Персональний сайт Максима Холявіна

Мелофілія #09 – “07” та інші

Зазвичай про Висоцького згадують або на день народження, або на день смерті. А мені-от у голові просто так посеред вулиці заграла «07». І подумав я: «Боги, яка все-таки крута пісня!» З цієї пісні я в підлітковому віці вкурив Висоцького по-справжньому. Доти були тільки дитячі прослуховування разом із Батьком, і тоді мені здавалося, що Висоцький –…

Читати далі

Троянди з виноградом

Є люди, які будують життя, а є ті, хто його прикрашає. Прикрашає – не значить “розвішує взагалі-то непотрібні рюшики”, а значить “дає життю сенс”. Бо життя без рюшиків – життя в підвалі. Підвал потрібна штука, але жити в підвалі – не айс. Але, як слушно зазначає Дружина, занадто грубо поділити людей виключно на будівельників та…

Читати далі

Гуманітарна дженга. Думка без напрямку

Що значить «займатися політикою»? Мабуть, ніхто не скаже, що політика – це засівання цінностей? Швидше це – вправляння у грі на дудочці щуролова. Почухай тим, налякай інших, і отримай профіт. Ось і вся політика. Така політика може існувати лише в готовій суспільній системі, де з’являється змога паразитувати, і з часом «пухлинна маса» паразитичних відносин підміняє…

Читати далі

Геометрія Осокорків

Новобудови крадуть у неба порожнечу. Їх лінії вихоплюють простір, накидають на нього сітку масштабів і перспективи. Це така чиста, нелюдська і нелюдяна геометрія, область чистих форм, що лише віддалено мають справу з житлом. Народжені в електронних нутрощах комп’ютера, сформовані як ідея в одній з програм для креслення, вони зберегли в собі той дух стерильних математичних…

Читати далі

Безглузді мізкування: Темний бік сили рятує від занепаду

Я хворію, а отже вивільнився час для безглуздого мізкування. Бояться люди занепаду. Мовляв, от усі отупіють, і все пропало. А мені здається, все не пропаде. Бо завжди в людині лишається зло. В занадто задоволеному суспільстві товстунів-споживачів бургерів згодом виникне якийсь пророк, революціонер, диктатор чи ще якийсь лідер, і почне будувати свою ієрархію. Або ж він…

Читати далі

Мелофілія #08 – Subliminal mainstream

Знаю, що цей альбом став перехідним етапом Slipknot до мейнстріму, однак для мене особисто його пропорційна зваженість між божевіллям класичного Slipknot та мелодизмом нового стала рецептом вподобання. В альбомі намішано багато всього: брутальні блек-дез вибухи, ритмічний кач ню-метала, електронні та атмосферні запили і навіть парочка солодкавих балад, котрі свого часу так зненавиділи інші fellow фани…

Читати далі

Мелофілія №07 – Чотиривимірні вініли

Це не нове відео, але воно доводить, що дерева не поступаються за музичністю сучасним академістам, що дерева самі зіткані з музики, мов чотиривимірні вініли вони зростають, несучи в собі мову Сонця. Маленькі, мов прелюди, кривенькі, мов скерцо, величні симфонії лісових велетів, пасторалі садових мудреців… Вони звучать, і все звучить, і все має метамову, в людському…

Читати далі

Мелофілія #06 – Більше, ніж 34.788%

Це – другий почутий мною альбом My Dying Bride (перший був класичний “Turn Loose The Swans”). На початку 00-х ходила т.зв. «Домашня колекція» – серія піратських, але гарно оформлених дисків з mp3 дискографіями різних виконавців. Записано було в карколомній на той час якості 192 kbps (здавалося – куди більше?). У серії «Чорна колекція», зрозуміло, виходили…

Читати далі

Фотосет інтимних місць

Японці мають свої “вабі” і “сабі” – красу природності та красу старості. Але старість у даному випадку швидше означає досвідченість. Старі, потріпані предмети мають власну біографію, на них нанесено досвід, почуття – або їх власні, або чиїсь. Нові райони, нові будинки – стерильні, їх біографії ще тільки мають бути написані. А ще – в них досі нема “інтимних місць”,…

Читати далі

Мелофілія #05 – У пошуках контри

Хоча я сам запеклий слухач важких музичних жанрів, у метафізику рок-н-ролу я не вірю. Вся позірна «позасистемність» року закінчується там, де починається боротьба за авторські права чи ще якісь суперечки, коли за вирішенням питань брутальні металхеди звертаються до суду. До суду, Карл! Що може бути більш «системним», ніж суди?! І от остання історія з Ліндеманном,…

