Звуки, що складають Mosaic

29.11.2011

Минулого тижня я отримав листа від Юрія Олійника, редактора сайту SvitBandur.com , із запрошенням на концерт ансамблю “Mosaic у Національній спілці композиторів України. Концерт презентував перший запис ансамблю – сюїту «Легенда» авторства засновниці колективу, композиторки Ксенії Руснак.

 

У складі ансамблю Mosaic талановиті українські виконавці: Людмила Бурлай (флейта), лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Володимир Лозовський (кларнет), відомий далеко за межами України перкусіоніст Орхан Агабейлі. До складу ансамблю входять і самі композитори: Ксенія Руснак (бандура), Золтан Алмаші (віолончель).

 

До програми виступу також увійшли інші композиції Ксенії та декілька творів віолончеліста ансамблю, Золтана Алмаші, також композитора, автора музично-театральної містерії «Симфонія діалогів», учасник фестивалів «КиївМузикФест», «Форум музики молодих», «Контрасти» та ін.

 

Зліва направо: Ксенія Руснак (бандура), Людмила Бурлай (флейта), Орхан Агабейлі (перкусія), Золтан Алмаші (віолончель)

Читати далі »

Лабіринт у пітьмі

31.05.2011

Насправді все спостережене нами протягом історії – до біса біологічне. Ми гіпертрофований у своїх біологічних рисах вид. Інтелект і дух не мають жодного значення, оскільки всі цілі запрограмовані інстинктами, але тільки інтелектуальний та духовний прогрес можуть контролювати інстинкти, гармонізувати їх, тобто – реалізувати на вищому за базовий рівні. Коли кажуть «ниці інстинкти» – мають на увазі саме нерозвинені, загальмовані у вертикальному русі інстинкти. Вид, який розростається до масштабів людства, не може діяти за тими самими правилами, що й на попередньому еволюційному рівні. Це призводить до саморуйнації, а також руйнування середовища життя. В особі людства життя ризикує зламатися під власною вагою. Тут ми або знайдемо кращий спосіб існування, або загинемо. Та ще й захопимо дуже багато наших сусідів за планетою. Надію дає тільки наявність культурного інстинкту, або ж, як каже професор Denis Dutton, – the art instinct. Тяга до «взірцевого» буття може впорядкувати людину, а точніше, ввести її діонісійську хаотичність в певну тональність, де вона займе належне, гармонійне місце. Зараз же, прихована під завалами аполлонізму, вона роз’їдає свідомість людей та ламає їхнє життя нерозвиненою, неусвідомленою. Людина поводиться, наче дитина з кошеням, що не розуміє його живим, нездатна розраховувати власні сили й усвідомлювати наслідки своїх дій. Винесене за дужки морального закону (як це робить аполонізм) функціонує неконтрольовано. З ним ніхто не працює, його воліють не помічати, а прояви його – караються. Так було з сексуальністю, так є з усіма інстинктами, в яких ми ще не тямимо ані бельмеса. Ми прикрили їх так, наче й нема, й сподіваємося, що все буде добре. Так дитина вірить, що страшне щезне, коли закрити очі. Ні, панове, тут таке не пройде. Ми повинні дивитися правді в вічі, розбиратися з усіма неприємними речами в собі, застосовувати все наше мистецтво, аби «одухотворити» (за терміном Далі) своє єство та його буття, гармонізувати дисонанси.

 

Читати далі »

Жива музика. Сергій Казьмін

17.02.2011

Розписана окарина

Етнічні інструменти дозволяють проникнути в саму суть музики, розкласти її на складові й відчути кожну частинку окремо. Етнічні інструменти – джерела першозвуків, із яких потім будувалася класична музика. Як сказав один композитор: «Ми не вигадуємо нічого нового, ми тільки обточуємо те, що народ створив до нас». Отже, під час освоєння майстерності класичної композиції – треба дізнаватися – «чим живе етнос навколо». Бетховен спостерігав народну музику, сам Рахманінов сполучав у своєму фоновому оточенні циганські романси і духовну музику. Отже, джерело величі, як завжди, знаходиться в елементарному світі – світі народних сопілок, окарин, трембіт, скрипок, ударних та інших цікавих інструментів.

