2018 – Пісні для внутрішнього голосу (Книга на продаж)

2018 – Пісні для внутрішнього голосу (Книга на продаж)

Період, під час якого писалася ця книга, був справжнім випробуванням для мене. До всіх старих навантажень додалися нові, й усе це треба було втримати в рівновазі. Вірші стали розрадою і відбитком внутрішньої роботи з подолання кризи. Внутрішній голос виявився не таким благим, як його звикли малювати, той рев і крекіт ще тільки треба було навчити співати. Книга була опорою для нового кроку по все більш тонкому льоду над безоднею, і тепер може стати в нагоді всім, кому доводиться йти схожими маршрутами до…

Читати далі...
2016 – Тріщина в Пустоті (Книга на продаж)

2016 – Тріщина в Пустоті (Книга на продаж)

Музичні гурти полюбляють заявляти "це найкраще з того, що ми робили досі!", і часто потім видають зовсім і не найкраще... Але у випадку цієї книжки можу точно заявити – тут зібрані дійсно найкращі речі з написаних мною за останній час. Книгу було закінчено ще в минулому році, однак із публікацією довелося зачекати, оскільки сподівався перемогти в літературному конкурсі видавництва "Смолоскип". На жаль, перемоги не сталося, тому презентую свій доробок вже традиційно – в електронній формі, у форматі pdf та epub. З fb2…

Читати далі...
2014 – Ландшафти і драми (Книга на продаж)

2014 – Ландшафти і драми (Книга на продаж)

Ну, що ж, любі друзі, намагався подовше відкладати цей момент, щоб не стратити, та схоже, більше відкладати нема сенсу. Пишу я давно, але, мабуть, справді варті речі стали виходити з-під клавіш лише пару-трійко років тому. В цей час сформувалася книжка під назвою "Ландшафти і драми", котру я довго тримав у відкритому доступі, але анонсував мінімально, бо... бо гладіолус, а вірніше, зайнятість іншими справами вкупі з певною непевністю в собі (пардон за каламбур). Тепер, переглянута і як то кажуть "перероблена і доповнена", книжка…

Читати далі...
Пізнай себе

Пізнай себе

…це, наче завдання сліпому описати колір очей навпомац відображення в дзеркалі, й попри абсурдну неможливість сказаного – це виходить, пальці перебирають барви райдуги, мов струни, і вони відкривають свої імена, музика малює на повіках хмари – це я – о, так ось який він – я насправді… https://youtu.be/K56geuUVNhw?t=1850 Cover: Viktor Talashuk on Unsplash + Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Зеніт

Зеніт

Ґрунт – сума кісток – у пітьмі натягує тятиву – дзвенить тонко, лоскоче, малюючи контур бажання, коли тиск вибухне, губи відпустить мовчання, в небо з інфрачервоного поля вилетить промінь, і буде звук, так щомиті творення до зеніту тримає маршрут з надр ярості й болю… https://www.youtube.com/watch?v=S-N2m8yR5jE Cover: Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Молитва спеці

Молитва спеці

Сонце, розплав мізки нам, хай течуть по розжарених плечах, і далі, рівчаками в пляжному піску – до води, там шкварчать яєчнею, позбавляючись від викопної мерзлоти, всім – пляжний волейбол і мир! https://www.youtube.com/watch?v=9P4xEBY82P0 https://www.youtube.com/watch?v=0ifMwhNqsgY Cover: Darkzero + М.Х.

Читати далі...
Пали(е)вні одкровення

Пали(е)вні одкровення

І. Я – той, хто відкриває вогонь у штольні хребта, він пече зсередини, перетворює на домну, справа лишається за малим – навчитися виплавляти залізо, коли треба – плуги, коли треба – мечі…   ІІ. Цей дивний вогонь… як вивчити мову, сховану в його язиках? вони тягнуться з глибини, крізь храми тіл, укладених одне в одне, аж поки, врешті-решт, початок не відкриває тотальну пожежу водню, збуреного голосом з хору Великого вибуху… досі у дзвоні крові в судинах вуха чутно реліктову ноту цю –…

Читати далі...
Поводириця

Поводириця

Т.К. Цей світ яскравий – картинка, спроектована на екрани повік ізсередини, я в пітьмі, я нічого не бачу, тільки руки твої – дотягуються і дають відчуття опори у сферичному вакуумі голови, Поводириця, що йде поруч зі мною у лабіринті моїм… Обкладинка by Darkzero + М.Х. https://youtu.be/Pzsxxkkh4eU

