Персональний сайт Максима Холявіна

Martyrdom

Мучеництво – блазування героїв, упитих трагедією, настійка гірка ятрить нутрощі, відчай повертає ключ у дверях страху, за якими вже не хочеш ані жахливого кінця, ні безкінечного жахіття, лише відкритої блакиті, що відбивається в чаші приречення…

[…]

Cover source: CNN Не клянуся, бо по той бік себе немає слів, лише напруга у намаганні не дати болю зламати й відмовити, і тоді, коли ти спромагаєшся стати мучеником – якщо вже не здатен бути переможцем – то мучитель перетворюється на стоматолога, що встромляє залізо у схований в яснах нерв з метою видужання твого духу,…

Читати далі

Герої невидимого фронту

Я оточений героїчними людьми. Вони не ризикують життям на передовій, як це роблять воїни, однак вони ціле своє життя присвятили будуванню та вдосконаленню суспільства. Щодня вони працюють зранку й часто без відбою, приймаючи кожен виклик, що не втомлюється кидати їм в обличчя машина історії. Про них не торочать на центральному телебаченні, їхніх імен нема на…

Читати далі

Мелофілія #13 – 12 альбомів, що зробили моє півріччя

Червень – гарний привід підбити проміжні музичні підсумки року. Це дуже суб’єктивний чарт, котрий, до того ж, не має особливої хронологічної прив’язки, сюди можуть втрапити як свіжоспечені, так і класичні альбоми та теми. Крім того, тут нема прив’язки до жанрів. Отже, як склався звуковий 2017-й  на сьогодні. #1 – Schammasch – Triangle (2016) black metal Чи можна…

Читати далі

Instaвірш Pack #50 – Порожнеча це форма

Тягнуться пальцями і псевдоподіями плювочки бога на поверхні, з подивом натикаються одне на одного – так бог зустрічається сам із собою: то як хижак, то як мутуаліст, але завжди стаючись загадково і глибоко віддаючись усередині луною терпкою, гулкою, до тиші тривкою, і сенс, що прочитується з цього зіткнення, завжди – знак питання. *** Торкайся тіла…

Читати далі

Говорити про хороше

Обкладинка: Andrea Celesti – Festín de Baltasar (1705) Недосконалість та утилітарність мови видає вже те, наскільки виразні засоби перекошені в бік негативу. Легше розмовляти про погане, описувати погане, для цього в нас є ціла купа мовленнєвих засобів, а от розписувати гарне – важче, тут намір спотикається об лічену кількість слів. Мова – перш за все є…

Читати далі

Instaвірш Pack #49 – Подорожнє

Віра на повіках малює навмання відтінки, туди, де нема, робиш крок й порожнечу наповнюють дивні дива. *** Дощ простирадлом білим покриває Київ, збиваючи температуру хворому мегаполісу – змиває людей, змиває автомобілі, ти пригадуєш знову, наскільки це неймовірно – дихати… *** Планета Земля починається з твоєї шкіри, м’язи – тектонічні плити – як ворушитимеш ними? Що…

Читати далі

Instaвірш Pack #48 – Відтінки тіла

Бажання твого тіла – квітка в занадто солоному ґрунті, так довго доводиться підійматися їй з глибини запалених звивин, плутати у лабіринті, воюючи з Мінотаврами, щоб досягнути свого Наксосу і стати, нарешті, Вакхом, помиритися з тінню Іншого з-під склепінь тектонічних плит, це – напружене малювання алхімічних рівнянь, щоби пройти крізь стіну і сягнути моменту торкання, проникаючи…

Читати далі

Мелофілія #12 – In Remission

Neurotech – In Remission (2016) Цілий рік у мене пішов на те, щоб розкурити цей альбом. Спочатку він ну ніяк не хотів подобатись, хоч я і ганяв його в плеєрі десь близько двох місяців. Потім позіхнув і закинув на полицю, змирившись із тим, що навіть дуже круті артисти іноді видають слабкі речі. Можливо, на той…

Читати далі

Die Freude

О радість! Дівчинка тендітна! Спіралька між двох електродів яскраво палає, тріпоче, тоненька, ось-ось розірветься, і тільки блакитна пелюстка пекуча повільно кружлятиме під повіками, освітлюючи путь…

Без назви

Вогні запалював перед свічадом світу, щоб назбирати світла для цього моменту: прозорий янгол укладе руку тендітно у живіт, вивільнюючи метеликів, буде трохи боляче від захоплення, як вони жаринками в обійми до ґрунтів летітимуть, махнеш рукою на прощання їм, замовкаючи на тлі всього мелодією… Epilogues for the End of the Sky by bvdub

Instaвірш Pack #47 – Відтінки квіту

Мармуровий палац на сипучих пісках, ти всередині – ідеально розіп’ятий на ланцюгах у статусі кво висиш, рота хаосу стуляючи, але тіні ховаються по кутках, і піщинки шепочуться з протягом на підлозі, сни чекають у тріщинах, стіни стогнуть, готові віддатися моці вітрів, потонути в роззявленій пащі, яку не спроможні втримати… ти висиш, ідеально розіп’ятий, в статусі…

Читати далі

Cover Art: K. Angylus & M. Dragynfly Тіло не вмерло, ні, воно лиш чекає, щоб вибухнути тваринами і рослинами, з удячністю воздаючи Землі за гостинність… ***

Люботи

Cover Art: Bjork – All Is Full Of Love Так довго дивилися в один бік, неначе тримали бій, що аж забули ненавмисне, як виглядаємо ми, коли відбиваємося у зіницях одне одного, але вже так просто не вдасться поворот голови, бо шия затерпла, суглоби заклякли, і важко двом бойовим роботам поглянути одне на одного без сорому,…

Читати далі

Rabid Hole

Де ти? – В звірячій норі, де затихли слова, туки серця глухі розбавляють мовчання, земля визначає напрямки, пробачаючи, розчиняє наміри, «вниз і назад» – ось правило для того, хто страждає, стоячи на порозі храму, не в змозі його перетнути… ***

Instaвірш Pack #46 – Суперструни

Скинувши одяг, скинувши шкіру і тіло, [і біль] вже на самій межі відсутності розтікається щем [твого самого єства, яке розчиняється у чашці з чаєм всесвіту дуже коротко, зойком, значно швидше, ніж усі ці вірші, але] так яскраво, як а-а-а-а-а… *** Чим вище вгору, тим струна тончіш, тим важче тягарі секунд, що крізь роки, подібно до…

Читати далі

Сталеві ноти для чутливих нервів

Мабуть, дійсно – кожному поколінню – своя музика, свої пісні. В певний момент виникає певний ейдос, котрий карбує в собі твій час і категорію твого характеру. В двадцять рочків мені здавалося, що пісні мого покоління – від героїв 90-х – 00-х, є підлітковою бравадою, за якою [здебільшого] насправді не стоїть реального досвіду, однак нині мені…

Читати далі

Інтермедія

Reunion by FOG & HTDC І. Турботи круг моєї голови проходять хвилями, бо води – тіло, водень – світ, і «я» порожнім глеком в цьому океані плаває, зринаючи і поринаючи в моментах, тримати рівновагу намагаючись в обставинах відсутності опертя. ІІ. Якщо піднятися достатньо високо, то можна бачити минуле, обігнати час, вхопити мить й відчути, як…

Читати далі

1 3 4 5 6 7 34
%d блогерам подобається це: