Евлогія моєму Батьку

Евлогія моєму Батьку

Сьогодні вночі, на 69 році життя, помер мій батько, Холявін Єгор Тимофійович. Такі події наносять глибокі рани людям, нанесено глибоку рану і мені. Я захищаюся від болю доступним мені способом: частково перетворюю його на текст. Таким чином я можу затиснути рану і пережити це. Мій батько прожив складне, але дуже правильне життя. Весь час він намагався гармонізувати і вдосконалити простір довкола себе. Технічна праця на багатьох фронтах була для нього не просто засобом виживання, але справжньою творчістю, кожну справу, за яку брався,…

Читати далі...
(?)

(?)

Сповнений дитячої погорди, я все життя жадав давати відповіді без питань. Зараз, після 1,5 років психотерапії, я був змушений визнати, що перед незрозумілою громадою Життя в мене самі тільки питання. Всі відповіді сплощилися, стали карикатурними, припинили задовольняти. Мій безжальний внутрішній скептик спочатку розтрощив релігію, а тепер розтрощив того, хто зайняв її місце. Хоча скептика до біса лякала утворена його ж руками порожнеча, істина була важливіша за Сократа, тому він крутив меч заперечення у животі новоявленого Будди, поки той не здався і не…

Читати далі...
28

28

Людина – винахідлива істота. Ми часто вигадуємо виправдання своїм поразкам. Те не так, се не так, зорі не стали, злидні наврочили... Виправдання собі вигадують навіть ентузіасти: вони завжди скаржаться на дурних людей і неякісний матеріал. Бо ентузіасти часто сприймають життя спринтом, а не марафоном. Можливо, вони в чомусь тут і мають рацію... І я в жодному разі не засуджую нікого, бо сам такий, ніякого права чи авторитета в мене нема. Але яка думка прийшла в ході тривалої терапії, спостережень та власного досвіду:…

Читати далі...
Музотерапія. Neurowulf – Prototype (2018)
Neurotech - Prototype (2018)

Музотерапія. Neurowulf – Prototype (2018)

Годі відкладати, пора віддати належне альбому, який от уже кілька місяців не сходить зі слуху. Я почав слухати Neurowulf’а, коли він творив у рамках проекту Neurotech. Нейротек був потужним симфо-індастріалом, що пильно розглядав персональний вимір, масштабуючи його до епічних величин. Існував проект протягом 10 років, за цей час він еволюціонував від більш жорсткої форми до м’якшої, але не менш виразної, і навіть музично цікавішої. Починаючи з Infra Versus Ultra, кожний альбом глибоко чіпляв мелодіями, резонував текстами, і загалом дуже близько лягав до…

Читати далі...
Житомир-тур 2018

Житомир-тур 2018

Це ще один пост річної давнини. Перший був про "Замок Барона". Так уже сталося, що я вкрай повільно перетравлюю події, особливо подорожі. Буває, з'їздиш кудись, а потім отак через рік раптом осяює: "Йой, та це ж я був там-то і там-то! І бачив те-то і те-то!" Таке собі "свято, що завжди з тобою", тільки з затримкою. В тур по Житомирщині з Дружиною збиралися довго, багато разів відкладали, один раз скасовували замовлення екскурсії, аж поки нарешті зорі не стали в ряд і силою…

Читати далі...
Сад божественних пісень DT
Dark Tranquillity (Photo: https://markthalle-hamburg.de)

Сад божественних пісень DT

Я рідко займаюся розглядом текстів, бо вірую в музику, а не слово. Одначе, коли йдеться про тексти Dark Tranquillity, роблю виключення, адже, по-перше, вони достатньо абстрактні, по-друге, вони дуже гуманні до мене особисто. Написане далі важко назвати "аналізом", тут швидше чергова рефлексія на пісні й на те, як вони відгукуються в душі. Мілан Кундера колись казав, що «роман – це не авторська сповідь, а дослідження того, чим є людське життя у пастці, на яку перетворився світ».  У текстах Dark Tranquillity якраз і…

Читати далі...
11 пострілів у голову. Scarve – Luminiferous (2002)

11 пострілів у голову. Scarve – Luminiferous (2002)

Це був далекий 2002-й. Біс його знає, як до нас, у Маріуполь, тоді доходили всі ці касети. Мабуть, через моряків чи інших, кому щастило бувати в місцях, наближених до цивілізаційних центрів. Але факт є фактом, піратська копія альбому французького колективу опинилася в руках одного з моїх тодішніх приятелів. Сам я тоді захоплювався здебільшого конвенційним металом, тим, що помелодійніше,  поближче до мейнстріму. Всі ці ваші death, black, doom та інші монструозні напрямки були для мене закритою книгою. Одначе, мені пощастило мати тягу до…

