[…]

Народжений на Великій Рівнині,
вітер вільний, перетворений на стріли
рукою постаті в чорному, яка провела
лінію – горизонту, і відтоді стали події
плестися в історію – вихору стовбуром
над ґрунтом, його підкидаючи вгору –
височіти – стіною звуку, складеною
з кожного слова – вони іменами
тривожать поверхню спокою,
і всі розсипаються зрештою грою
марнотного пороху в реготі леготу,
знову вертаючись в лоно сонне,
відбиваючись у зіницях того, хто
в чорному, блискавицею скоєного…

…і більше нічого…

Напишіть відгук