[…]
Безкінечність попереду –
пелена нулів, ані слова,
ані гуку, анічичирк, сама
одна на позір пустота, та,
втім, вертається луна,
коли питаєш, відповідь –
така, на яку чекаєш,
істина – одна: ти – ніц
не бачиш, ніц не тямиш,
ти живеш у пісках
ігрового майданчика
між тобою й тим, кого
поселиш у небеса,
приймаєш м‘яч і
відбиваєш – у напрямку
лінії обрію…

Обкладинка: Darkzero

Напишіть відгук