Пісня піску
 Я – малюнок божої руки
сліпої (вона існує у формі поля),
нетривкий колір на лініях піску,
і кожна істота, незалежно від
поту і крові, верне до шуму
моря множини, оглушивши пустотою
того, хто лишився тут, на березі,
бог – дитина, яка навчається рідної
мови, по нотах нашого гуку її розбираючи,
твоя симфонія луною тягнеться за мною
понад хвилями, утомленою рукою
підхоплюю ритм, на свій (тепер уже)
манер наспівую мотив…

Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х.

Напишіть відгук