2018 – Пісні для внутрішнього голосу (Книга на продаж)

2018 – Пісні для внутрішнього голосу (Книга на продаж)

Період, під час якого писалася ця книга, був справжнім випробуванням для мене. До всіх старих навантажень додалися нові, й усе це треба було втримати в рівновазі. Вірші стали розрадою і відбитком внутрішньої роботи з подолання кризи. Внутрішній голос виявився не таким благим, як його звикли малювати, той рев і крекіт ще тільки треба було навчити співати. Книга була опорою для нового кроку по все більш тонкому льоду над безоднею, і тепер може стати в нагоді всім, кому доводиться йти схожими маршрутами до…

Читати далі...
Осокорки 2016

Осокорки 2016

Два роки тому влітку я зафіксував побачений раніше ефект: порожнє небо на тлі осокорківських новобудов. Споруди виглядали ідеальними геометричними тілами в блакитному вакуумі, ніби були висмикнуті зі світу й самі являли собою світ. У певному сенсі, так і є: новітні, ці будинки є утробами нових світів, котрі будуть зачаті людьми всередині них. Ці чисті аркуші обростуть (уже обростають) рядками біографій, слідами присутності, стіни наберуться подій та історій. Колись ці райони стануть старими, але на цих фото вони ще порожні та гострі, життя…

Читати далі...
Чорна вода

Чорна вода

Тварі звиваються в чорній воді, без краю довкола – чорна вода, там, де тіні відкинуті від ліхтарів, непевна протягнута лінія берега, велично вугільна луска ледь виблискує в світлі з-за хмар, довгі зуби і намір червоний в очах, чи що там, у тьмі, заміняє їм очі, сплітає собою суть ночі, і ніч весь час тихо присутня по той бік освітлених сонцем поверхонь, точить іржа металеві панелі, і тільки-но станеться струс, як повалить морська чорна хвиля, і з нею – мурени, акули й чорти…

Читати далі...
Ода метелику
Ray Hennesy via Unsplash

Ода метелику

Старовинні обкладинки, безумовно, гарні, але мене в них щось завжди бентежило... як, до речі, і в рамах старих картин. Здається, зараз я зрозумів, що саме. Старовинне мистецтво тяжіло до вічності. І якщо сам зміст картини або книги міг бути цілком собі легким і грайливим (барокові "пікантні" сюжети, гумористичні романи етц.), то обкладинка і рама лягали на все це важкою печаткою увічнення. Сучасні обкладинки – легкі, як і слова під ними. Більше нема жодної ілюзії щодо вічності, мистецтво вже не прагне бути кам'яним,…

Читати далі...
Малі кроки

Малі кроки

Мій біль – сталевий трос, він завше тут, стискає м’язи, та цим разом відчуваю менше пут, звикаю, і повільний крок тренує бути майже вільним, вирівняти з тиском кут і глибше дихати… https://www.youtube.com/watch?v=eP6O_lsOjuM

Читати далі...
Інтроспекція

Інтроспекція

Великі почуття не вміщаються в маленькі слова. Є пара віршів, але навряд чи вони можуть передати захоплення, що я іноді відчуваю, краще за музику. В житті нічого, може буть, нема, лише від краю до безкраю пустота, та є струна, від звуку вся вібрує глибина, тремтить сльозою сома, розливається луна у порожнечі множиною… Є різні речі, які мене захоплюють. Поміж інших, це образ Японії. Образ – тому, що я там ніколи не був, уся інформація про тамтешнє життя – це книжки Харукі Муракамі,…

Читати далі...
Малювання

Малювання

Сонце упало в море, колір злетів угору, я воджу пальцями в небі малюю барвисті кола, зі мною танцює поле, дерева зі мною танцюють, каміння складається в купу, і Музика понад усім, якби я повірив у бога, що може бажання здійснити, молив би його, щоби стало усередині рідини, щоби вкрити реберну жорсткість гострих порожніх ландшафтів, не так боляче щоб кололо ніжні-ніжні ступні босі русалки, що вийшла із моря душі…

Читати далі...
Житлово-комунальна екзистенція

Житлово-комунальна екзистенція

Зрозумів одну свою доволі важливу семантичну помилку. Поняття "буття" для мене завжди означало щось порожнє, щось на зразок чистого аркушу, який ще тільки треба чимось заповнити. Зараз, перебираючи різні свої спогади, розумію, що насправді "буття" включає в себе все. Мені згадалися об'їзди будинків-учасників конкурсу "70/30" у січні-лютому минулого року. Об'їзд стосувався фіксації технічних умов у будинках і технагляду за проведенням робіт. Ми з колегами мусили відвідати більше двох сотень осель, залізти у підвали та на горища, а також пройтися по місцях загального…

Читати далі...
Bleed Belief

Bleed Belief

Безодня викладена з лікарняних ліжок і понівечених на них тіл, дивляться вниз мертвими очами лікарі, а безодня голодними дивиться вгору, на них, із надією несамовитою, й зволожує стіни сльозами, ми – такі м’які під тиском, такі червоні всередині, розкриваємося, немов квіти, підставляєм по волі від болю поламані стебла під голки, і дух самий не дає пелюсткам осѝпатися, мерехтливий діамантовий пил – твердий… Лікар протягує руку – візьми постіль свою і йди… We All Die Laughing Box Set by The Angelic Process

Читати далі...
Домики

Домики

Домики-грибочки,домики-світи,тут пахне затишкомучорашній хліб,на підвіконнях живуть коти,в куточках темних – павучкий домовики,у шибу стукає вишні віть,старий годинник-скнара –рахує мить,заговорює в погребіземля компот,напуваються кореніґрунтових вод… Хоч би сотні роківнад ними пройдуть,а будиночки все однобудуть тут…

Читати далі...
“Замок барона” 2018

“Замок барона” 2018

Без трьох днів рік тому ми з дружиною потрапили до "Замку барона" вдруге, на цей раз уже цілковито легітимно, з екскурсією. Зізнаюся, мені тоді не вельми цікаво було слухати розповідь екскурсовода, хотілося фотографувати. Тож я весь час кружляв по периферії групи, клацаючи будь-що вподобане оком. Гадаю, ця думка вже неодноразово звучала, однак не можу її оминути: вкотре здивувався, як проектувальники модерну зламу ХІХ-ХХ ст. примудрялися впаковувати простір в свої будинки. Так, "замок", у порівнянні зі своїми ровісниками, споруда велика, проте менша за…

Читати далі...
[…]

[…]

У порожньому повітрі гуд дрімотний в ковдру сонну горне край маленьких міст, через дороги тихі стрибають тварини, й кожен артефакт по вінця в таємниці, скільки віршів у галуззі криється, як між них переливаються проміння й спів, хрумтить під черевиками минулий рік, діяння сплять, чекаючи весни, ця регулярність по той бік нудьги ховає чарівний мотив, життя – вирощування снів, зима – час врожаїв збирання, і, коли долаю біль, я цей танок – благословляю…

Читати далі...
Sagrada Familia. Автопсихоаналітичний монолог

Sagrada Familia. Автопсихоаналітичний монолог

Sagrada familia або ж храм Святого сімейства – храм у Барселоні, що вже понад століття будується за проектом легендарного архітектора Антоніо Гауді. Це велична, гаргантюанська споруда, що вражає своєю «біонічною» красою. Вона схожа на велетенський міцелій, що зріс посеред міста (хоча починали будувати її ще тоді, коли місто не доросло до того місця), і вперто, попри всі війни та політичні режими, розвивається, даруючи трансцендентні досвіди своїм відвідувачам. Дуже давно архітектор посадив зерно (чи-то радше спору) свого задуму в землю і душі людей, без…

Читати далі...
Мелофілія #20 – Daniel Lioneye – Vol. II

Мелофілія #20 – Daniel Lioneye – Vol. II

Свого часу я захоплювався творчістю гурту HIM. Голос Віллє Валло зачаровував і затягував у глибини суперечливих відтінків кохання. А потім я виріс у пішов зовсім в інший музичний степ. Аж ось недавно, на хвилі ностальгії, я зазирнув на Google Play Music і відкрив сторінку HIM. Внизу були розташовані фото схожих за стилем (хоча радше треба сказати "схожих за теґом") гуртів. Між ними були якісь брутальні двоє з дивним іменем "Daniel Lioneye". Розкрив, запустив і вкрай здивувався авангардному звуку, що сполучив у собі…

Читати далі...
Масонські будні
Пітер Брейгель - "Вавілонська вежа"

Масонські будні

We’re all suffering the same hell, just with different devils (c) ANY GIVEN DAY Коли люди вирішили збудувати Вавилонську вежу, Єгова змішав їх мови, щоби позбавити порозуміння. Нам досі доводиться розгрібати наслідки цього акту ревнивого божества, бо щоразу, коли ти намагаєшся або створити ОСББ, або запустити його ефективну роботу – стикаєшся з пеклом соціальної взаємодії, де кожен у полоні власного світогляду (і ти сам теж), і перш, ніж з‘явиться хоча би подоба якогось консенсусу, треба пробити головою не одну бетонну стіну. Найгірше,…

Читати далі...
Маріупольський жовтень – частина 2. Дух міста

Маріупольський жовтень – частина 2. Дух міста

У Маріуполі зараз чимало нового. Але водночас відчувається, що місто постаріло. Чи то, може, я постарів, а разом зі мною – бачення міста? Місто лишилось на місці, час переїхав у пам‘ять, на вулицю Ностальгії, всотався в звивини, як дощ у асфальт, меліруючи в сиве (хоч це вже давно не модно), тепер час – це ми, бадилля, з ким колись перетнулися пагонами, з ким малюємо на дозвіллі таємничий орнамент стежок, нитками нашими, білими, зшиті клаптики краєзнавства, ми вирощуємо будинки для пташок…

Читати далі...
Маріупольський жовтень – частина 1

Маріупольський жовтень – частина 1

Якось ішов приватним сектором у Маріку, і накотило солодке і гірке водночас відчуття: "Боже, як же ж у нас кльово!" Чому гірке? Тому що мало хто це розумів і розуміє, приймають люди якісь дикі рішення, ідуть на дикі вчинки, а потім жаліють про згублені принади тихого приморського містечка... В чому сіль мистецтва, так це в тому, що воно допомагає навчити любити щось без утрати. Принаймні, намагається...

Читати далі...
Альбоми 2018

Альбоми 2018

2018 рік у музичному плані минув доволі своєрідно. Якщо минулого року набиралося матеріалу на піврічні звіти, то в цьому році певної миті взагалі здалося, що ніяких особливих вражень не буде. Але, на щастя, похмурий прогноз не справдився, на горизонті з’явилися нові вподобання. Разом із ними картину доповнили численні переслуховування, тож у цьогорічному списку будуть дублі. Spiritbox – Spiritbox EP (2017) + Singles (2018) Spiritbox - EP (2017) Слава мем-повелителю KMac2021 за те, що зробив мікс на їх прелюд “10:16 AM”, чим відкрив…

Читати далі...
Нова надія =)

Нова надія =)

Життя на сайтику завмерло. Чесно зізнаюся, впала мотивація до процесу оформлення постів на фоні відсутності уваги з боку аудиторії. Людям досить постів на facebook, мало хто з них переходить на сайт, і навіть спокуса повноцінним естетичним оформленням не спрацювала. Втім, я й сам за це відповідальний, бо не можу й не хочу підлаштовуватися під ритм ефективних СММ-тактик, які за належного використання обіцяють значно більшу увагу до просуваного сайту. Моє блоґерське життя закінчило ще одне коло (мені хочеться сподіватися, що це все ж…

Читати далі...
Два кольори волі

Два кольори волі

Хто звільниться сам – той вільним буде… (с) Леся Українка Християни вірують, що Христос показав спосіб, як досягнути спасіння, затвердивши його своєю жертвою задля спокути гріхів людства. Тобто, тепер уже не треба мудрувати і вишукувати істину деінде, ось вона – у формі готової інструкції презентована в Новому заповіті, треба просто скористатися нею. Особисто я не згоден з цим. На мою думку, в духовній сфері завжди треба мудрувати і шукати істину, хоча б тому, що в кожної живої істоти власна індивідуальна природа, і…

Читати далі...