Персональний сайт Максима Холявіна

Комунальна естетика

Тема справ комунальних здається річчю приземленою і нудною, від неї так і відгонить затхлістю казених приміщень і змарудженими мармизами непривітних службовців. Затяганий транспарантний пафос фальшивої догідливості, солодкаві й піднесені заяви про успіхи в підневільних ЗМІ скоро почнуть викликати нервовий тик. Організація та підтримка міського життя досі сприймається річчю вельми нетворчою, позбавленою будь-якої захопливості, та вже…

Читати далі

Instaвірш Pack #22 – Нічна зміна

Що робити, якщо ліг близько 23.00, прокинувся о першій ночі й не можеш заснути? Правильно, прибратися на кухні та зібрати останні віршовані екзерсиси. Давно не було паків, бо не було рясного віршопаду, крапало ото потихеньку. Але дещо, врешті-решт, усе-таки накрапало. Далі – трошки з уже опублікованого в мережах і дещо з нового. Найбезсоромніший жест угору,…

Читати далі

Dophamine Jesus

Ісус просипався на місто дофаміновим снігом, кружляв між вертикальних селищ, притрушуючи цукром людей і собак із мудрими очима, розчинявся в зіницях чаїнкою, засвічуючи внутрішні ялинки, післясмак залишаючи дива на піднебінні… Обкладинка

Norge

Жити, як у Норвегії, в хаті, з тваринством усяким, на собаках ганяти у ліс – пригоди на дупу шукати, дивитися спалахи в небі під полярної ночі анданте, носити зерно в годівниці, потім клацати фоторушницею лосів з оленями із засади. На терасі ковтати чай, ніздрі бавлячи смолами хвої, не виходячи із запою цим Гольфстрімом життя…

Переходь на темний бік – маєм вареники!

Зрозумів, чого досі не вистачає українській культурі – (трохи) пітьми. Що вкрала в нас шароварщина – так це тінь, без якої культура втратила об’єм і повноту. Кволі спроби ентузіастів дослідити містику, сексуальну культуру та іншу українську чортівню лишилися непоміченими «широким загалом». Тіні модерної української душі розстріляні разом із відродженням, і тепер нам у спадок дістався…

Читати далі

Team building зі світом

Люди граються в ритуали, щоб узяти участь у світових процесах. Спочатку їм здається, що пришестя нового року або весни не відбудеться без них. Згодом стає зрозуміло, що світ чудово обходиться без людської участі. Та чи позбавляє цей факт значення людську гру? Так, вона стає чимось необ’єктивним, потрібним виключно самій людині. Та хіба цього замало? Адже…

Читати далі

Біологія

М’язи виросли – напружуватися. Тіло виросло – рухатися. Коли виживеш – то тільки вийдеш в нуль, аби штовхнутися сильніше, швидше, вище… Wanderers – a short film by Erik Wernquist from Erik Wernquist on Vimeo.

Mecha

Я так довго шукав положення правильне деталей моїх із твоїми, щоб ми зазвучали, і ось – однієї ночі я почув заповітне клацання, коліщатка закрутилися, і годинник музичний – пішов.

…to an old friend

Коли на ковдру синю котяться гарячі яблука, коли в підземці рейки скаржаться на втому, коли повіки раптом важко втримати, а вітер видобув солону хвилю з ока, поруч у склі усміх рудий – привіт! – киваю, адже знаю: завше ти know what I mean…

Instaвірш – Срібний скульптор

Я бачив таїнство народження вовків, де простір тне гілля криве, де ти проходиш наскрізь відчаю бар’єр – і крик зникає, тільки шепіт духів лісових, як із Весною грає Смерть у хованки між стовбурів, як із бурління хробаків нагору сходить парость волі до симфонії, в очах пожирачів жевріє відблиск новий, і той, хто вчора полював на…

Читати далі

Sectorial заявляє

На днях, в одній телефонній розмові я скаржився на бідність української металевої сцени. Звісно, з суб’єктивної точки зору. Скільки мені траплялося різних вітчизняних команд, а досі жодна не зачепила за душу аж так, щоб. Можна було б назвати Kauan, однак цей проект є справді міжнародним, оскільки строкатий як із точки зору складу, так і з…

Читати далі

Ніщо не вічне, та ніщо не втрачене…

Все, що здійснюється тут – здійснюється для власного тріумфу, і навіть розмноження існує як апофеоз самореалізації. Якщо нема того «самого», що має «реалізуватися» (українською «здійснитися», «стати реальністю») – то нема взагалі нічого. Розмноження без самоствердження – не має сенсу, бо не призведе до вдосконалення виду, а отже – почнеться інволюція, пожирання ентропією. Кажуть «виживає той,…

Читати далі

Instaвірш Pack #21 – Архетип ІІ

Немає бога – тільки довгобуд без видимого краю і початку – крани, цегла, арматура і пісок, і пустота безколірна над нами. Та око синє бачить небеса, око зелене бачить зелень, а карі очі вірять, що Земля в собі ховає сенсу зерна – над водами трива пурнання мрії, в шумах завад єдино вічний тон, нагадує, за…

Читати далі

Instaвірш Pack #20 – Архетип

Вона – первісна тиша, вона – вухо, що слухає Слово, вона – весна, вона – рот, що ковтає останню листву, загортаючись в ковдру морозу. *** Гук невидної краси із теплого багна потяг угору з мармуру тіла, зіп’ялися на дві ноги титани, за ними тьма липка, дім хробака, свята утроба, збуджена промінням, крізь пуповину коренів, простягнуту…

Читати далі

Подолання

Ой, заграй ми, музиченьку, музику, що перетне загибель, музику, що виправдає рани, і нагадає ми про сонце, що до нього йдемо… Aranyhajnal by Bakos Attila Art is the cover of Attila Bakos album “Aranyhjanal” (2015)

Внутрішній бонсай

Емоції, наче внутрішній бонсай, ростуть безкінечно, аж поки не ламаються під своєю вагою. Логіка слугує ножицями, що підрізають зайву парость, полегшуючи і подовжуючи життя дереву. Однак самі по собі ножиці є нічим. Без життя в логіці нема сенсу. Виникає спокуса розчленити дійсність, однак насправді не існує окремішнього духа, як немає окремішнього тіла. Існує лише цілісність….

Читати далі

Instaвірш Pack #19 – Тендітність

В кімнаті постріл, отвір у склі, протяг сичить, забирає аркуші й сніг із душі – розкидає над містом на парасольки осіннім листям комусь в долоньки, чиєсь обличчя здійметься вгору – побачить порох, холодний порох – летить за вітром, жадає, дивний, зіркам за хмари надіслати привіти… *** МАЯТНИК Цінуй тишу, що на кінчиках трави від замісу…

Читати далі

Равлики, а не спринтери

Нє, народ, вибачте, але замучило. Ну от чого ви хочете від Києва, від Маріуполя? Чого ви взагалі очікуєте від України? У нас що – прокотилася потужна хвиля просвітництва, людям хіба задано культурний, політичний і юридичний напрямки? Навчено їх жити в умовах капіталістичного світогляду? Хіба сталися критичні зміни в усьому суспільстві? Хіба зсунуто з місця брилу…

Читати далі

Любов як база інституцій

Love is what makes you smile when you’re tired. Whoever said that… Самої лише матеріальної мотивації замало. Коли хочеться тільки статків, людина не тримається за місце, легко зривається туди, де вигідніше. Навіть якщо вона чудовий спеціаліст, і осяде вже «з другої спроби» в затишному куточку, міграція призводить до інфляції числа користувачів у одній ресурсній системі,…

Читати далі

ANIMA

(single) Не один у сутінках, в видиху заграви за мною простує худа постава – вона, така безкінечно цікава, мов отвір у космос у даху храму. То клубочки життя у хтонічній безодні колись рогалузилися – надвоє, котились днями, мов рукавами, краплини водню, палали нами в кисневій оргії, й ось прикотились до цього Я, зі світлом зустрілися…

Читати далі

1 9 10 11 12 13 35
%d блогерам подобається це: