Instaвірш. Поезії Максима Холявіна

Самвидав на продаж

Ну, що ж, любі друзі, намагався подовше відкладати цей момент, щоб не стратити, та схоже, більше відкладати нема сенсу. Пишу я давно, але, мабуть, справді варті речі стали виходити з-під клавіш лише пару-трійко років тому. В цей час сформувалася книжка під назвою “Ландшафти і драми”, котру я довго тримав у відкритому доступі, але анонсував мінімально,…

Читати далі

Martyrdom

Мучеництво – блазування героїв, упитих трагедією, настійка гірка ятрить нутрощі, відчай повертає ключ у дверях страху, за якими вже не хочеш ані жахливого кінця, ні безкінечного жахіття, лише відкритої блакиті, що відбивається в чаші приречення…

[…]

Cover source: CNN Не клянуся, бо по той бік себе немає слів, лише напруга у намаганні не дати болю зламати й відмовити, і тоді, коли ти спромагаєшся стати мучеником – якщо вже не здатен бути переможцем – то мучитель перетворюється на стоматолога, що встромляє залізо у схований в яснах нерв з метою видужання твого духу,…

Читати далі

Instaвірш Pack #50 – Порожнеча це форма

Тягнуться пальцями і псевдоподіями плювочки бога на поверхні, з подивом натикаються одне на одного – так бог зустрічається сам із собою: то як хижак, то як мутуаліст, але завжди стаючись загадково і глибоко віддаючись усередині луною терпкою, гулкою, до тиші тривкою, і сенс, що прочитується з цього зіткнення, завжди – знак питання. *** Торкайся тіла…

Читати далі

Instaвірш Pack #49 – Подорожнє

Віра на повіках малює навмання відтінки, туди, де нема, робиш крок й порожнечу наповнюють дивні дива. *** Дощ простирадлом білим покриває Київ, збиваючи температуру хворому мегаполісу – змиває людей, змиває автомобілі, ти пригадуєш знову, наскільки це неймовірно – дихати… *** Планета Земля починається з твоєї шкіри, м’язи – тектонічні плити – як ворушитимеш ними? Що…

Читати далі

Instaвірш Pack #48 – Відтінки тіла

Бажання твого тіла – квітка в занадто солоному ґрунті, так довго доводиться підійматися їй з глибини запалених звивин, плутати у лабіринті, воюючи з Мінотаврами, щоб досягнути свого Наксосу і стати, нарешті, Вакхом, помиритися з тінню Іншого з-під склепінь тектонічних плит, це – напружене малювання алхімічних рівнянь, щоби пройти крізь стіну і сягнути моменту торкання, проникаючи…

Читати далі

Die Freude

О радість! Дівчинка тендітна! Спіралька між двох електродів яскраво палає, тріпоче, тоненька, ось-ось розірветься, і тільки блакитна пелюстка пекуча повільно кружлятиме під повіками, освітлюючи путь…

Без назви

Вогні запалював перед свічадом світу, щоб назбирати світла для цього моменту: прозорий янгол укладе руку тендітно у живіт, вивільнюючи метеликів, буде трохи боляче від захоплення, як вони жаринками в обійми до ґрунтів летітимуть, махнеш рукою на прощання їм, замовкаючи на тлі всього мелодією… Epilogues for the End of the Sky by bvdub

Instaвірш Pack #47 – Відтінки квіту

Мармуровий палац на сипучих пісках, ти всередині – ідеально розіп’ятий на ланцюгах у статусі кво висиш, рота хаосу стуляючи, але тіні ховаються по кутках, і піщинки шепочуться з протягом на підлозі, сни чекають у тріщинах, стіни стогнуть, готові віддатися моці вітрів, потонути в роззявленій пащі, яку не спроможні втримати… ти висиш, ідеально розіп’ятий, в статусі…

Читати далі

1 2 3 38