2018 – Пісні для внутрішнього голосу (Книга на продаж)

2018 – Пісні для внутрішнього голосу (Книга на продаж)

Період, під час якого писалася ця книга, був справжнім випробуванням для мене. До всіх старих навантажень додалися нові, й усе це треба було втримати в рівновазі. Вірші стали розрадою і відбитком внутрішньої роботи з подолання кризи. Внутрішній голос виявився не таким благим, як його звикли малювати, той рев і крекіт ще тільки треба було навчити співати. Книга була опорою для нового кроку по все більш тонкому льоду над безоднею, і тепер може стати в нагоді всім, кому доводиться йти схожими маршрутами до…

Читати далі...
2016 – Тріщина в Пустоті (Книга на продаж)

2016 – Тріщина в Пустоті (Книга на продаж)

Музичні гурти полюбляють заявляти "це найкраще з того, що ми робили досі!", і часто потім видають зовсім і не найкраще... Але у випадку цієї книжки можу точно заявити – тут зібрані дійсно найкращі речі з написаних мною за останній час. Книгу було закінчено ще в минулому році, однак із публікацією довелося зачекати, оскільки сподівався перемогти в літературному конкурсі видавництва "Смолоскип". На жаль, перемоги не сталося, тому презентую свій доробок вже традиційно – в електронній формі, у форматі pdf та epub. З fb2…

Читати далі...
2014 – Ландшафти і драми (Книга на продаж)

2014 – Ландшафти і драми (Книга на продаж)

Ну, що ж, любі друзі, намагався подовше відкладати цей момент, щоб не стратити, та схоже, більше відкладати нема сенсу. Пишу я давно, але, мабуть, справді варті речі стали виходити з-під клавіш лише пару-трійко років тому. В цей час сформувалася книжка під назвою "Ландшафти і драми", котру я довго тримав у відкритому доступі, але анонсував мінімально, бо... бо гладіолус, а вірніше, зайнятість іншими справами вкупі з певною непевністю в собі (пардон за каламбур). Тепер, переглянута і як то кажуть "перероблена і доповнена", книжка…

Читати далі...
Деміургія

Деміургія

Цей бог – сліпе осердя пустоти – порушує спокій глибоким ударом – Ом-м-м-м-м-м-м!.. – і все, чого не було – стало бути, кров оживляє пітьму, народилися монстри, голодні і спраглі гармонії звірі… чуєш? – шелестять оглашенні крила, і розгоряються зірками очі, наливається достиглий вибух, з крони судин відривається чорний плід: Хай буде світло! – в безмежжі звучить… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. Hearts of No Light by Schammasch

Читати далі...
Минуще

Минуще

...про час і про розвиток повинні промовляти кращі символи: вони мають бути хвалою і виправданням усього минущого! Творити – ось велике звільнення від страждань і засіб полегшити життя. Та щоб бути творцем, треба зазнати страждань та істотних змін. Фрідріх Ніцше. "Так мовив Заратустра" Ковадло творіння… Коли зіниця вийде з берегів – нема руйнації, саме конструювання, все – одне, все – одно, вогонь роз’єднує і синтезує – знов, благословляю вічно тимчасове, час – кровоносна судина в плетиві пустоти, не триває – ніщо, та…

Читати далі...
Fatum

Fatum

Так важко вірити на фоні лісових пожеж у справдешність твоєї мови, отруйний дим затуляє обличчя любові, на троні дня сидить математика виживання, зачаровують її роги і вправність її рухів, я забуваю, що вона – твоя сестра, її руки розчахують простір великого нівчев‘я, де ти існуєш, та я – не можу його розгледіти за туманами, мушу вдихати і видихати – розплутувати клубок твоєї загадки, хоч би як пекло нутрощі, хоч би як било море в повіки зсередини, я вивчаю цю акробатику кореляції натяжіння,…

Читати далі...
Соліпсизм

Соліпсизм

Світ простягує мені істини,наперебій торочить слогани,я не чую жодного слова,білий шум на очах сріблиться,провалився в себе, як під лід,і там відкриваю простір,заповнений рідиною мовипрямої, до самого серцяпромови, і в ній нема жодногозмісту, лиш форма, порожня,заплутаний промінь у товщі води,мандрівка між голодом і любов‘юу спробах доторкнутися краси… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. https://www.youtube.com/watch?v=miPWHIYodJo

Читати далі...
Пісня піску

Пісня піску

Я – малюнок божої руки сліпої (вона існує у формі поля), нетривкий колір на лініях піску, і кожна істота, незалежно від поту і крові, верне до шуму моря множини, оглушивши пустотою того, хто лишився тут, на березі, бог – дитина, яка навчається рідної мови, по нотах нашого гуку її розбираючи, твоя симфонія луною тягнеться за мною понад хвилями, утомленою рукою підхоплюю ритм, на свій (тепер уже) манер наспівую мотив… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. https://www.youtube.com/watch?v=Sm3x-X5NcEE https://www.youtube.com/watch?v=-DDePrlB2Z4

Читати далі...
Епітафія моєму Батьку

Епітафія моєму Батьку

Смерть є неминучим актом приземлення, і від багатьох факторів залежить те, як саме ми зробимо це: чи вріжемося в бетон посадкової смуги, а чи м‘яко опустимося та зупинимося в призначеному місці. Літак рухається в потоці часу без нашої волі, багато різних вітрів коливають траєкторію, сила тяжіння безжальна, та й ресурс машини обмежений. Іноді в нас нема навіть шансів посадити літак нормально, сила обставин незрівнянно вища. Але коли курс життя хоч наскількись піддається корективам – треба не втратити можливість і спробувати зробити вихід…

Читати далі...
11.10.19

11.10.19

Збери докупи сонячні роки в букет – і дихай ароматом, діли повітря з травами, небесним кобальтом масти лице, по ложці додавай в солоне море спогади, аж поки не залишиться лиш терпкість – у куточку усмішки та ока…

Читати далі...
Евлогія моєму Батьку

Евлогія моєму Батьку

Сьогодні вночі, на 69 році життя, помер мій батько, Холявін Єгор Тимофійович. Такі події наносять глибокі рани людям, нанесено глибоку рану і мені. Я захищаюся від болю доступним мені способом: частково перетворюю його на текст. Таким чином я можу затиснути рану і пережити це. Мій батько прожив складне, але дуже правильне життя. Весь час він намагався гармонізувати і вдосконалити простір довкола себе. Технічна праця на багатьох фронтах була для нього не просто засобом виживання, але справжньою творчістю, кожну справу, за яку брався,…

Читати далі...
29.09.19

29.09.19

Люди, яких я не знав, дзеркала, які відбивали ландшафти, де я не бував, майорять фотографіями на екрані, як листя по той бік вікна, аплодують пришестю розкішної осені… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. https://www.youtube.com/watch?v=uVpcuAi1Gos

Читати далі...
24.09.19

24.09.19

Хвилі пестять берег, співом ллються у безодню голови, я ковтаю сіль часів, два обличчя дивляться в дві сторони, два полюси, чим ближче ти дійшов до світла, то більшу ти відкинув тінь…

Читати далі...
21.09.19

21.09.19

Сонце вересневе запарює в чашці терпкий напій,мудрість гірка з насолодою замішують дивний смакз усього, що коїться в голові,бентежні ноти тоном химерним у серці звучатьзбалансованим дисонансом… спокій, це короткий спокій у піхвах меча… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х.

Читати далі...
Житловик

Житловик

Я затуляю органи чуття у камері депривації, сни реальності полишивши по той бік стіни, землетруси і грози хиткої структури не вказують шлях, мій азимут рухається понад, він чує вітання гармат, ігноруючи шелестіння пошесті, світло з-за обрію, вежа до неба, крона величного дерева – єдиний дороговказ, корені в чорно-червоній землі – сувора наука, підвальна сажа на щоках – чорнила довгого вірша, що тросом єднає поверхи хребта, здіймаючи голову аж до бога з дзеркал, він танцює над хвилями попелу й крові, всміхаючись… Обкладинка: Darkzero…

Читати далі...
Пробудження

Пробудження

Прокидаюся від страшного сну, чорною липкою паростю подушку охопило, тягнеться за головою, відриваючись, я намотав його вночі веретеном з усіх страхів, усіх тривог, усіх марнот постійного неспокою, у плетиві його я видивлявся мову, мацав нить, що допоможе подолати лабіринт, знайти потрібне слово, відповідь, яка відкриє світ, немов обійми тому, хто стрибає з літака в безодню і ковзає по лінії життя – вздовж смерті, ловлячи мить, і в нього в серці вибухає час – я розчахую штори й стріла мого погляду вітає промінь…

Читати далі...
Мить бика

Мить бика

Бачив, як вона сідлає бика, і дракон звивався крізь неї, виходили разом до вівтаря і практикувалися у горінні, гарчали хором усі тварини, якими ми колись були, співали монади, якими ми колись станемо, у цьому величному храмі миті теперішнього, ми засвітлювали вітражі із картинками потаємної біографії на прихованій сцені під кістяним куполом… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. https://www.youtube.com/watch?v=WEJRyBWpuvA

Читати далі...
Трембітарі

Трембітарі

Деміург відкидає тінь, коли вона торкається землі – здіймається буревій, і ми здіймаємо трембіти, щоб народити звук… Обкладинка: Darkzero + фото з мережі + mix by М.Х.

Читати далі...
Т.К.

Т.К.

Ми не жаліємо простирадла, ми поширюємо свій запах, перебудовуючи хімічний склад ареалу, бо ми – тварини, крізь наші хребти пролітають дракони – мільйони років, вгризаючись у темну матерію жадібно, ненастанно і невблаганно, котиться хвиля нашої ДНК у лабіринті тіла, збурюючи його танцювати у ритмі відвойованої насолоди… Обкладинка: Darkzero + mix by М.Х. https://youtu.be/qgbD-o_5lkw

Читати далі...
(?)

(?)

Сповнений дитячої погорди, я все життя жадав давати відповіді без питань. Зараз, після 1,5 років психотерапії, я був змушений визнати, що перед незрозумілою громадою Життя в мене самі тільки питання. Всі відповіді сплощилися, стали карикатурними, припинили задовольняти. Мій безжальний внутрішній скептик спочатку розтрощив релігію, а тепер розтрощив того, хто зайняв її місце. Хоча скептика до біса лякала утворена його ж руками порожнеча, істина була важливіша за Сократа, тому він крутив меч заперечення у животі новоявленого Будди, поки той не здався і не…

Читати далі...
(O)

(O)

Високі храми, довгі фігури в чорному, процесія в червоному світлі зі свічками, хор горловий, чорне небо, графіка італійським олівцем, порожнеча не може лишатись порожньою, відсутність характеристик уміщує в собі всі характеристики, з пітьми несвідомого в промінь виходять істоти, бо всі ми – діти єдиної сили під маскою бога, сингулярного щупальця з тіла Великого вибуху, що запліднює вакуум в агресивному коїтусі, язик ворушиться і краплею з нього падає слово на лоно землі – земля закипає, фігури рухаються, храм оголошений хором, утроба виштовхує плід…

Читати далі...
Pax

Pax

Ворота [в сад, призначені іржі], хитнувшись, скрипнули, холодна вереснева далечінь торкається плеча, червоний плід із золотого пледу викотився, пам’ять стрілою заходу від альфа до я – променить, і тіні обрію між гілля торкається, там руйнується спокій, народжуються близнюки [Радість і Біль – імена] струна часу покриває відстань, обабіч зростає полин, ти навчаєшся говорити, готувати гіркий напій і співати… співати, поки в осінній сутіні не лишаться самі ноти, плин подій – просто паливо музики, її мовою звучить істина, дає змогу пробачити і хоча…

Читати далі...
28

28

Людина – винахідлива істота. Ми часто вигадуємо виправдання своїм поразкам. Те не так, се не так, зорі не стали, злидні наврочили... Виправдання собі вигадують навіть ентузіасти: вони завжди скаржаться на дурних людей і неякісний матеріал. Бо ентузіасти часто сприймають життя спринтом, а не марафоном. Можливо, вони в чомусь тут і мають рацію... І я в жодному разі не засуджую нікого, бо сам такий, ніякого права чи авторитета в мене нема. Але яка думка прийшла в ході тривалої терапії, спостережень та власного досвіду:…

Читати далі...