Пали(е)вні одкровення
 І.
Я – той,
хто відкриває вогонь
у штольні хребта,
він пече зсередини,
перетворює на домну,
справа лишається за малим –
навчитися виплавляти залізо,
коли треба – плуги,
коли треба – мечі…
 
ІІ.
Цей дивний вогонь…
як вивчити мову,
сховану в його язиках?
вони тягнуться з глибини,
крізь храми тіл,
укладених одне в одне,
аж поки, врешті-решт,
початок не відкриває
тотальну пожежу водню,
збуреного голосом з хору
Великого вибуху… досі
у дзвоні крові в судинах
вуха чутно реліктову ноту
цю – збурює нейрони
у танок розірваної бомби,
і дзеркало кривить
від жахливої дивини…

Напишіть відгук