Персональний сайт Максима Холявіна

Гра світла

Обкладинка: unsplash-logoPeter Lewis Довгий відсвіт короткого спалаху, забутий етюд божества, слід сльози на замурзаних щоках, абсолютна безглуздість, перший плач – крик прощання у захопленні метеора, довгий промінь закінчується тобою, ти – жар доторку, що згасає, і більше в цьому всьому нічого немає, закінчуються рядки, залишається те, що між рядками…

Наосліп

Обкладинка: Пітер Бройґель Старший – Притча про сліпих (1568) Потребували голос крові, щоб розчинити твердь стіни, упала жертва стоголова між губи чорної вдови, і досі чується – відлуння у банках даних пустоти, крокуєм тихо по дорозі, що йшла кудись в діру стіни, є міра волі у неволі, без міри море часу лиш, тривожить тишу репет…

Читати далі

Апофеоз

Обкладинка: unsplash-logoMatthias Goetzke Коли гора любові стане непорушною, зникне потреба кидати на неї нові скам’янілі серця, громада її затулить собою будь-який жаль, і жирне молоко тектиме з її грудей, насичуючи жадібне й хиже життя, що здійметься щупальцями над землею і поглине Сонячну систему, позираючи палаючим оком до зірок…

Глибоководні риби

Обкладинка: unsplash-logoMathijs Vos Візьми шматочок цього печива з неба і стрибай у чорні обійми води – це єдиний спосіб побачити світло – померти до смерті ще кілька разів, стати глибоководною рибою, несучи свій гарячий шматочок на якомусь стручку на чолі, ранячи пливці об гарноту коралів, здираючи луску об якорі слів чужих, відчуваючи натиск підводних мін, рахуючи…

Читати далі

ПірографіЯ

Обкладинка: unsplash-logoAhmed Carter Всесвіт стискається – з моменту Великого вибуху біля воріт плоті – з кожною секундою в неймовірно щільну і гарячу точку фокусу, пише на шкірі Іншого вірші, пропікаючи до самого «я»…

Листопад (ІІ)

Обкладинка: Annie Spratt Лунка тиша моєї присутності відбивається від чорних тіл дерев – я зупиняюся – в повітрі зріджуються сни, і тисячі блакитних ранків уміщуються ув одній сльозі, яка мішається з туманом – в диханні безмежжя… тане… тане…

H.E.R.

В мовчанні храм Її, і кожне слово, що зірветься з твоїх губ, зруйнує мить присутності, я можу безкінечно загортати кожен слід Її у вірші, змушувати їх світитися, немов прадавні мандали, але щоб ти міг пізнати Її, мусиш сам переступити цей орнамент, та увійти до Її обителі…

Потойслів’я. Жовтень

Безжальний простір жовтня розриває межі моєї свідомості, і я задихаюся перед величчю поля сутностей за відсутності слів, мій мозок сприймає більше, ніж руки можуть дотягнутися, ніж прибори здатні поміряти функції – без літер, функції – без імен…

Терапія

І. Відсутність осуду дозволить запустити руку в нутрощі, намацати пухлину і повільно витягнути з пітьми на світло, де вона повинна розтанути в процесі спокути і виправлення… ІІ. Як вижити після такого звиху? Як виправити, як зашити такі розриви? Ми зайшли далеко за рису поняття провини, на цьому рівні вже не працює інструмент осуду, тепер тільки…

Читати далі

Instaвірш Pack #52 – Кома жовтня

Важкі кити і кораблі висять в повітрі між вітрів з натертими боками, стогнуть стиха, колихаючись на висхідних потоках, тримаючись за якорі в приборканому морі снів, що в спокої хибкому відбиває зорі, що майже не буває в спокої… *** Чарівність проростає крізь танцюючу безглуздість, знаходячи притулок в змозі насолоди: тріпає вітер відклеєне оголошення – слова відшаровуються…

Читати далі

Рубедо

Я примирився з тисячею вір, з мільйонами богів, бо їх списи уже не ранять, їх обіцянки не звисають тягарем з тонкої шиї, а за руками їх вірян уважно наглядаю, зчитуючи наміри, ми всі на рівних в череві Землі, одного поля квіти, одного неба покидьки, наш зір замилений, душа із домішками, змушує тягтись усіх примарне видиво…

Читати далі

[…]

Обкладинка: WEB AGENCY Щораз бере образа бачити, наскільки низькою та виявилась сходинка, що ти на неї витратив останні сили й лежиш тепер в калюжі поту, хапаючи дорогоцінний кисень з неба жменями…

Опади

Обкладинка: Krystle Mikaere Вріже, всвердлить, проореш борону і встрягнеш, виточений, вирячений, героїчний, та незчуєшся, не почуєш, за болем, за важкістю дзеркало завішене, радості світло – вогонь, що злітає над вỳглями, долоням – тепло, очам – кіптява, темрява, погляд крота крізь землю, насінина з руки недбалої, прорізається, свердлить, проорює борону, вистеблюється, виквітає- ться… ***

Штрих-код

тонка лінія між молотом і ковадлом, коротка згадка про того, хто там опинився, чи-то через обставини, чи-то через переконання – його справа – сочитися найсмачнішим на світі соком, котрий питимуть потім нащадки, може, якщо декілька строк із підручника зможуть розкрити прихований в лінії світ…

Перша година вересня

Обкладинка: Marta Pawlik І. Ландшафт співає, і немає значення, що він того не знає – ти це знаєш, й того доста, вам на двох цього знання – вистачить. ІІ. Мої мозаїки невмілого сприйняття у дзеркалі, вкритому попелом, залишаться невидимими, бо я не зможу дістати їх з-за того боку скла, доведеться самому їх перебирати, відчуваючи, як до…

Читати далі

Instaвірш Pack #51 – Пневматичне

Все, чого не розповіси, що лишиться вигуком, відбитим у нерухомій воді, зависає в невагомості рівноваги з планетарним масштабом, надихає і я розправляюся, мов повітряна куля, мої крила просочуються через пори залізобетонного світу, деформовані, й дихання, що забирає горіння у водню, гріє маленькі секунди під великим куполом холодної безкінечності… The Shameless Years by Rafael Anton Irisarri…

Читати далі

LP

Обкладинка: Adrian Korte Високі частоти і швидкості – пролетіли вітри давно, а я тільки-но відчув їх вібрацію в нервах, немов уповільнений запис, very-very long play, поки всі вигорали – я навіть не гнив, кам’янів у ритмі існування дерев’яних стовбурів, уособлюючи пам’ять – останній притулок всього швидкоплинного, скороминущого, сидів і слухав, слухав і сидів, якщо прихилиш голову…

Читати далі

[…]

Larm Rmah Напружені рухи, ювелірна робота аматора, рано чи пізно станеться прикрість, коли перевтомлені руки нанесуть біль, й доведеться потім загладжувати ранку в сподіванні, що не залишиться шрам, най малий хоч, а річ у тім, скільки ще змахів таких неохайних недосконалий вчинить організм, що намагається кохати, що намагається берегти… ***

[…]

Cover source: CNN Не клянуся, бо по той бік себе немає слів, лише напруга у намаганні не дати болю зламати й відмовити, і тоді, коли ти спромагаєшся стати мучеником – якщо вже не здатен бути переможцем – то мучитель перетворюється на стоматолога, що встромляє залізо у схований в яснах нерв з метою видужання твого духу,…

Читати далі

1 2 3 11
%d блогерам подобається це: