Instaвірш. Поезії Максима Холявіна

Листопад (ІІ)

Обкладинка: Annie Spratt

Лунка тиша моєї присутності
відбивається від чорних тіл дерев –
я зупиняюся – в повітрі зріджуються сни,
і тисячі блакитних ранків
уміщуються ув одній сльозі,
яка мішається з туманом –
в диханні безмежжя… тане… тане…

екзистенціялистопадметафізикаосіньфілософія

Максим Холявін • 2015.07.21


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *