[…]
Струни вічності

натягнуті через простір,
життя – рука сліпого кобзаря
на цій бандурі у степах порожніх,
з-під пальців тече ріка,
з уст падає в потік каміння,
крутить вир, проміння грає
кольорами у завісі водяній –
звеселяє, хоч би й згасає,
звеселяє, хоч би й біль,
звучить і тягнеться, звиваючись,
усміхається – на мить, лишає –
на пам’ять – тінь…

Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х.

Напишіть відгук