Життя за порогом нічев‘я чекає
 гуляти, підняти очі та помічати,
 що тривіальні предмети – то
 ноти музики існування: акваріуми
 неба, тепла лампова цегла,
 приховані дерева, речі тягнуться 
 на сонці, танцюють під водою серпня, 
 дзвін натягнутих нервів – стає басовим 
 гудінням, що більше ти обіймаєш себе, 
 що більше ти розслабляєшся
 між зусиллями, що краще ти відчуваєш 
 таймінг, танцюючи в потоках божевілля, 
 я – світло й нема в мені жодної тьми, 
 бо пітьма – то просто інша довжина хвилі, 
 коли установлюєш статус кво,  стаєш цілим 
 серцем, що не стомлюється битися, 
 тоді відкривається таємниця в усьому, що ста-є.