Читати далі

Мелофілія #04 – sbljøv зараховано

Чи стали б ви слухати гурт під назвою «бомж», який випустив альбом під назвою «збльов»?.. А дарма. Мені «збльов» підкинула (підсунула?) подруга з-за океану. Але сам збльов родом зі Сходу, Середнього, а саме – з казахської Алмати. Що таке «збльов»? Це лютий, потужний дум, котрий записують до сладжу, але здебільшого це натуральний звук Esoteric’а епохи…

Читати далі

Мелофілія #03 – Жменя українського металу

Хоча національний колорит для мене не є визначальним фактором при вподобанні музики, все-таки трошки образливо стає, коли українська сцена виробляє глобалізований звуковий продукт, орієнтуючись на західну сцену. З точки зору якості матеріалу це добре – наразі наші колективи звучать професійно, сучасно, але часто – трішечки занадто схоже на своїх західних колег. Як на мене, то…

Читати далі

Мелофілія #02 – Містики з півночі

Нещодавно я згадав про цей дивовижний колектив. Хоча біоритм, сформований (віддеформований, я б сказав) великим містом вперто заперечував подібний звук у місиві з машин і людей, прослуховування його стало справжнім бальзамом для нервів, і з-під пилюки буднів проступила нагору прихована парость краси. Arcana представляє ту гілку Музики, до якої я звертаюся доволі рідко, але саме…

Читати далі

Мелофілія #01

Прийшла ідея зібрати розрізнені міркування з приводу різних музичних творів під одним дахом центрального блоґу. А то сидить він такий, самотній, сумний, наповнений самими тільки віршами, до котрих далеко не всім є справа. Отже, заходьте на вогник – послухаємо та поговоримо про Музику – найбільш зникоме і в той же час одне з найдивовижніших мистецтв….

Читати далі

Урбанавтичні етюди

Магія ховається в повітрі. Денний шум затуляє її, але в моменти вечірньої тиші її знову можна помітити в атмосфері. Тоді душа міста виходить із хованок, і стіни старих будинків промовляють до уважного вуха… Похід крізь невідомі досі історичні куточки міста відкриває тобі його душу, його непарадне нутро, повне живіших, домашніх сюжетів, написаних на мові старих…

Читати далі

1 травня. Декілька думок про права трудящих

Досі живемо за механізмами, успадкованими від «соціалізму». Тобто, досі «держава повинна», і всі громадські відносини наперед визначені законодавством, до того ж, змінити його видається неможливим. Людська одиниця ефективно упосліджена, тому мало хто спроможний об’єднуватися з іншим заради досягнення якого блага. На профспілки навішені радянські ярлики. Згадка про права трудящих майже автоматично веде тебе «наліво», прийнято…

Читати далі

Паризькі кліматичні ілюзії

От ви кажете “Паризька кліматична угода”. Ну, ок, заборонили торгувати квотами на викиди, вже прогрес. Однак далі – що? Санкцій не передбачено, а ті, що були впроваджені Кіотським протоколом – не діють. Чому? Тому що прибуток важливіший за екологію. Екологія – це досі з області ідеалізму, потепління досі нікого не лякає, поки є така солодка…

Читати далі

Раби і прораби

Насправді це дуже оптимістичний текст =) Щоб ніхто не образився на подальший текст – не сприймайте, будь ласка, нічого з написаного тут персонально. Сприймайте це, немов зріз із спостереження за чашкою петрі з людським соціумом по типу наукового, тільки філософського. На основі цього анамнезу треба виключно робити висновки, в жодному разі не вважати, що автору…

Читати далі

Рівнини свавілля

Поки малий, світ дорослих здається автоматичним. Там усе раціонально і здійснюється немов саме собою: економіка, суди, право, правила дорожнього руху, працевлаштування, робота підприємств тощо. Не знаю, чи це всюди так, а чи тільки в тих, хто зачепив дитинством догнивання радянської системи, де в бік подібного автоматизму й рухалися. Але за собою тільки зараз, на зорі…

Читати далі

Нова Вавілонська вежа. День комунальника

Доля вперто вертає мене до соціальної журналістики. Чому? Свідомо мені весь час кортить займатися зі сферою культури, але обставини невблаганно штовхають до соціальщини. Більше за те, вливатися в контекст сучасного культурного процесу важко, він незмінно лишається для мене закритими дверима, за які я можу зазирнути лише в замкову щілину. Натомість марудний шлях соціальної інженерії весь…

Читати далі

1 2 3 4 12
Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University