марія Гончаренко