μαχία ІІ

μαχία ІІ

І. Коли зібрано врожаї, млосний полудень припікає, з трав задушливі запахи бентежать і охмеляють, підіймаються парубки, на мечі плуги перековують, воювати йдуть у степи за любов. ІІ. Перша кров – зупинись на межі, вогню пристрасті не довіряй, ця любов на твоєму ножі двері холоду прочиняє, жар тримай, біля краю тримай, більше тиску вже буде – біль, на залізі в череслах війни хліби випікай. ІІІ. Герой – не тому, що треба, просто хочеться дуже так, тому там, де вже хліб проріс – неминуче…

Читати далі...
Рецепти апофеозу

Рецепти апофеозу

Сила, подібна до моря, у якому тонуть усі негаразди… На мою думку, саме цей ідеал переслідував Ніцше, коли говорив про «силу». Як відомо, він фанатів від античних греків, а у греків є такі поняття, як «атараксія» та «автаркія». Краса рівноваги Автаркія (грец. autárkeia — самовдоволення) — незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. Життєвий ідеал кініків і стоїків. Хрисипп: «Автаркія є стан, який задовольняється необхідним і який здатен приводити життя до належного». Автаркія досягається через роботу над собою. Віддаючись у достатній мірі…

Читати далі...
Team building зі світом

Team building зі світом

Люди граються в ритуали, щоб узяти участь у світових процесах. Спочатку їм здається, що пришестя нового року або весни не відбудеться без них. Згодом стає зрозуміло, що світ чудово обходиться без людської участі. Та чи позбавляє цей факт значення людську гру? Так, вона стає чимось необ’єктивним, потрібним виключно самій людині. Та хіба цього замало? Адже потреба реальна! Людина, може, й не є необхідним елементом у світовому механізмі (а що тоді є необхідним і, головне, навіщо – якщо ми не знаємо сенсу світу?),…

Читати далі...
Одноборства. 2 – Гра на рівних

Одноборства. 2 – Гра на рівних

Правила гри виникають серед рівних. Поки присутня нерівність (не важливо, який клас чи яка соціальна група опиниться при цьому у виграші), егоїстична природа людини підохочуватиме її залізти ближньому на голову і звісити ніжки. Звісно, це супроводжуватиметься насильством. І краси в такому поводженні не буде, тільки розбещення одного і страждання іншого. Зрештою обидва впадуть у яму. Але, крім егоїзму, людина ще має прагнення грати. Оскільки гра має за мету відчуття певної довершеності, ставляться обмеження на використання сили або хитрощів. Амбіції вкорочуються заради вищої…

Читати далі...
«Горизонтальний» світ. Частина 2 – Робітники сцени

«Горизонтальний» світ. Частина 2 – Робітники сцени

Я задумався про те, які цілі переслідує той, хто сповідує інституціоналізм? Чи зробити суспільство "шлунково задоволеним"? - Та ніби ні, адже з'ясування питання керування спільним навпаки вивільнює час і сили для занять красою життя. Але чому ж тоді така зав'язаність на матеріальному, що буцім відкидає культурну сферу, зосередившись суто на речовому боці людських відносин? Чи не веде це нас у затхле "царство живота" з безроздільним домінуванням "мати"? Культура завжди йде обруч із усіма останніми сторонами життя, в тому числі – економічною. Кожний…

Читати далі...
«Горизонтальний» світ. Частина 1 – Естетика та утилітаризм

«Горизонтальний» світ. Частина 1 – Естетика та утилітаризм

Ми вийшли з вертикального світу ієрархічних структур. Перед нами розкривається поле свободи та демократії, омріяний ідеал учорашніх митців та революціонерів. Нібито все ок, але разом із новою епохою постають нові проблеми та виклики. Як то кажуть, «не все так просто». Капіталізм (супутній сучасній демократії) є новим пристроєм в руках падких на ігри лисих мавп, і нема в них іншого виходу, крім як учитися ним користуватися, щоб іграшка раптом не вистрілила в око. Звісно, немає й іншого шляху, крім як спочатку набити собі…

Читати далі...