Читати далі...
Тотально вільний мікрофон 2

Тотально вільний мікрофон 2

Вдруге Васек Духновський зібрав авторів на Тотально вільний мікрофон у Міській спеціалізованій молодіжній бібліотеці. Різномасна публіка читала вірші без цензури: про Пиздузу, про складнощі становлення юності, про філософію і навіть дещо про християнство. Як виразився Васек, "свобода і поезія єднають усіх". У певному сенсі, читання на публічному майданчику – це порівняння через змагання: ви показуєте себе, слухаєте інших, і при цьому викидаєте в простір свої ідеї, позиції, вірування; заявляєте, питаєте, піддаєте сумніву... Модерація і негласний етичний кодекс утримує від жорстких оцінок, а…

Читати далі...
Національні географії

Національні географії

Станіслава Доронченко запросила на показ Національні географії: короткий метр у кінотеатрі "Ліра". Було цікаво нарешті побачити її роботу, та й загалом наважитися зануритися в документалки, на які я останні 4 роки не дуже наважуюся. Занадто оголилися нерви. Але сьогоднішня добірка не била в душу смертельним фактажем, радше навпаки, послужила провідником через важкі явища, пом'якшила ефект і допомогла тверезо оцінити те, що відбувається/лося, виміряла точну відстань між реальністю і глядачем (мною), щоб торкнутися душі, але не проткнути її. За кожним фільмом стояло більше,…

Читати далі...
Мелофілія #25 – Within Temptation – Resist (2019)

Мелофілія #25 – Within Temptation – Resist (2019)

Я силував себе любити Within Temptation довго і безуспішно. Начебто, все те: і музика, і атмосфера, от голос Шерон тільки трошки дошкуляє, але то ж ніби не така велика проблема? Проте ніколи не міг їх альбом прослухати більше, ніж наполовину. Аж ось YouTube підкидає в рекомендаціях кліп на пісеньку "Supernova" з нового ж таки альбому "Resist". І мимохіть відчуваю, як мелодія заповзає на підкорку, починає приємно смикати за нерви, і от уже доводиться визнати, що пісня відверто подобається. Навіть голос Шерон заходить…

Читати далі...
Думки проти ночі

Думки проти ночі

Вир дорослого життя відбив звичку гуляти на самоті. Погано. Голові потрібне вентилювання. Можна, звісно, вчергове нашпигуватися інформацією з інтернетів, але певної миті вони теж вичерпуються, і постає важка необхідність зазирати собі в душу і наводити там лад. Тоді береш ноги в руки і чикрижиш із фотіком, уходячи в "динамічну медитацію". Вихоплення картин із реальності допомагає створити потік ефективного мислення, з якого потім вистрибують рибини малих осяянь. Вже дуже багато разів проходив повз Меморіал жертвам Голодомору, є купа фоток його а-ля "30 видів…

Читати далі...
Живий звук
Фото: Олексій Тішевський

Живий звук

Враження на основі двох найбільших для мене концертів зими: Hyperion Festival з Any Given Day у якості хедлайнерів, та концерту Dark Tranquillity в рамках туру "Atoma Tour 2019". Автор фото нижче Олексій Тішевський, крім останньої галерейки. Подяка HMG і Mad Art Promotion за організацію подій. Я від природи домосід, і до того ж вередливий, тому на концерти потрапляю дуже рідко: то далеко, то нецікаво. Останнім часом ця тенденція позитивно змінилася – і тому що приїжджали улюблені гурти, і тому що сам став…

Читати далі...
Мелофілія #24 – Obskkvlt – Blackarhats (2019)

Мелофілія #24 – Obskkvlt – Blackarhats (2019)

English below. Мені все-таки подобається, коли металісти беруться за розробку філософських, релігійних та окультних/герметичних тем. Так, часто це перетворюється на цирк і бутафорію, одначе тоді, коли за тему беруться всерйоз, музика отримує вербальне підкріплення, стаючи непоганим інструментом дослідження психіки (привіт герр Юнґ!). Останнім часом мене також дуже тішить тарґетинг реклами на facebook та Instagram, в стрічку часто підкидають цікаві музичні екземпляри. Саме таким чином до мене потрапив дебютний альбом іспанського гурту Obskkvlt – Blackarhats. https://www.youtube.com/watch?v=f8bhzRC9YOs Що вразило найбільше, так це гармонійне співвіснування…

Читати далі...
Фантастична відеопоезія

Фантастична відеопоезія

Поезія як метод покликана "розлущувати" загадку життя, зазирати "всередину" явищ і речей, давати змогу хоч трохи осягнути неосяжне. Завжди повторюю і мушу зробити це знову: Музика є матір'ю поезії, і хоча ми звикли ставити слово вище, без музики слово – безнадійно мертве, утилітарне. Мелодія (як естетика в самій вібрації речовини) оживляє дійсність. Наукова фантастика була гімном науково-технічного прогресу. Її спів був присвячений можливостям людини, котрі в ХХ столітті запретендували на безкінечність. У другій половині століття життя внесло корективи, і в симфонії майбутнього…

Читати далі...
Мелофілія #23 – Novembre – Come Pierrot
Novembre - Novembrine Waltz (2001)

Мелофілія #23 – Novembre – Come Pierrot

Novembre – найпоетичніші металісти з усіх, кого знаю. Мало хто може тягатися з ними в оригінальності та витонченості стилю. Слухаю їх от уже більше 10 років, і досі не втомився співати їм дифірамби. Come Pierrot – пісня з альбому 2001 року "Novembrine Waltz". Крізь світанкові бліки проглядає намальований олівцем пейзаж, розфарбований акварельними плямами. Кожний акорд ніби крапає колір на папір, тебе підхоплює і захоплює густина фарби, розчиненої у воді, одночасно насичена і легка. Разом з тим підіймається відчуття прозорої ранкової свіжості, вітерець…

Читати далі...
Мелофілія #22 – 夢中夢 -mutyumu-

Мелофілія #22 – 夢中夢 -mutyumu-

Те, як японці примудрилися переосмислити і перетравити західні жанри музики – вражає. На стику глобалізації та унікального національного мислення народилися надзвичайні гібридні квіти, котрі не тільки можуть захопити естетичним багатством, але й здивувати. Подекуди – аж за край. Колектив "Сон уві сні" грає (грав? від них уже багацько років нема новин) химерний ф'южн джазу, року, металу і класики з майже академічного рівня жіночим вокалом (Hatis Noit, котра вже випустила кілька альбомів авангардної акапелли), скрімінгом, бласт-бітом, чуттєвою скрипкою і барвистими фортепіанними пасажами. Попри…

Читати далі...
Мелофілія #21 – Gris

Мелофілія #21 – Gris

Оптика нашого сприйняття викривлена потребою в потужному піарі, котрий міг би пересилити інформаційний шум та алгоритми соціальних мереж. Тому часто величні творіння мистецтва лишаються непоміченими. На жаль, велич сьогодні не може говорити сама за себе. Канадський колектив Gris створив надзвичайний альбом À l'âme enflammée, l'âme constellée... (2013) Ця платівка – грандіозний храм, що стоїть на колонах суворого, грубого металу, переплетених витонченими, щемлячими мелодіями акустичних гітар, скрипок, фортепіано. Під склепіннями храму звучить відчайдушний скрімінг чільного вокалу, він, мов рана на тілі трагічного героя…

Читати далі...
Осокорки 2016

Осокорки 2016

Два роки тому влітку я зафіксував побачений раніше ефект: порожнє небо на тлі осокорківських новобудов. Споруди виглядали ідеальними геометричними тілами в блакитному вакуумі, ніби були висмикнуті зі світу й самі являли собою світ. У певному сенсі, так і є: новітні, ці будинки є утробами нових світів, котрі будуть зачаті людьми всередині них. Ці чисті аркуші обростуть (уже обростають) рядками біографій, слідами присутності, стіни наберуться подій та історій. Колись ці райони стануть старими, але на цих фото вони ще порожні та гострі, життя…

Читати далі...
Ода метелику
Ray Hennesy via Unsplash

Ода метелику

Старовинні обкладинки, безумовно, гарні, але мене в них щось завжди бентежило... як, до речі, і в рамах старих картин. Здається, зараз я зрозумів, що саме. Старовинне мистецтво тяжіло до вічності. І якщо сам зміст картини або книги міг бути цілком собі легким і грайливим (барокові "пікантні" сюжети, гумористичні романи етц.), то обкладинка і рама лягали на все це важкою печаткою увічнення. Сучасні обкладинки – легкі, як і слова під ними. Більше нема жодної ілюзії щодо вічності, мистецтво вже не прагне бути кам'яним,…

Читати далі...