Depart

Depart

Понеділок зі скрипом прочинив потаємні двері храму, я дивлюся в чорноту зі страхом, уперше за стільки років не відводжу очі, раніше затирав її фарбами, малював чудернацькі картини, тепер лишилася тільки правда, і правда вимагає йти, я збираю в наплічник слова, саджаю віднайдене серце в грудну клітину, беру ліхтар, і вчорашній дім стає лімбом, осипаються стіни іржею, і ось я вже в центрі землі – зернина – прокладаю дорогу теренами пустоти, вусібіч посилаю хвилі у сподіванні луни… Обкладинка: Darkzero + Philipp Berndt +…

Читати далі...
Знічев’я

Знічев’я

Життя за порогом нічев‘я чекає гуляти, підняти очі та помічати, що тривіальні предмети – то ноти музики існування: акваріуми неба, тепла лампова цегла, приховані дерева, речі тягнуться на сонці, танцюють під водою серпня, дзвін натягнутих нервів – стає басовим гудінням, що більше ти обіймаєш себе, що більше ти розслабляєшся між зусиллями, що краще ти відчуваєш таймінг, танцюючи в потоках божевілля, я – світло й нема в мені жодної тьми, бо пітьма – то просто інша довжина хвилі, коли установлюєш статус кво,  стаєш…

Читати далі...
Chrysalis

Chrysalis

Весь можливий чай – випито, весь можливий шоколад – з’їдено, клітини в мого океану на дні вже готові стати – рибами, та проте ця мить творення повна не радістю, а тривогою, води утроби спускаються в безодню, [від цього не вдасться відвернутися] радість – потім, а зараз – пологи, над поверхнею перші ознаки шторму, покривається тріщинами шкаралупа спокою… https://www.youtube.com/watch?v=si9RaeeCUXI https://www.youtube.com/watch?v=plvsV_J4WHM

Читати далі...
Соліпсизм

Соліпсизм

Тягнулася довго свідомість до бога, аж поки не второпав, що то просто відображення тебе самого в порожньому куполі, й від доторку пішли обличчям кола, і храм спустошливою сповнився луною від дзеркал, оглушений власним голосом, опинився сам на сам із жахом вакууму, з-за заборонених дверей прочинених на тебе глянула глибока чорнота – власних зіниць… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. Stoic Death by DESECRESY

Читати далі...
Rapture

Rapture

Осяяна пітьма промінням внутрішньої анігіляції, контур тіла палає, народжуючи барви, вони злітають, і тане душа, захоплена величчю саморуйнації – так виникає вода, і глибина, мов тінь від полум’я, витягується, там – тремтить нове життя… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. https://www.youtube.com/watch?v=zlLljcLHqHQ https://www.youtube.com/watch?v=mXzCPgf4C-E

Читати далі...
[…]

[…]

В останніх променях зникає горизонт, дрімота вод важніє на повіках, не злічу годин, відходжених скрижалями доріг, гірко-солодку біографію витоптуючи... https://www.youtube.com/watch?v=J0syBvc9WiU

Читати далі...
Меотійська космогонія

Меотійська космогонія

І. Ковтає море натиск часу, він покривається іржею й випадає в мул, міліє море, зливається зі степом в ідеальну площину, єднальну смугу злітно-посадкову із океану глибини у неба глибину…   ІІ. Пагорби повторюють контури хвиль, безпомічно плавають календарі та годинники на сіро-зеленій поверхні, сюди приїжджають, аби потонути, місцевий простір заперечив час, усі його сліди загубилися в напрямку обрію, по собі залишивши самі тільки сни, що блаженно кружлятимуть безкінечно до теплової смерті Всесвіту… та після неї теж… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х.…

Читати далі...
ПЕС

ПЕС

Блакитний Місяць сіє срібло на руки здійняті жерця, він молить зі стрункою спиною свічадо бога дня здійняти хвилю міцного приливу, аби вода заграла в лабіринті з каменю і закрутила вал турбіни, й Атлант розправив плечі на 17 мегават, і бігла життєдайна блискавка в оселі, де людина витратить її на мерехтіння ентропії, таке божественно красиве і безглузде, як саме життя… Обкладинка: by Neven Krcmarek on Unsplash + М.Х.

Читати далі...
[…]

[…]

Гармати чутно, спокою нема, війна бере у коло осоружне, брешу собі уголос про keep calm and carry on, а в самого від ярості трясуться руки, й провалля поміж брови розсікає шкіру, душу розсікає, дихай-дихай, дихай і співай, бо той, хто дихає рівніш – перемагає, мовив старий воїн, і дмухнув полум’ям на чорний дощ з червоних хмар, і почимчикував поволі в нетрі бою…   …це нормальний стан, речей, звикай… мир – берег перед бурхливим морем… Обкладинка: Darkzero + М.Х. https://www.youtube.com/watch?v=GAtmOTV4fbM https://www.youtube.com/watch?v=--WesRplZe4

Читати далі...
[…]

[…]

Гріхи минулі – чорні бубки гречки, довкола литки – тягарі – гуркочуть проти ночі, мов будильник, що проганяє сон від вартових, і вартові долоні вузлуваті дві перебирають врожаї, аби зварити кашу з цим усім, і зморшки – карта дороги лютого до доброти, коли минуле – крони проти сонця тінь, що падає у воду з висоти…

Читати далі...
Зеніт ІІ

Зеніт ІІ

На висоті, вікна душі втягують у себе світ із протягом, хвилює фіранки, мішається з духом, і разом ви пахнете горизонтом як сумою всіх речей, тебе п’янить твоя присутність, і ти в кулак хапаєш мить, вона згортається там клубочком і спить, і між пальцями світиться… https://www.youtube.com/watch?v=GAtmOTV4fbM

Читати далі...
Дим

Дим

Руку на серце – всім, хто пішов, хто дожив і хто зламався під натиском, хто тепер – шелестіння радіохвиль по піску, хто тепер – білий шум у зеленому листі, ми з тобою – антени, вони – повідомлення, на які ми чекаємо, бо сигнал лиш тоді повідомлення, як на нього чекають, отже все неживе і живе вщент заповнено мовою, чиє слово – у ритмі зливи, у змаху крони, у танці хмарин, у вогнищах, де ми куримо свої душі – заради захоплення, що викликає…

Читати далі...
[…]

[…]

Коли ти рухаєшся найшвидше – світ довкола заспокоюється, коли ти рухаєшся найшвидше – проживаєш тисячу життів за мить, що треба руці дівчини здійнятися, аби поправити пасмо… Коли ти рухаєшся найшвидше – світ стає нерухомим, і можна гуляти між людьми, як між деревами, поки існуєш для них як імовірність, припущення, адже рухаєшся геть іншим виміром, живеш у майбутньому, їм доступний лиш слід проти неба, реактивний прощальний змах крила метелика, що згорає на розпеченій нитці вечірнього обрію, новому дню показуючи шлях… https://www.youtube.com/watch?v=yhnkD7YxJ1s Обкладинка: Darkzero…

Читати далі...
Пізнай себе

Пізнай себе

…це, наче завдання сліпому описати колір очей навпомац відображення в дзеркалі, й попри абсурдну неможливість сказаного – це виходить, пальці перебирають барви райдуги, мов струни, і вони відкривають свої імена, музика малює на повіках хмари – це я – о, так ось який він – я насправді… https://youtu.be/K56geuUVNhw?t=1850 Cover: Viktor Talashuk on Unsplash + Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Зеніт

Зеніт

Ґрунт – сума кісток – у пітьмі натягує тятиву – дзвенить тонко, лоскоче, малюючи контур бажання, коли тиск вибухне, губи відпустить мовчання, в небо з інфрачервоного поля вилетить промінь, і буде звук, так щомиті творення до зеніту тримає маршрут з надр ярості й болю… https://www.youtube.com/watch?v=S-N2m8yR5jE Cover: Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Молитва спеці

Молитва спеці

Сонце, розплав мізки нам, хай течуть по розжарених плечах, і далі, рівчаками в пляжному піску – до води, там шкварчать яєчнею, позбавляючись від викопної мерзлоти, всім – пляжний волейбол і мир! https://www.youtube.com/watch?v=9P4xEBY82P0 https://www.youtube.com/watch?v=0ifMwhNqsgY Cover: Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Пали(е)вні одкровення

Пали(е)вні одкровення

І. Я – той, хто відкриває вогонь у штольні хребта, він пече зсередини, перетворює на домну, справа лишається за малим – навчитися виплавляти залізо, коли треба – плуги, коли треба – мечі…   ІІ. Цей дивний вогонь… як вивчити мову, сховану в його язиках? вони тягнуться з глибини, крізь храми тіл, укладених одне в одне, аж поки, врешті-решт, початок не відкриває тотальну пожежу водню, збуреного голосом з хору Великого вибуху… досі у дзвоні крові в судинах вуха чутно реліктову ноту цю –…

Читати далі...
Поводириця

Поводириця

Т.К. Цей світ яскравий – картинка, спроектована на екрани повік ізсередини, я в пітьмі, я нічого не бачу, тільки руки твої – дотягуються і дають відчуття опори у сферичному вакуумі голови, Поводириця, що йде поруч зі мною у лабіринті моїм… Обкладинка by Darkzero + М.Х. https://youtu.be/Pzsxxkkh4eU

Читати далі...
По той бік ікони

По той бік ікони

Дивись довгона знайоме тіло,вникай повільно,не грай пальцями,стопою не смикай,зроби поглядєдиною дією,розбирай стінустереотипу,проходь уперед,між цеглинами,в лабіринт її світу,слухай звук, щогуляє звивами –ось вона,джерело світла,простягуй руки,аби зустрітись,чуєш, як руки проходятькрізь шкіру? Обкладинка: Берніні, "Викрадення Прозерпіни" (1621-22) (Wiki) https://www.youtube.com/watch?v=zh7nUQujE7o https://www.youtube.com/watch?v=zlPQkB1y_z8

Читати далі...
Полотно

Полотно

Так довго вимахував пензлем, ґрунтуючи хаос, який проступав, мов кров, що коли опинився на березі тиші, второпав – не відаю жодної мови, крім хитання кисті знову і знов, без думки про «після», тепер білизна розчахнутим «до» питально губи стисла, пензель в руці, наче голка над білою шкірою голою, зброя в очікуванні вторгнення, бог у просторі перед початком часу, і коли я нарешті намацаю пальцями слово десь між потилицею і заплющеним оком, рух, падіння хижого сокола, буде Великим Вибухом… https://www.youtube.com/watch?v=Rg36ugKhUFA

Читати далі...