[…]
Так дивно –
цей тягар нам видався
привабливим єдино
у степах життя,
тягнути по цеглині
вежу храму
у порожній дгармі
аж до забуття,
і без надії
добудувати цей лінгам,
яким земля торкнулася би
неба, мабуть, саме так
пускається стріла
за межі смерті – мрія
у літописі ДНК…

Обкладинка: Darkzero

Напишіть відгук