Instaвірш. Поезії Максима Холявіна

[…]

Тиша облизує берег
мілкого і теплого моря,
тиша ковтає вульгарні хіти
та обурення мін,
тиша злизує сміх,
сіль з обличчя мішає
із сіллю морською,
гомін чайок один
залишається понад тишею,
й шепіт у водоростях
ледве чутно бринить…

Велика Порожнечаекзистенціяморенебоприродарозчинення в просторі

Максим Холявін • 2015.07.21


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *