[…]
І.
Ти ніколи не чув, і
не бачив у стрічці,
не вірив, не знав і
не розумів, та вони
існували завжди,
під радаром та поза
ефіром, страждаючи
за того, кого полюбили,
та замість хреста на
плече умостили списи,
прокреслили напрям
пером і мечем, їх
реальність, молекулярна,
до неба спіральними
сходами тягнеться
крізь перешкоду велетнів,
які прикидаються вітряками…

ІІ.
…я вірю в них, я зичу їм
свою кров, бо вони
утворюють тендітну
сому, і вона звучить
ніжно так, що аж болісно,
сваї храму стирчать
у серцях переможених
і закоханих, ними вгору
плетуться троянди
миру – відвойовані…

Обкладинка: Darkzero

Напишіть відгук