μυωπία
 О, моя міопіє,
напруги подруго!
Шлюб з невдалого
розрахунку балістики
стосунків, лунко
б‘ється крилами
в стінах долонь під
куполом відсутність,
я лякаюся примар
і загортаюся в безглуздість,
марно! Марно прагнути
тепла в серпанку близорукості,
яка – ціна тривалої роботи
навмання, без жодної
притомної інструкції,
те все, що я набудував,
стікає аквареллю
невпізнаваності, коригую
дзеркала, щоб відчувати
те, що мають у собі слова,
що я загубив у словах,
поки функціонував
у котловані
вежі храму...

Напишіть відгук