Палімпсест
 Ногами читаю шрифт Брайля
міста, вбираю очами жестову
мову дерев і дротів, пильную –
намиваю багатство з іржавого
пилу на стінах сховища пам‘яті,
мегабіти мерехтять і сліплять,
смакують гостро на зголоднілому
язику, предмети перетворюються
на сни, бо границя між яв‘ю та сном –
один порух повік, немає насправді межі,
все одна безкінечна тяглість, обшир
ґрадієнтів між «місто» і «ти», і я
наважуюся визирнути з мушлі знань
туди, де у воду занурюється ойкумена,
де краса торкається жахіть, і виникає
потреба вигадати нову мову, де ти знову
дитина на верблюді верхи, і поруч з вами – лев…
немає пустоти, лиш білі плями
на мапі та палімпсести…

Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х.

Напишіть відгук