Олені Телізі й усім жертвам Бабиного яру.
На благо всіх живих істот.
Весна… розпускаються квіти,
мов знаки прощення,
сльозами вмиваю коріння,
хочеться гладити
обличчя трупів,
щоб зробити їх вічність
м’якшою, а загибель –
немарною. Ми всі
засіваємо землю
собою,
і кожна хвиля
наступного покоління
тримає в собі іскру
того, хто вернувся в це море –
зелене,
вогненне –
розкриваються квіти,
мов знаки прощення,
і пахощі, мов благословення,
дають сили продовжити йти,
і пробувати
танцювати…