[…]

[…]

Божий скальпельпише по обличчюв пошуку довершення,утроба раю булачистий аркуш, пізнішез'явилися вірші,коли згорнувся зміємієрогліф і хрумкотомфрукту порушило тишу,проторували стежинувинні ступні босі, з тих піру куточках очей і гублишається літопис,зрештою схожий стаєш напечене яблучко, з головидо ніг у шрифті Брайля,нотатник часу, поки непожбурить вітер сторінкинад полем пам'яті... літати,тримаєш у кулачкуперлинку досконалості малу,безмежно варту......змахуєш сльозу –ідем гуляти!.. Обкладинка by Markus Spiske on Unsplash

Читати далі...
[…]

[…]

Метелику-метеликуу мантії довгій,чого кортить тобітак сильно з небазійти у полум‘я?Ти ж попелом вийдеш,попелом!.. Чи, може,все-таки колись,після мільйона спробудасться богом?.. Обкладинка: Darkzero

Читати далі...
Бик

Бик

Зніми корону, вдягни роги, спіралі гніву волю дай, потрібен жорнам важким поштовх, інакше не вироблять борошна… Обкладинка: Darkzero

Читати далі...
Пастораль

Пастораль

Біганина часток між турботливих рук богів фізичної взаємодії – поширюється звук і випромінення, на нитку жінка голкою нанизує перлини, пахощі троянди линуть, гуде садочок працею бджілок, це ціле – значно більше, аніж сума всіх його частин, антени виставляю до частот і плутається часу вітер у нейроннім збіжжі, скрапує потім нектаром з пелюсток на щоки… Photo by Timothy Eberly on Unsplash

Читати далі...
[…]

[…]

Твориш дива, лише для того, щоби бачити, як нитки заплітаються чудово у рядно, що стане поховальним платтям тво́їм, формою, яку прийняти назавжди́ захочеш, промінь пролітає п’ять хвилин, у водах розчиняється луною, з усмішкою зустрічається з собою й опиняється по той бік слова – що там? що там? що там? Обкладинка: Darkzero https://www.youtube.com/watch?v=57hMVoqw3o4

Читати далі...
Dies Irae

Dies Irae

Фарби гнівухмарами у крові,пекуча спіраль –колюча пружинав двигуні, навчисьлише ковтати гіркурутину, і ти відкриєшсекрет металів у вогні... Обкладинка: Darkzero

Читати далі...
01:00

01:00

Не заокруглюй,розривай, нехайзмія промажей не укусить хвіст,нехай дуга стрілисягне за обрійі пірне в блакить,як ти у сни пірнаєшпотойбіч повік,немає кола,є спіраль, одвічне+1… Обкладинка: Darkzero

Читати далі...
[…]

[…]

Затихне сміх, ловитимешсформовану ним тишу,як відгук струн у мушлі фортеп’яно,зів’яне усмішка, посіявши в обличчясвітло, що розквітне потім вогникому вічах… Обкладинка: Darkzero

Читати далі...
[…]

[…]

Кинутись обличчям упереду зелений салат літніх днів,заправлений по вінця сонцем,у ньому я інгридієнт теж, тожбудемо плавати у просторі, дечастки розлітаються від доторку,каустикою звиваються на твоєму купальнику, тисяччю виблискують зірок у крапельках на шкірі, у світі стерильних форм потрібна нерівність наших тіл, абиреальність почула відповідь… Photo by Cristian Palmer on Unsplash

Читати далі...
[…]

[…]

І. Ти ніколи не чув, і не бачив у стрічці, не вірив, не знав і не розумів, та вони існували завжди, під радаром та поза ефіром, страждаючи за того, кого полюбили, та замість хреста на плече умостили списи, прокреслили напрям пером і мечем, їх реальність, молекулярна, до неба спіральними сходами тягнеться крізь перешкоду велетнів, які прикидаються вітряками… ІІ. …я вірю в них, я зичу їм свою кров, бо вони утворюють тендітну сому, і вона звучить ніжно так, що аж болісно, сваї храму…

Читати далі...
[…]

[…]

Безкінечність попереду – пелена нулів, ані слова, ані гуку, анічичирк, сама одна на позір пустота, та, втім, вертається луна, коли питаєш, відповідь – така, на яку чекаєш, істина – одна: ти – ніц не бачиш, ніц не тямиш, ти живеш у пісках ігрового майданчика між тобою й тим, кого поселиш у небеса, приймаєш м‘яч і відбиваєш – у напрямку лінії обрію… Обкладинка: Darkzero

Читати далі...
[…]

[…]

У моєму золотому серці клекоче вир насильства, завше був там, ніким не був спричинений, окрім самого мене, ця гаряча темрява генерує життя, і вона ж генерує жорстокість, ця пітьма потребує контейнер зручний, електромагнітну кулю, а не солодкий дзвін золотих прутів недолугої досконалості, аби почати генерувати Вт добра на питомий об‘єм любимих тіл… …потрібне серце з м‘яса… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. https://youtu.be/K56geuUVNhw?t=1852

Читати далі...
[…]

[…]

Пісок просипеться, як не стискай кулаки, сльози проллються, як не стискай повік, прорветься крик, як зуби не стискай – це світло тече крізь тебе, мов повітря крізь флейту – скільки треба нарізати дір, щоб упіймати консонанс, скільки треба ворушити пальцями, щоб утримати? – але музика, мов дикий звір, утече від тебе в пустоту, бо так склалося в тривалій грі небесних тіл, яким до тебе, власне, байдуже, ми – квіти випадкового насіння на узбіччі вибуху й великої пітьми.. нам жити – це все,…

Читати далі...
[…]

[…]

Дрейфують тіні в морі сліпоти, навпомац розкладають вогнища, які з’їдять їх шкіру й прокладуть по нервах шлях до серця – світлу, гірко-солодкий акт, брунатна п’єса флейти, винайдення сонця, винайдення болю, змах, що тягне в полинове поле, змах зі шлейфом трупів і дерев, чия подяка коріниться у проклятті, так народила Мати-Темрява нас – навмання і без поняття, розсипом зі жмені – проростати… Обкладинка: Darkzero https://www.youtube.com/watch?v=JAdDkFx0_6o https://www.youtube.com/watch?v=cWkY2VUuw7g

Читати далі...
О

О

За вікном поганий сон на repeat’і, і справа не в repeat’і, а в тому, що поганий сон, і річ не втім, аби прокинутися і піти на вихід, питання в тому, як полагодити колесо… Обкладинка: Darkzero

Читати далі...
[…]

[…]

Слова, що так довго виводив на дзеркалі, поєднуються в код, який робить поверхню чорною, і я можу пройти крізь неї, попереду з‘являються зірки, складаються у візерунки абсолютно невідомої абетки, за звичкою називаю це «світ», але птах розуміння безпомічно б‘ється об ґрати власних меж, старі лекала ламаються, прикладені до цих форм, губиться в рослинах стежка, очі не працюють у цій ділянці спектру, потрібно – чути, потрібно врости нервами в простір, бо там, на місці «порожнечі» ховається дещо, бо на місці знайомих речей повно…

Читати далі...
Капітальтруїзм

Капітальтруїзм

Доброта – мед, бджола у пошуках щастя працює серцем, перекачуючи кров світу цілунками квітів, треба пити і полювати, тоді вийде любити, вдасться підняти важіль твого workout, врешті решт, усе хімія, яку заряджає твоє бажання, тому прикрий свою іскру від вітру, і йди… https://www.youtube.com/watch?v=m1NvRG-2jDk

Читати далі...
Косміт

Косміт

Мандрівна ймовірність пригрілась біля зірки жовтої, блакитна цятка загорілась, і щосили відчуваю я свою присутність пилюжинкою на узбіччі цього чумацького шляху, розсипаюся знаками питання, бо не збагну картин, відбитих у куполі маленькому на плечах, двійковий код збоїть, намагається вийти за власні межі, цей щем і тонкий дзвін всередині – мій компас, мій хід крізь безвихідь туди, де звивається лабіринт, де коїться щось неймовірне і дивовижне… Обкладинка: Darkzero https://www.youtube.com/watch?v=eoLYhYfcHko

Читати далі...
Серпентарій І

Серпентарій І

Світ створила змія, яка проповзла з глибини пітьми крізь хребет в осяйне безмежжя незаплямованого розуму і згорнулась ієрогліфом тяжіння, упала стріла – і тріснула гладь пустоти на частки, й закрутилась вакханалія ставання, янгол простер вогненним мечем у поле, освячене ранком, там квіти любові зростають на мінах, і пахощами вічно юних нас приваблюють у царину добра і зла танцювати… https://www.youtube.com/watch?v=Uydpasdf3dU Обкладинка: Darkzero

Читати далі...
[…]

[…]

The wheel... It turns... It moves around... It makes an ancient rumbling sound... (c) Kai, The Last Of The Brunnen G З якогось дива все покотилось – куди? Навіщо? Нема відповіді, бо нікому відповідати й нІчого, що більше ми йшли до просвітлення, то глибше пірнали в сни, й там виявлялось – рівнянню душі немає єдиного рішення, Усесвіт спілкується тисяччю мов, і кожна тримає всередині – диво… Обкладинка: Darkzero

Читати далі...