Гумус
На згарищі не чутно голосів
під попелом – насіння, що
чекає на дощі, які підуть,
коли тебе згадаю в снах,
знайду твою радіохвилю,
слухай, я про все подбаю,
крик навиворіт буде спів,
він розірве золоте мовчання
і вивільнить плід багатьох
старань, осяйний, ми горіли
немарно, де списами в ґрунти
встрягли наші хребти –
потягнуться сади на зустріч
з небесами, між стовбурами
яблунь гудітимуть барви
на крилах бджіл, і запахи
гратимуть радість у ніздрях
малих, вогонь зробить достатньо
води, щоб збіжжя випросталося,
і квіти задзеленчали…

Обкладинка: Darkzero

Напишіть відгук