2018 – Пісні для внутрішнього голосу (Книга на продаж)

2018 – Пісні для внутрішнього голосу (Книга на продаж)

Період, під час якого писалася ця книга, був справжнім випробуванням для мене. До всіх старих навантажень додалися нові, й усе це треба було втримати в рівновазі. Вірші стали розрадою і відбитком внутрішньої роботи з подолання кризи. Внутрішній голос виявився не таким благим, як його звикли малювати, той рев і крекіт ще тільки треба було навчити співати. Книга була опорою для нового кроку по все більш тонкому льоду над безоднею, і тепер може стати в нагоді всім, кому доводиться йти схожими маршрутами до…

Читати далі...
2016 – Тріщина в Пустоті (Книга на продаж)

2016 – Тріщина в Пустоті (Книга на продаж)

Музичні гурти полюбляють заявляти "це найкраще з того, що ми робили досі!", і часто потім видають зовсім і не найкраще... Але у випадку цієї книжки можу точно заявити – тут зібрані дійсно найкращі речі з написаних мною за останній час. Книгу було закінчено ще в минулому році, однак із публікацією довелося зачекати, оскільки сподівався перемогти в літературному конкурсі видавництва "Смолоскип". На жаль, перемоги не сталося, тому презентую свій доробок вже традиційно – в електронній формі, у форматі pdf та epub. З fb2…

Читати далі...
2014 – Ландшафти і драми (Книга на продаж)

2014 – Ландшафти і драми (Книга на продаж)

Ну, що ж, любі друзі, намагався подовше відкладати цей момент, щоб не стратити, та схоже, більше відкладати нема сенсу. Пишу я давно, але, мабуть, справді варті речі стали виходити з-під клавіш лише пару-трійко років тому. В цей час сформувалася книжка під назвою "Ландшафти і драми", котру я довго тримав у відкритому доступі, але анонсував мінімально, бо... бо гладіолус, а вірніше, зайнятість іншими справами вкупі з певною непевністю в собі (пардон за каламбур). Тепер, переглянута і як то кажуть "перероблена і доповнена", книжка…

Читати далі...
[…]
Photo by Ricardo Gomez Angel on Unsplash

[…]

Сам поставив до стовпа, сам прив’язав, сам доклав скирту хмизу, і сам підпалив, і сам палав, йобаний піроман’як, сам палав, аж поки не набридло, та вогнище не чує нарікань і не рахується із забаганками, собі, знай, тріскає, махає маховик у голові, кого карати? Батожи себе – лише сильніш саднитиме, це коло розносу, що палить двигуни, дурні машини, неспроможні витримати ритму, вчинок їх нікому не зробив тепліше, бо не зігріють вибухи нікого і ніколи… …у дзеркало криве кидаю виклик – розтискай долоні, цей…

Читати далі...
Лють

Лють

Вдягали у вовну вовка, за шкірою ступлених губ заховався вишкір, повен шлунок трави, та в лімбічних вузлах досі пам’ять про кров на зубах, кишки на рогах, і разом з тим у гіллі заливається білий птах, бо диявол живе у спинному мозку бога, стискається серце, як стискається кулак, і між травами виблиск хутра говорить: без цього вогню не буває любові – не буває любові без цього вогню… …доброта буває лише там, де лють… Blood Lust by Tyrant Of Death

Читати далі...
Тисяча дрібниць

Тисяча дрібниць

Тисяча дрібниць бісером з долоні часу сиплеться в розчахнуті груди, робить прямий масаж серця, солона мжичка випада на вії, нагадує, що всередині частка моря, у кожній краплині лежить мій якір, і я не знаю, як і чи зможу віддячити взагалі – цьому місцю за безмежжя тепла подароване, коли повернуся, не лишиться ознаки жодної того міста, з якого відчалив, хіба занурю пальці в тісто ґрунтів з насінням – вони пам’ятають! – нехай проростає на радість вітрам і з ними разом шумить…

Читати далі...
Amor fati. Демони життєлюба

Amor fati. Демони життєлюба

І. Моє тіло дрейфує у морі гніву, розчиняється в кислій пекучій воді повільно, тонуть у глотці безумного звіра плоті моєї шматки… ІІ. я – невільник, і тисяча запропонованих виходів – не мої, бо завше кортіло не вийти, а дійти до провалля могили на самій вершині, і в ньому, немов у прозорній трубі зібрати докупи все, що любив, і спалити, загорнуте в тіло, щоб до хмари полинув дим, і дощем розкидало по планеті, й поріднило з усім, що любити не встиг, така перспектива…

Читати далі...
Фалічний гімн
abstract technology science concept, DNA code structure with glow. Science concept background. Nano technology.

Фалічний гімн

Наша Праматір, перша молекула ДНК, що зійшла крізь небеса у сонячному промені, прагла цілісності цілостей, так зварилися наші тіла з первісного бульйону, так здіймається хмарочос із маси, политої кров‘ю, так болісно кожне я стоїть над безоднею, і пензлем водить, долаючи гравітацію, енсо змія звивається одиницями і нулями, пустота піддається маніпуляціям, кожен із нас – споруда з білка, крокує стежиною вгору збери нас разом – буде рій комах у піджаках, із моря живої речовини постає святий Вавилон, вертикальна спіраль коду досконалого існування, божественна…

Читати далі...
Музотерапія. Neurowulf – Prototype (2018)
Neurotech - Prototype (2018)

Музотерапія. Neurowulf – Prototype (2018)

Годі відкладати, пора віддати належне альбому, який от уже кілька місяців не сходить зі слуху. Я почав слухати Neurowulf’а, коли він творив у рамках проекту Neurotech. Нейротек був потужним симфо-індастріалом, що пильно розглядав персональний вимір, масштабуючи його до епічних величин. Існував проект протягом 10 років, за цей час він еволюціонував від більш жорсткої форми до м’якшої, але не менш виразної, і навіть музично цікавішої. Починаючи з Infra Versus Ultra, кожний альбом глибоко чіпляв мелодіями, резонував текстами, і загалом дуже близько лягав до…

Читати далі...
Два етюди з Інституту раку

Два етюди з Інституту раку

I. Велике Життя, але такі тендітні з-під його руки конструкції виходять – жити, так палахкотять надіями і мріями, несуться стрімголов назустріч висоті – врізаються й ламаються у вирі сил хребти, списи в руках сліпої суперечності, й такі чудові іскри скресані зіркам передають вітання, поки тануть... тануть... тануть... ...усміхнені... II. Я вступаю у двобій зі смертю щоразу, як розплющую очі вранці, в очах накручено контрасту, ті, хто інгалює смерть, ховаються сором‘язливо в тінь від мого погляду, поки я їду на фронт – споруду…

Читати далі...
[…]
by Dikaseva on Unsplash

[…]

Пожежа зжерла ліс, чорні штики протинають блакитну шкіру бога, по згарищу ходять тварини, позбавлені дому, ти (!) – можеш зробити добре, Палаючий Водню, неси води, неси води, хоч загас вже вогонь, хоч запізно гасити, води неси, не багато так треба, щоб жити, напувай ґрунти, напувай, не чекаючи милості неба, водою рани ціли, щоб квіти проросли й малі дерева, Життя Велике, й ти – його настирний воїн, поливай те, що мертве на позір, і будуть ліси знову пестити живіт блакитному йогу… Pursuit of…

Читати далі...
Елегія

Елегія

Налий мені гарячих див, я – дим, ся втомив, прогорів, я не чую нічого, крім шуму, ввійшов до грози, в сподіванні змінити хід шторму, лиш торкнувся води, хвилі з’їли мій доторк, і тепер стою, хворий, закутаний в холод й поганий сон, мої демони знов завели хоровод, і майбутнього проблиск сховався у сірий ландшафт невідомості, винагороди не буде, заслуги ніхто не заносить у ґросбухи, кроки триватимуть, поки впадеш, а чи сядеш і далі рушати відмовишся, й от на роздоріжжі чергового перехрестя я стою,…

Читати далі...
IV Коло

IV Коло

Я – [краплина буття з небуття на гладь пустоти впав жестом волі сліпим, кола тепер по воді, коло раз – білок, два – клітини, три – тіло, кавалькада кульгава, разом з вірусами і бактеріями, лякливо жметься до межі себе перед простором, створеним ним самим, але має всередині світло, тому агресивно розчахує обійми свíтові, щоб розіп’ятим усе поглинути, стати гібридом з усім, це схоже на те, як умерти, це схоже на те, як вибухнути продовженням наднової зірки, що закохана в кожну свою планету,…

Читати далі...
Житомир-тур 2018

Житомир-тур 2018

Це ще один пост річної давнини. Перший був про "Замок Барона". Так уже сталося, що я вкрай повільно перетравлюю події, особливо подорожі. Буває, з'їздиш кудись, а потім отак через рік раптом осяює: "Йой, та це ж я був там-то і там-то! І бачив те-то і те-то!" Таке собі "свято, що завжди з тобою", тільки з затримкою. В тур по Житомирщині з Дружиною збиралися довго, багато разів відкладали, один раз скасовували замовлення екскурсії, аж поки нарешті зорі не стали в ряд і силою…

Читати далі...
Сад божественних пісень DT
Dark Tranquillity (Photo: https://markthalle-hamburg.de)

Сад божественних пісень DT

Я рідко займаюся розглядом текстів, бо вірую в музику, а не слово. Одначе, коли йдеться про тексти Dark Tranquillity, роблю виключення, адже, по-перше, вони достатньо абстрактні, по-друге, вони дуже гуманні до мене особисто. Написане далі важко назвати "аналізом", тут швидше чергова рефлексія на пісні й на те, як вони відгукуються в душі. Мілан Кундера колись казав, що «роман – це не авторська сповідь, а дослідження того, чим є людське життя у пастці, на яку перетворився світ».  У текстах Dark Tranquillity якраз і…

Читати далі...
[…]
by Thomas Griesbeck on Unsplash

[…]

З вогнистого клекоту мого серця уже не народиться правильних слів. З вогнистого клекоту мого серця уже не народиться точних питань. З вогнистого клекоту мого серця єдине походить бажання – вхопити бамбукову палицю й пиздити всіх, закликаючи до мовчання. З вогнистого клекоту мого серця не буде вже конструктивних думок. З вогнистого клекоту рветься птиця вкладаючи шрами крильми на щоки. Кажу їй лагідно: ну що ти… що ти… а вона горить, і з рота з попелом хмарою в небо звивається крик…

Читати далі...
11 пострілів у голову. Scarve – Luminiferous (2002)

11 пострілів у голову. Scarve – Luminiferous (2002)

Це був далекий 2002-й. Біс його знає, як до нас, у Маріуполь, тоді доходили всі ці касети. Мабуть, через моряків чи інших, кому щастило бувати в місцях, наближених до цивілізаційних центрів. Але факт є фактом, піратська копія альбому французького колективу опинилася в руках одного з моїх тодішніх приятелів. Сам я тоді захоплювався здебільшого конвенційним металом, тим, що помелодійніше,  поближче до мейнстріму. Всі ці ваші death, black, doom та інші монструозні напрямки були для мене закритою книгою. Одначе, мені пощастило мати тягу до…

Читати далі...
Крізь дзеркало
Photo by Tobias van Schneider on Unsplash

Крізь дзеркало

Лінія дзеркала –лінія горизонту,край усіх речей,за нею –страхітлива зяєпорожнеча й шум,не чутно слів, бо тине знаєш мови, типереступив порігтуди, деважко бути богомсамому собі, основоювиправдання власноїприсутності,без керівництва,без інструкціївинаходити голосіяннянад землею безвидною,пророщувати з голоснóгонасіннявласний Едем…

Читати далі...
підвАлхімія

підвАлхімія

Утроба бога пахне сирістю підваліву сакральній темряві відбувається таїнство –алхімія виробництва скрапленої істини,що осідає конденсатом на стінах світобудови,і з неї проростає пліснява життя,дорогоцінний міцелій вбирає в себе кров,стає хлібом старого Хроносу, гроном надолоні долі, димом поміж дзеркал, голосом,сонаром, сонором, довічно прототипом натест-драйві, тримає, як може, рівновагу,а потім засихає, і хоча це підбиває підсумокодного існування, в серці має те, що не вмирає,тому буде присутнє – за краєм дзеркала,за краєм спектру, там, де радіація, там, детепло, там, де знаходиться скраплена істинаруху, що порушує пустоту,…

Читати далі...
Слава ентропії
Photo by Luca Baggio on Unsplash

Слава ентропії

І.Де край тебе, там берег моря, там палає водень, крізь поверхню дзеркала, руки проходять, очі робляться прозорі через сіль, я – поріг на дорозі волі до безкінечності пустоти, що відзивається на подих дивною луною, і по піску долонями шурхотить… ІІ.Людина на узбіччі – пилу стовп у грі вітрів, ногою однією в пустоті, а другою в хаосі – дивиться повз рух, на швидкості тектонічній живе між плит, її турбує їхній звук, щоб рівний був, як стук тренованого серця, коли все як слід звучить,…

Читати далі...
Тотально вільний мікрофон 2

Тотально вільний мікрофон 2

Вдруге Васек Духновський зібрав авторів на Тотально вільний мікрофон у Міській спеціалізованій молодіжній бібліотеці. Різномасна публіка читала вірші без цензури: про Пиздузу, про складнощі становлення юності, про філософію і навіть дещо про християнство. Як виразився Васек, "свобода і поезія єднають усіх". У певному сенсі, читання на публічному майданчику – це порівняння через змагання: ви показуєте себе, слухаєте інших, і при цьому викидаєте в простір свої ідеї, позиції, вірування; заявляєте, питаєте, піддаєте сумніву... Модерація і негласний етичний кодекс утримує від жорстких оцінок, а…

Читати далі...
Сопромат

Сопромат

Скільки в мирі сховано війни?Як у жилах мостів – напруги,вони ледве чутно гудять, прикладитільки груди, як у дротах важкихсховані хвилі електронів, як море,зашифроване в нитках штрих-коду,лише той, хто має скануюче око – побачить таємницю, второпаєіронію, осягне, скільки зусилляу відкритій долоні, як швидкоможе серце битися у сходовійклітині, наскільки вправно требаплавати, аби не захлинутися в рутині,як падаєш знесилений на руки сну,бо спокій – це туга до скрипу линва,що на ній тарзанкою гойдається душа,і ти ладен нести її, бо варто того,як вона усміхається…

Читати далі...
Національні географії

Національні географії

Станіслава Доронченко запросила на показ Національні географії: короткий метр у кінотеатрі "Ліра". Було цікаво нарешті побачити її роботу, та й загалом наважитися зануритися в документалки, на які я останні 4 роки не дуже наважуюся. Занадто оголилися нерви. Але сьогоднішня добірка не била в душу смертельним фактажем, радше навпаки, послужила провідником через важкі явища, пом'якшила ефект і допомогла тверезо оцінити те, що відбувається/лося, виміряла точну відстань між реальністю і глядачем (мною), щоб торкнутися душі, але не проткнути її. За кожним фільмом стояло більше,…

Читати далі...