Instaвірш Pack #22 – Нічна зміна

Що робити, якщо ліг близько 23.00, прокинувся о першій ночі й не можеш заснути? Правильно, прибратися на кухні та зібрати останні віршовані екзерсиси. Давно не було паків, бо не було рясного віршопаду, крапало ото потихеньку. Але дещо, врешті-решт, усе-таки накрапало. Далі – трошки з уже опублікованого в мережах і дещо з нового. Найбезсоромніший жест угору,…

Читати далі

Dophamine Jesus

Ісус просипався на місто дофаміновим снігом, кружляв між вертикальних селищ, притрушуючи цукром людей і собак із мудрими очима, розчинявся в зіницях чаїнкою, засвічуючи внутрішні ялинки, післясмак залишаючи дива на піднебінні… Обкладинка

Norge

Жити, як у Норвегії, в хаті, з тваринством усяким, на собаках ганяти у ліс – пригоди на дупу шукати, дивитися спалахи в небі під полярної ночі анданте, носити зерно в годівниці, потім клацати фоторушницею лосів з оленями із засади. На терасі ковтати чай, ніздрі бавлячи смолами хвої, не виходячи із запою цим Гольфстрімом життя…

Біологія

М’язи виросли – напружуватися. Тіло виросло – рухатися. Коли виживеш – то тільки вийдеш в нуль, аби штовхнутися сильніше, швидше, вище… Wanderers – a short film by Erik Wernquist from Erik Wernquist on Vimeo.

Mecha

Я так довго шукав положення правильне деталей моїх із твоїми, щоб ми зазвучали, і ось – однієї ночі я почув заповітне клацання, коліщатка закрутилися, і годинник музичний – пішов.

…to an old friend

Коли на ковдру синю котяться гарячі яблука, коли в підземці рейки скаржаться на втому, коли повіки раптом важко втримати, а вітер видобув солону хвилю з ока, поруч у склі усміх рудий – привіт! – киваю, адже знаю: завше ти know what I mean…

Instaвірш – Срібний скульптор

Я бачив таїнство народження вовків, де простір тне гілля криве, де ти проходиш наскрізь відчаю бар’єр – і крик зникає, тільки шепіт духів лісових, як із Весною грає Смерть у хованки між стовбурів, як із бурління хробаків нагору сходить парость волі до симфонії, в очах пожирачів жевріє відблиск новий, і той, хто вчора полював на…

Читати далі

Instaвірш Pack #21 – Архетип ІІ

Немає бога – тільки довгобуд без видимого краю і початку – крани, цегла, арматура і пісок, і пустота безколірна над нами. Та око синє бачить небеса, око зелене бачить зелень, а карі очі вірять, що Земля в собі ховає сенсу зерна – над водами трива пурнання мрії, в шумах завад єдино вічний тон, нагадує, за…

Читати далі

Instaвірш Pack #20 – Архетип

Вона – первісна тиша, вона – вухо, що слухає Слово, вона – весна, вона – рот, що ковтає останню листву, загортаючись в ковдру морозу. *** Гук невидної краси із теплого багна потяг угору з мармуру тіла, зіп’ялися на дві ноги титани, за ними тьма липка, дім хробака, свята утроба, збуджена промінням, крізь пуповину коренів, простягнуту…

Читати далі

Подолання

Ой, заграй ми, музиченьку, музику, що перетне загибель, музику, що виправдає рани, і нагадає ми про сонце, що до нього йдемо… Aranyhajnal by Bakos Attila Art is the cover of Attila Bakos album “Aranyhjanal” (2015)

Instaвірш Pack #19 – Тендітність

В кімнаті постріл, отвір у склі, протяг сичить, забирає аркуші й сніг із душі – розкидає над містом на парасольки осіннім листям комусь в долоньки, чиєсь обличчя здійметься вгору – побачить порох, холодний порох – летить за вітром, жадає, дивний, зіркам за хмари надіслати привіти… *** МАЯТНИК Цінуй тишу, що на кінчиках трави від замісу…

Читати далі