Персональний сайт Максима Холявіна

Гра світла

Обкладинка: unsplash-logoPeter Lewis Довгий відсвіт короткого спалаху, забутий етюд божества, слід сльози на замурзаних щоках, абсолютна безглуздість, перший плач – крик прощання у захопленні метеора, довгий промінь закінчується тобою, ти – жар доторку, що згасає, і більше в цьому всьому нічого немає, закінчуються рядки, залишається те, що між рядками…

[…]

Обкладинка: unsplash-logoChristopher Campbell 300 000 кілометрів від невинності, не зрадь усіх тварин, принесених у жертву задля черева твого, нехай воно підігріває джерело піднесень в тілі на твердій поверхні існування, об яку ми розбилися, і борсаємося в багні холодному на фоні неба отепер-от… наче вірші, що зростають зі сміття, не відаючи сорому…

Ґрунт

Обкладинка: unsplash-logoJoachim Jauker І. Подивись на цю розкішну чорну жінку – її губи уражені виразками голоду, її очі уражені вірусом безпросвітності, бо ніхто її не любитиме замість тебе, бо ніхто її не любитиме так, як ти. Скільки завгодно можеш бути неготовим, скільки завгодно можеш почуватися недостойним, але нікого іншого, крім тебе, в неї не буде, бо…

Читати далі

Апофеоз

Обкладинка: unsplash-logoMatthias Goetzke Коли гора любові стане непорушною, зникне потреба кидати на неї нові скам’янілі серця, громада її затулить собою будь-який жаль, і жирне молоко тектиме з її грудей, насичуючи жадібне й хиже життя, що здійметься щупальцями над землею і поглине Сонячну систему, позираючи палаючим оком до зірок…

Білий шум

Обкладинка: unsplash-logoAaron Burden Сніг – мова невидимого, він звертається повз дзеркало до того, хто в ньому відображений, змушуючи зображення танцювати, пускаючи по шкірі брижі, він огортає тебе і оголює, знімаючи все, що могло б врятувати, залишаючи білий колір, безкінечності білий шум…

ПірографіЯ

Обкладинка: unsplash-logoAhmed Carter Всесвіт стискається – з моменту Великого вибуху біля воріт плоті – з кожною секундою в неймовірно щільну і гарячу точку фокусу, пише на шкірі Іншого вірші, пропікаючи до самого «я»…

Інтроспекція

Обкладинка: unsplash-logoChris Coe Невимовна краса кладе пальці на губи, і світ на зграї вигуків розлітається – звук роздягається від слів, ріка виходить з берегів, я вже більше, ніж я, у хвилюванні чорної води – спалах незначущості, самотньої квітки на ланах космічної байдужості.

Instaвірш Pack #53 – Листопадовий чин

Обкладинка: Xander Ashwell I. Опадають міфи, маски осідають, останнє слово кружляє додолу, моє гілля лишилось голе, душа небу холодному обійми розкриває і завертаються від захоплення корені під покровом минущого, що стало минулим – шарфом із золота на горлі на межі застуди – захищає якорем, щоби в блакиті тій не потонула, не захлинулася у захваті безмов’ям… ***…

Читати далі

Обкладинка: Giovanni Arechavaleta Війна іржавим цвяхом в грудях провертається, віпасана – це як ріка, що вийшла з берегів, і всі гострі предмети під поверхнею вод розчиняються. Бомбами прокреслена межа, кістлява рука плеча торкається, ти усміхаєшся – вода проливається за, у вічність без дна і з небес повертається… ***

Листопад (V)

Обкладинка: Yoal Desurmont Саван осанною осідає на щоки мереживом – в найчорнішу годину умащує білим, і час завмирає на вдиху – шуми обтікають із нього по стінах столітніх, і барви з ними – стікають в безбарв’я, в очах темніє, повіко небесне лягає, кружляють тінями по вулицях сни…

Листопад IV

Обкладинка: Alex Knight Ввечері чутно, як тихо співає genius loci, предмети в тумані сплітає в орнаменти значень, і тіні до тебе звертаються, вуха вібрують, я провалююся в сутінь існування між секунд, я знаю! знаю… знаю… знаю… …кола дзеркалом ідуть…

Листопад (ІІІ)

Обкладинка: Macie Jones Не знаю нічого, нікого не знаю – торкаюсь поверхні холодного дзеркала тільки: там листя кружляє, вкладаючись тихо під ноги гігантів зелених, щоб хмарами стати, що в напрямку Сонця з гілок відлітають…

Листопад

Обкладинка: Jonah Pettrich Опадають міфи, маски осідають, останнє слово кружляє додолу, моє гілля лишилось голе, душа небу холодному обійми розкриває, і завертаються від захоплення корені під покровом минущого, що стало минулим – шарфом із золота на горлі на межі застуди – захищає якорем, щоби в блакиті тій не потонула, не захлинулася у захваті безмов’ям…

Потойслів’я. Жовтень

Безжальний простір жовтня розриває межі моєї свідомості, і я задихаюся перед величчю поля сутностей за відсутності слів, мій мозок сприймає більше, ніж руки можуть дотягнутися, ніж прибори здатні поміряти функції – без літер, функції – без імен…

Терапія

І. Відсутність осуду дозволить запустити руку в нутрощі, намацати пухлину і повільно витягнути з пітьми на світло, де вона повинна розтанути в процесі спокути і виправлення… ІІ. Як вижити після такого звиху? Як виправити, як зашити такі розриви? Ми зайшли далеко за рису поняття провини, на цьому рівні вже не працює інструмент осуду, тепер тільки…

Читати далі

Instaвірш Pack #52 – Кома жовтня

Важкі кити і кораблі висять в повітрі між вітрів з натертими боками, стогнуть стиха, колихаючись на висхідних потоках, тримаючись за якорі в приборканому морі снів, що в спокої хибкому відбиває зорі, що майже не буває в спокої… *** Чарівність проростає крізь танцюючу безглуздість, знаходячи притулок в змозі насолоди: тріпає вітер відклеєне оголошення – слова відшаровуються…

Читати далі

Травень 2017

І. Молюся на знуджені полудні без заліза в статичнім повітрі у липні, у полум’ї, що зігріває кожен фібр, і поволі згораєш у напрямку моря, мліючи, повз сади, повз паркани, повз вибоїни, повз мрії, тіла і функції, завмирає життя на вдиху, завмирає десь на годину, затискає до сліз пружину… і відпускає… божественне літо мільйонного року лине……

Читати далі

[…]

Обкладинка: WEB AGENCY Щораз бере образа бачити, наскільки низькою та виявилась сходинка, що ти на неї витратив останні сили й лежиш тепер в калюжі поту, хапаючи дорогоцінний кисень з неба жменями…

Опади

Обкладинка: Krystle Mikaere Вріже, всвердлить, проореш борону і встрягнеш, виточений, вирячений, героїчний, та незчуєшся, не почуєш, за болем, за важкістю дзеркало завішене, радості світло – вогонь, що злітає над вỳглями, долоням – тепло, очам – кіптява, темрява, погляд крота крізь землю, насінина з руки недбалої, прорізається, свердлить, проорює борону, вистеблюється, виквітає- ться… ***

1 2 3 13
%d блогерам подобається це: