Instaвірш. Поезії Максима Холявіна

Instaвірш Pack #51 – Пневматичне

Все, чого не розповіси, що лишиться вигуком, відбитим у нерухомій воді, зависає в невагомості рівноваги з планетарним масштабом, надихає і я розправляюся, мов повітряна куля, мої крила просочуються через пори залізобетонного світу, деформовані, й дихання, що забирає горіння у водню, гріє маленькі секунди під великим куполом холодної безкінечності… The Shameless Years by Rafael Anton Irisarri…

Читати далі

Теургія

Знімай біль, прошу, анестезія – така необхідна річ, щоб не вмерти від шоку, однак, мушу глибше занурити скальпель туди, де закінчуються волокна і починається порожнина душі – розколота на друзки галюцинацій, збирай, Кай, із них дзеркало слова вічність, підбирай кути, щоб не порізатися мозаїкою, збирай, щоби знову побачити, як виглядає – цілість, як бог будує…

Читати далі

[…]

Блакитні вітри вивертають легені наспід, й відкриваються на тканині великі дві літери: «Ні»… Замотані принципи в бинт згортаються ембріонами на дні скрині, я видихаю з непевним полегшенням: «Ні..?» Пара звивом широким пускає слова на хвилі, пливуть, не чіпляючи шкіри, бо «Ні…» І наскрізь проходять тіні, ти на іншій бо вже частоті, твоє тіло грається в…

Читати далі

[…]

Тиша облизує берег мілкого і теплого моря, тиша ковтає вульгарні хіти та обурення мін, тиша злизує сміх, сіль з обличчя мішає із сіллю морською, гомін чайок один залишається понад тишею, й шепіт у водоростях ледве чутно бринить…

2016 – Тріщина в Пустоті (Книга на продаж)

Музичні гурти полюбляють заявляти “це найкраще з того, що ми робили досі!”, і часто потім видають зовсім і не найкраще… Але у випадку цієї книжки можу точно заявити – тут зібрані дійсно найкращі речі з написаних мною за останній час. Книгу було закінчено ще в минулому році, однак із публікацією довелося зачекати, оскільки сподівався перемогти…

Читати далі

Холодний вірш

Закутатися в реглан – максимальний захист, якого удасться добитися, будь-які стіни ламаються легше, ніж плоть, а плоть, як відомо, слабка, тому я дрижу з остраху і від захоплення перед видивом хмар, що ковтають увечері сонце, обіцяючи шторм уночі і пониження температури… Пам’ятаєш, як ходять жінки, що малих заганяють у дім на вечерю, в оцих своїх…

Читати далі

LP

Обкладинка: Adrian Korte Високі частоти і швидкості – пролетіли вітри давно, а я тільки-но відчув їх вібрацію в нервах, немов уповільнений запис, very-very long play, поки всі вигорали – я навіть не гнив, кам’янів у ритмі існування дерев’яних стовбурів, уособлюючи пам’ять – останній притулок всього швидкоплинного, скороминущого, сидів і слухав, слухав і сидів, якщо прихилиш голову…

Читати далі

Собачий танець

Обкладинка: adrian   Величні зорі танцюють в небі, пускаючи хвилі хустин туманних, а ми, мов собаки, захоплено витріщаємось, гавкаємо і підстрибуємо, жадаючи взяти участь у грі всесвітній, ми усміхаємось так, як уміють лише собаки, вірні пси богів, зварені з первісного бульйону, кавалочки зачудованого слизу, що вміють співати, і тягнуться носом до небесного вогню.

[…]

Larm Rmah Напружені рухи, ювелірна робота аматора, рано чи пізно станеться прикрість, коли перевтомлені руки нанесуть біль, й доведеться потім загладжувати ранку в сподіванні, що не залишиться шрам, най малий хоч, а річ у тім, скільки ще змахів таких неохайних недосконалий вчинить організм, що намагається кохати, що намагається берегти… ***

[…]

Photo by Maarten van den Heuvel on Unsplash Чужа смерть – розтуляє губи відлюдника, що знає ціну кожному звуку, що знає вагу кожного звуку на всесвітньому тілі мовчання, тож не скаже зайвого, тож не зойкне зайве, але смерть чужа розтуляє губи, роздирає губи – і вся любов виривається звідти лементом, щоб летіти услід лелеками –…

Читати далі

1 2 3 4 5 41