Читати далі »

Герої Рециклінгу

10.02.2011

Ціна слави - копчений Брюс

Як показує досвід, щоби стати героєм, інколи зовсім не треба перенапружуватися, проходити вогонь-воду-мідні-труби, або рятувати заручників із будівлі «Накатомі Плаза», як легендарний Джон Макклейн. Достатньо потужного руху рукою, яка запустить пакет з пластиком й іншими твердими відходами в призначений для них контейнер. І Земля врятована! Ні, це не якийсь там «внесок», «дякуємо-за-співпрацю» і бла-бла, це й є порятунок Землі, а Ви є тим, хто безпосередньо цим займається. Right here, right now.

Але не завжди все гладко на дорозі справжнього героя. Інколи ми просто не маємо ніде поруч того самого заповітного сітчастого контейнера жовтого кольору чи не знаємо, де він поруч є. Героїчна хода рециклінгу в славній Україні тільки починається, маємо проблеми зростання. Вашому покірному слузі довелося нещодавно разом із Дружиною здійснити хрестовий похід з винесення пластикового сміття. Зауважу, що його об’ємна частка сильно переважає м’які органічні відходи. Якщо відходів їжі набирається ледь-ледь маленький пакетик за кілька днів (та й то, швидко викидається лишень через запах), то пластика швидко набивається великий супермаркетський пакет. А тут ще так вийшло, що нинішнє місце дислокації знаходиться поза зоною обслуговування компанії «Грінко». Тому питання пластику постає досить гостро. Звісно, що нема палкого бажання кожний раз кудись перти пакет зі сміттям, але героїчна половина, очолена екологічною свідомістю, не дає спокою половині лінивій. Тож вкотре довелося схопити пакет і понести, і понести!

 

«И поволок! И поволок! И поволок!» (с) А. Пушной

Спочатку маршрут лежав так, що донесли з Дружиною пакет від Політеху аж до Стрілецької. Вдруге Дружина власноруч дотягла пакет до Саксаганського. На днях я повторив її подвиг. Ввімкнув у плеєрі цікавий єврейський progressive metal, якраз пісеньку нижче,

 

«И поволок! И поволок! И поволок!» (с) А. Пушной

Подумають люде: «Ну, дурний! Ну на фіга?!» Тому що рятую Землю. І найкрутіших героїв рециклінгу закликаю за собою. =) Для полегшення нашої справи я навіть започатковую таку річ, як відмічання місць, де є контейнери. Нажаль, офіційної карти їхнього місцеположення я не знайшов, тому доводиться поки що орієнтуватися за власними спостереженнями. Розміщую тут посилання для полегшення життя подібним мені любителям зеленої справи.


Переглянути Карта розташування контейнерів твердих побутових відходів у Києві на карті більшого розміру

За логікою, покрита певна частина Солом’янського району, майже всі подвір’я на Саксаганського й суміжних з нею вулицях, ледь не на кожному кроці вони стоять на Подолі, в бік ст. метро Контрактова площа. Негусто з інформацією, але я сподіваюся, що далі буде більше, а також надіюся на допомогу шановної громади. =)

Шановно громадо! Якщо Ви маєте інформацію щодо розташування контейнерів для роздільного збору ТПВ – поділіться нею, будь ласка! Якщо у когось раптом є відомості про повний варіант такого розміщення – буду щиро радий вписати Ваше ім’я в почесний список героїв рециклінгу! =) Разом ми рятуємо Землю вже зараз!

Якщо є можливість і бажання допомогти, пишіть мені на пошту maxs-x@meta.ua

Жива музика. Володимир Лазуткін

04.02.2011

Володимир Лазуткін

Світ розмовляє з нами. Ми постійно ведемо з ним діалог.
Спілкується зі світом тіло, коли відчуває зміну температури, освітлення, запахи речовин, дихає, торкається. Мільйони рецепторів удень і вночі слухають голос навколишнього. Спілкується зі світом і наша психіка, або ж – душа. Ті самі впливи, які відчуває тіло, формують певні комбінації, структури. Так народжується те, що ми звемо «інформація». Пам’ять накопичує впливи, формує образи, на основі образів виникають емоції, зрештою, емоції народжують відповіді світу – творчість.

Читати далі »