[…]
 Одного поля ймовірностей ягоди – 
 
чого не вистачає, здавалося б,
у безкінечному морі спокою,
але ні, ми зриваємося, щоб статися,
зіткнутися з формою й болем,
навіщо?! – здавалося б, шум
прибою та й годі, і нічого проти
сказати, та тільки грою світла
заворожене дзеркало погляду,
і радісно так знаходити фокус,
розбирати проміння по кольору
і складати у калейдоскопи,
один за одним, червоний, зелений
та синій, і все, що ховається поміж,
воно відзивається усередині повінню
невимовного – відкриває дещо
важливе між скронями, й співає
буттю апологію над морем розбурханим…

Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х.

Напишіть відгук