Потойвіч
До краю далини і висоти
іти, туди, де далі тільки
море шурхотить нулями,
де тільки ти – згортаєшся
в одвічний знак питання
в обіймах сліпоти: що далі?
Води розділити навпіл,
чи ковзати поверхнею
ступнями, чи зупинитися
і соляним бовваном стати,
безсилим проти огрому пітьми?
Нема життя ні в чому, не
має ніщо ваги, доки ти
не віддав тепла, любити –
значить дотягнутися
по той бік дзеркальної стіни,
торкнутися води й додати
одиницю в матрицю, навчитися
навпомац малювати
за краєм звичних берегів…

Обкладинка: Darkzero

Напишіть відгук