Життя за порогом нічев‘я чекає гуляти, підняти очі та помічати, що тривіальні предмети – то ноти музики існування: акваріуми неба, тепла лампова цегла, приховані дерева, речі тягнуться на сонці, танцюють під водою серпня, дзвін натягнутих нервів – стає басовим гудінням, що більше ти обіймаєш себе, що більше ти розслабляєшся між зусиллями, що краще ти відчуваєш таймінг, танцюючи в потоках божевілля, я – світло й нема в мені жодної тьми, бо пітьма – то просто інша довжина хвилі, коли установлюєш статус кво, стаєш цілим серцем, що не стомлюється битися, тоді відкривається таємниця в усьому, що ста-є.