Тисяча дрібниць

Тисяча дрібниць
бісером з долоні часу
сиплеться в розчахнуті груди,
робить прямий масаж серця,
солона мжичка випада на вії,
нагадує, що всередині частка моря,
у кожній краплині лежить мій якір,
і я не знаю, як і чи зможу віддячити
взагалі – цьому місцю за безмежжя
тепла подароване, коли повернуся,
не лишиться ознаки жодної
того міста, з якого відчалив,
хіба занурю пальці в тісто ґрунтів
з насінням – вони пам’ятають! –
нехай проростає на радість вітрам
і з ними разом шумить…

Напишіть відгук