[…]
 Доля любить мене,
 
як тигриця любить
тіло оленя у пащі,
бог любить мене,
як Орел, що розлущує
дзьобом бульбу моєї душі,
Диявол простягає мені
скрижаль анархічної суті
Усесвіту рукою убивці,
він усміхається сумно,
бо обидва ми, зрештою,
листя, і час нашого життя – осінь,
я знаю, що буде, не знаю лиш – як,
тому стискаю зуби, брови, кулаки
та сідниці, й прочиняю двері…
…ласкаво прошу, новий день,
я чекав…

Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х.

Напишіть відгук