Читати далі...
По той бік ікони

По той бік ікони

Дивись довгона знайоме тіло,вникай повільно,не грай пальцями,стопою не смикай,зроби поглядєдиною дією,розбирай стінустереотипу,проходь уперед,між цеглинами,в лабіринт її світу,слухай звук, щогуляє звивами –ось вона,джерело світла,простягуй руки,аби зустрітись,чуєш, як руки проходятькрізь шкіру? Обкладинка: Берніні, "Викрадення Прозерпіни" (1621-22) (Wiki) https://www.youtube.com/watch?v=zh7nUQujE7o https://www.youtube.com/watch?v=zlPQkB1y_z8

Читати далі...
Полотно

Полотно

Так довго вимахував пензлем, ґрунтуючи хаос, який проступав, мов кров, що коли опинився на березі тиші, второпав – не відаю жодної мови, крім хитання кисті знову і знов, без думки про «після», тепер білизна розчахнутим «до» питально губи стисла, пензель в руці, наче голка над білою шкірою голою, зброя в очікуванні вторгнення, бог у просторі перед початком часу, і коли я нарешті намацаю пальцями слово десь між потилицею і заплющеним оком, рух, падіння хижого сокола, буде Великим Вибухом… https://www.youtube.com/watch?v=Rg36ugKhUFA

Читати далі...
[…]
Metropolis (1927), реж. Fritz Lang

[…]

Я заплющую очі, щоб не бачити розміру жорен, які мені треба зрушити, я настільки малий, що масштаби задачі стають тектонічні, я сріблю собі голову хромом, покладаю руки на кам’яну поверхню, і плачу за годину енергії тижнями втоми, вогонь бо кришиться на жарини, я дмухаю на нього, тримаючи на долонях, і гадаю – якщо відчуваю пекло, то чи значить, що руки мої вже скоро торкнуться неба?.. натомість у відповідь чутно скрегіт – млин провертається трохи…

Читати далі...
Бути мною
Фото: Володимир Чеппель

Бути мною

Бути мною – значить миритися з примхливою погодою над мінливим ландшафтом, який то розквітне, то знову в осінніх кайданах вклоняється царюванню зими, бути мною – то грати на перетягнутих струнах під постійною загрозою вибуху і руйнування, неначе картковий будинок на семистах вітрах – занадто тендітні суглоби вивертаються від обіймів, бути мною – закопувати страх, що інфікує любов, і в льосі виритому відкривати полум‘я, звабливе, як змія, зі смертю на зубах, бути мною – бути сіллю землі, що зарано перетворюється на прах, і…

Читати далі...
[…]

[…]

І.Пішла гуляти гілочка, і впала дамба, що спиралася на неї, вийшли води з берегів, ковтнула повінь, закрутило, понесло, наче війна – думок зіткнулись легіони, б’ється брязкіт в стінах кістяних, клекоче піна – закипів казан на плечах, на очі впала довга тінь – всередину дорога, завше чорна, всередину – від Сонця геть, туди, де пропадають води, туди, де починається хребет, де звірі твої дивляться на тебе з-за дерев, де на руках тримають боги квіти болю де ти тримаєш на руках себе, а потім…

Читати далі...
[…]

[…]

Народжений на Великій Рівнині, вітер вільний, перетворений на стріли рукою постаті в чорному, яка провела лінію – горизонту, і відтоді стали події плестися в історію – вихору стовбуром над ґрунтом, його підкидаючи вгору – височіти – стіною звуку, складеною з кожного слова – вони іменами тривожать поверхню спокою, і всі розсипаються зрештою грою марнотного пороху в реготі леготу, знову вертаючись в лоно сонне, відбиваючись у зіницях того, хто в чорному, блискавицею скоєного… …і більше нічого… https://youtu.be/f4X251_xpU4

Читати далі...
[…]
Photo by Ricardo Gomez Angel on Unsplash

[…]

Сам поставив до стовпа, сам прив’язав, сам доклав скирту хмизу, і сам підпалив, і сам палав, йобаний піроман’як, сам палав, аж поки не набридло, та вогнище не чує нарікань і не рахується із забаганками, собі, знай, тріскає, махає маховик у голові, кого карати? Батожи себе – лише сильніш саднитиме, це коло розносу, що палить двигуни, дурні машини, неспроможні витримати ритму, вчинок їх нікому не зробив тепліше, бо не зігріють вибухи нікого і ніколи… …у дзеркало криве кидаю виклик – розтискай долоні, цей…

Читати далі...
Лють

Лють

Вдягали у вовну вовка, за шкірою ступлених губ заховався вишкір, повен шлунок трави, та в лімбічних вузлах досі пам’ять про кров на зубах, кишки на рогах, і разом з тим у гіллі заливається білий птах, бо диявол живе у спинному мозку бога, стискається серце, як стискається кулак, і між травами виблиск хутра говорить: без цього вогню не буває любові – не буває любові без цього вогню… …доброта буває лише там, де лють… Blood Lust by Tyrant Of Death

Читати далі...
Тисяча дрібниць

Тисяча дрібниць

Тисяча дрібниць бісером з долоні часу сиплеться в розчахнуті груди, робить прямий масаж серця, солона мжичка випада на вії, нагадує, що всередині частка моря, у кожній краплині лежить мій якір, і я не знаю, як і чи зможу віддячити взагалі – цьому місцю за безмежжя тепла подароване, коли повернуся, не лишиться ознаки жодної того міста, з якого відчалив, хіба занурю пальці в тісто ґрунтів з насінням – вони пам’ятають! – нехай проростає на радість вітрам і з ними разом шумить…

Читати далі...
Amor fati. Демони життєлюба

Amor fati. Демони життєлюба

І. Моє тіло дрейфує у морі гніву, розчиняється в кислій пекучій воді повільно, тонуть у глотці безумного звіра плоті моєї шматки… ІІ. я – невільник, і тисяча запропонованих виходів – не мої, бо завше кортіло не вийти, а дійти до провалля могили на самій вершині, і в ньому, немов у прозорній трубі зібрати докупи все, що любив, і спалити, загорнуте в тіло, щоб до хмари полинув дим, і дощем розкидало по планеті, й поріднило з усім, що любити не встиг, така перспектива…

Читати далі...
Фалічний гімн

Фалічний гімн

Наша Праматір, перша молекула ДНК, що зійшла крізь небеса у сонячному промені, прагла цілісності цілостей, так зварилися наші тіла з первісного бульйону, так здіймається хмарочос із маси, политої кров‘ю, так болісно кожне я стоїть над безоднею, і пензлем водить, долаючи гравітацію, енсо змія звивається одиницями і нулями, пустота піддається маніпуляціям, кожен із нас – споруда з білка, крокує стежиною вгору збери нас разом – буде рій комах у піджаках, із моря живої речовини постає святий Вавилон, вертикальна спіраль коду досконалого існування, божественна…

Читати далі...
Музотерапія. Neurowulf – Prototype (2018)
Neurotech - Prototype (2018)

Музотерапія. Neurowulf – Prototype (2018)

Годі відкладати, пора віддати належне альбому, який от уже кілька місяців не сходить зі слуху. Я почав слухати Neurowulf’а, коли він творив у рамках проекту Neurotech. Нейротек був потужним симфо-індастріалом, що пильно розглядав персональний вимір, масштабуючи його до епічних величин. Існував проект протягом 10 років, за цей час він еволюціонував від більш жорсткої форми до м’якшої, але не менш виразної, і навіть музично цікавішої. Починаючи з Infra Versus Ultra, кожний альбом глибоко чіпляв мелодіями, резонував текстами, і загалом дуже близько лягав до…

Читати далі...
Два етюди з Інституту раку

Два етюди з Інституту раку

I. Велике Життя, але такі тендітні з-під його руки конструкції виходять – жити, так палахкотять надіями і мріями, несуться стрімголов назустріч висоті – врізаються й ламаються у вирі сил хребти, списи в руках сліпої суперечності, й такі чудові іскри скресані зіркам передають вітання, поки тануть... тануть... тануть... ...усміхнені... II. Я вступаю у двобій зі смертю щоразу, як розплющую очі вранці, в очах накручено контрасту, ті, хто інгалює смерть, ховаються сором‘язливо в тінь від мого погляду, поки я їду на фронт – споруду…

Читати далі...
[…]
by Dikaseva on Unsplash

[…]

Пожежа зжерла ліс, чорні штики протинають блакитну шкіру бога, по згарищу ходять тварини, позбавлені дому, ти (!) – можеш зробити добре, Палаючий Водню, неси води, неси води, хоч загас вже вогонь, хоч запізно гасити, води неси, не багато так треба, щоб жити, напувай ґрунти, напувай, не чекаючи милості неба, водою рани ціли, щоб квіти проросли й малі дерева, Життя Велике, й ти – його настирний воїн, поливай те, що мертве на позір, і будуть ліси знову пестити живіт блакитному йогу… Pursuit of…

Читати далі...
Елегія

Елегія

Налий мені гарячих див, я – дим, ся втомив, прогорів, я не чую нічого, крім шуму, ввійшов до грози, в сподіванні змінити хід шторму, лиш торкнувся води, хвилі з’їли мій доторк, і тепер стою, хворий, закутаний в холод й поганий сон, мої демони знов завели хоровод, і майбутнього проблиск сховався у сірий ландшафт невідомості, винагороди не буде, заслуги ніхто не заносить у ґросбухи, кроки триватимуть, поки впадеш, а чи сядеш і далі рушати відмовишся, й от на роздоріжжі чергового перехрестя я стою,…

Читати далі...