Персональний сайт Максима Холявіна

Любов як база інституцій

Love is what makes you smile when you’re tired. Whoever said that… Самої лише матеріальної мотивації замало. Коли хочеться тільки статків, людина не тримається за місце, легко зривається туди, де вигідніше. Навіть якщо вона чудовий спеціаліст, і осяде вже «з другої спроби» в затишному куточку, міграція призводить до інфляції числа користувачів у одній ресурсній системі,…

Читати далі

ANIMA

(single) Не один у сутінках, в видиху заграви за мною простує худа постава – вона, така безкінечно цікава, мов отвір у космос у даху храму. То клубочки життя у хтонічній безодні колись рогалузилися – надвоє, котились днями, мов рукавами, краплини водню, палали нами в кисневій оргії, й ось прикотились до цього Я, зі світлом зустрілися…

Читати далі

Instaвірш Pack #18 – Хтоніка

Лежить вакханка з чашею і слухає гудіння океану в мушлі голови її чудової, як б’ються хвилі в скло її очей хмільних… *** Строгість іонійської постави порушують куточки губ прихованим шаленством, і Аполлон, твій променистий бог у Муз оточенні теж трохи захмілів… *** Хрещатиком фонить протяжна втома понеділка, з Голгофи дня в блаженну тінь знервовано бляшанки…

Читати далі

На майдані біля хати еволюція іде

Оскільки всі згадують річницю Майдану, хотілося би підняти старий (і трошки актуалізований) пост про революцію буднів, чиє полум’я треба підтримувати щоденно, аби не зупинився поступ, аби не зупинився розвиток, і врешті наше суспільство і людство в цілому перетворилося на дещо значно гарніше, ніж є сьогодні… Будуємо нові відносини в старому житловому просторі «Теорія розбитих вікон»…

Читати далі

Instaвірш Pack #17 – Автохтон

З-поза смерті на схід усе тягнеться вперта процесія полем, і вітер доносить, як стиха залізо дзвенить – мечів і плугів, як шурхоче бадилля вологе, вітаючи кроки, і очі виблискують світлом прадавніх надій над волоссям трави кличе голос протяжно самотній за обрій, наче дзвін тятиви від початку часів, тьохне в серці луною, скинеш вгору долоню –…

Читати далі

Instaвірш Pack #16 – OVER

Множини ваші – моя аскеза, слова складати, мов класти цеглу, повільно вчуся. *** Світло зі Сходу – пожежі жар, знецінює скорочення руки, забере жорстоке Сонце образ тендітний на Захід, проковтне червоне горло Ахерону, мов подачку, спльовуючи глину. Та Диявол поселив невіру в серці, зло страшне під іменем надії, тож знову я ліплю із тої глини…

Читати далі

Keep it REAL!

Політика уводить нас від дійсності в дзеркальний лабіринт зі слів, прізвищ, амбіцій, понтів, інтриг та всяких інших брудних ігор. Сучасна політика не має нічого спільного з практикою, і тому кожний, хто занурюється в політику – занурюється в пустослів’я. Грандіозні політичні тексти, викриття, обвинувачення – не роблять наше життя легшим, не вдосконалюють нашої поведінки. Вони тільки…

Читати далі

Instaвірш Pack #15 – Пустота

Щось упало в Пустоту, і з тріщин проступило світло, засвідчуючи море. *** Усмішкою ледве помітною стримить любов у світлі мармуровому бездонної осені… *** Чим далі від міста, тим менше дзеркальних поверхонь, тим глибше всередину тягнеться шлях, тим більше ховається сенсу в проваллях віконних покинутих місць, і вітер говорить чутніше в обірваних проводах… ***

В мене є думка, і я її думаю…

Прагнення деяких езотериків “повернутися до Джерела” дивує тим, що в джерелі вони очікують знайти спокій та довершеність, а джерело взагалі-то повне жаги проливатися, ставатися, воно не тільки не є спокоєм, а є праматір’ю неспокою, вирування, броунівського руху. Якщо шукати спокою та довершеності, то вірогідніше знайти їх не “позаду” себе, а “попереду”, там, де ти досяг…

Читати далі

Уроки зосередженості

Special thanks for this post goes to Rosa Roger Cover photo was made from her shot. На днях моя подруга з Каталонії розмістила фото з відвіданого замку. Цікава гірська споруда, вписана в ландшафт середньовічними майстрами. Дивлячись на все те каміння, дбайливо складене в стіни та зали, мене пройняв жах перед кількістю праці, вкладеної в будування….

Читати далі

Телеплацебо

Люди все-таки схильні вірити тому, що бачать. Тому деякі з людей охоче користаються цим задля досягнення бажаного нечесним шляхом. Вони беруть медіа і створюють потрібну собі картинку. Наскільки взагалі правдивою може бути інформація – питання окреме. Ми зупинимося на тому, що може бути більш-менш точна картина, а може бути – правдоподібна. Нагадаю, «правдоподібне – не…

Читати далі

Чи є життя після виборів?

Я з подивом виявив, що багато хто покладав на ці вибори великі надії. Стільки емоцій вирує довкола результатів… Вимушений сказати: «Дарма». З двох причин: Незважаючи на позірні політичні зміни в країні, суть українського суспільства не змінилася. Попри видиму революційність Майдану, він, на жаль, не змінив мислення українців у масі їх. Можливо, він заронив імпульс до…

Читати далі

Instaвірш Pack #14 – Йодована сіль

Вмираючи, останнє видихну тепло, аби зігріти трошки світ химерний цей. *** Я відкриваю рота, звідти – білий шум, слова, мов сніг, зриваються на волю, з подробиць і дрібниць обриси дум ледь видно в заметілі й кучугурах, нападає зимове довге поле, а в полі темним силуетом ти мене побачиш – рух короткий, кущ кривий з гіркими…

Читати далі

Нова Вавилонська вежа. De profundis

«Брюхо є причиною, з якої людині не так вже й легко вважати себе Богом» Ф. Ніцше Однією з основних цілей соціальної культури є збудити в людині інтерес до життя. Коли є інтерес – є творчість і розвиток. Поки люди вбачають життя через призму виключно матеріальних та фізичних переживань, прив’язані до слабини свого тіла – воно…

Читати далі

Instaвірш Pack #13 – Інтроспекція

Я – тінь від моноліту, вир від видиху Пустоти у потік… *** Я – око тайфуну, море, солона точка падіння світла шаленого наміру жити… *** Я – райдужний образ між крапель пролитого богом недбалим у пітьму молока… ***

Напрямки у пітьмі

Логіка ігнорує абсурд дійсності, відкидає його, вперто вимагає від подій (пробачте за тавтологію) логічності, ясності. Це – така сама маячня, що й умовляти ґвалтівника під час ґвалту «не коїти гріха», звертаючись до його сумління. Дійсність, коли всі вже подумавши, зважились, а зважившись, не думають, пізно заганяти в рамки здорового глузду. Руку, що вже наносить удар,…

Читати далі

Instaвірш Pack #12 – Темний храм

Гері, адже мандрує. Мар’яні, адже запалює маяки. Сакральне To put it in words, To write it down That is walking on hallowed ground Depeche Mode, “Sacred” Вогонь в лабіринті керує крок – під ногою дрижить канат. Мушлі дивні кладе хвиля на пісок, забираючи письмена. Заворожує погляд героя загадкова непрямота. Біля темряви серця солодко дзвенить нитка…

Читати далі

Angelic Holograms

Читаючи Юнґа, раптом розумієш, що “я” – то просто аватар, голограма з дзеркала свідомості, у яке дивиться несвідоме. Воно таке мале у бурхливому морі життя, його бентежать потужні голоси первісного, нестримного буття, йому загрожують хвилі. “Я” таке відмінне від усього того безформного, але живого існування, котре проступає крізь риси богів і демонів, але водночас воно…

Читати далі

Баляда про творчий дух

Ми чинимо погано, бо живемо погано, і живемо погано, бо чинимо погано. Таке замкнене коло виходить. І розірвати його може тільки вольове творче зусилля. Повинен бути присутній «творчий дух». Цей геній притаманний людям, адже творчі люди, лідери народжуються всюди й повсякчасно. Не завжди вони спрямовують свої сили в правильне русло, часто помиляються, але, еволюціонуючи, згодом…

Читати далі

Втілення («входження в тіло») ідеї в реальність завжди супроводжується її деформацією. Прагнення жити, що стало деревом, не поступаючись наміром, набирає форми, відповідної до середовища й часу, в яких дерево народилося й виросло. Деформація – ознака живого. Саме тому, мабуть, естетичне почуття вимагає недовершеності або акцентів у мистецтві. Занадто досконале вираження ідеї, наприклад, у скульптурі, викликає…

Читати далі

1 9 10 11 12 13 34
%d блогерам подобається це: