Instaвірш. Поезії Максима Холявіна

Листопад (V)

Обкладинка: Yoal Desurmont

Саван осанною осідає
на щоки мереживом –
в найчорнішу годину
умащує білим,
і час завмирає
на вдиху –
шуми обтікають
із нього по стінах
столітніх, і барви з ними –
стікають в безбарв’я,
в очах темніє,
повіко небесне лягає,
кружляють тінями
по вулицях сни…

екзистенціялистопадосіньприрода

Максим Холявін • 2015.07.21


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *