Персональний сайт Максима Холявіна

Гра триває. Продовження фантазування про майбутнє

Вірний засіб розмочити креативні залози і поновити їх зв’язок із соціальним боком мислення – забавляння з концепціями майбутнього. Раніше я вже писав, що рожевою (вірніше, «зеленою») мрією для людства вбачав початок експансії живої речовини у космос. Тут я продовжую фантазувати на цю тему і підводити під неї культурні передумови.   Ну от, і мене накрило…

Читати далі

Перезавантаження символу

Чим стала Україна і жовто-блакитний стяг для тих, кому вони досі були чужими або незнайомими, хто не успадкував їх від предків? Тому, хто за роки пострадянського безладу примудрився взяти своє життя в свої руки, кому пощастило відкрити для себе принади свободи, хто, по суті, став справжнім підприємцем, тобто виробником цінностей – для того Україна стала…

Читати далі

Учітеся, читайте… – про користь і шкоду освіти в сучасних умовах

Поки організм зайнятий боротьбою чи-то з вірусом, чи-то з бактеріальною інфекцією, запишу декілька узагальнених думок про події навколо. Не беруся за висновки, бо кількість повідомлень зусібіч величезна, а от якість лишає бажати ліпшого. Якраз про це натомість і піде мова.   Наразі ми переживаємо перше століття після впровадження загальної освіти населення. Досі освіта була точковою…

Читати далі

Фонова музика

(інтуїції про музику, метафізику та культурну морфологію) Мене вже давно бентежить роль оточуючого простору. Зазвичай простір розуміють як певну порожнину, місце, де можна рухатися, або місце, яке можна заповнити. Але насправді простір не є порожнеча. Він уже заповнений. Ми беремо шматочок візуального враження і охрещуємо навколишнє порожнім, хоча насправді саме навколишнє є предметом. Люди повзають…

Читати далі

3 коментарі

Продовження з нуля. Або як я відкрив для себе українську культуру

Викладене нижче є суб’єктивним поглядом на об’єктивні події та не претендує на вичерпність опису та аналізу, є виключно суб’єктивними роздумами про долю покоління та роль української культури в справі суспільного відродження.   Я народився в Маріуполі, котрий хоч і був заснований козаками, опинився у страшенно радянському контексті, бо був перетворений свого часу на індустріальний осередок….

Читати далі

Тверезий погляд (баляда про вільні уми)

Ні, цей текст буде не про алкоголь, і навіть не про здоров’я. На жаль чи на щастя. Справа буде про те, як ми використовуємо свій розум. Зазвичай упорядкованість дій, контроль над подіями життя називають «раціональність». Тобто, чим менше ми дозволяємо голим емоціям та забаганкам вести нас, тим яснішим виходить перебування людиною на землі. Ми успішно…

Читати далі

Слава труду! Про правду в неморальному контексті

  Суспільство заблукало в словах. Важко сказати, чи це через технічний прогрес, чи просто власну нездатність. Але факт лишається фактом – інформаційний простір виливає на нас тисячі слів, але всі вони заплутані в клубок, що з часом усе більш нагадує вузол царя Гордія. Концепції, теорії, змови, викриття, пропаганди, агітації, емоції… Чим більше в те поринаєш,…

Читати далі

“Слава труду!” В пошуках Сили

Хлопці з руху Zeitgeist малюють метою утопію, де людині взагалі не треба працювати. Мовляв, усе за нас зроблять машини, а нам треба буде тільки відпочивати і займатися мистецтвами. Доречи, ніяких конфліктів, бо всі люди добрі й хороші, розумні та позитивні, просто життя їх робить потім злими і агресивними. Ем… а як щодо підлості? В одній…

Читати далі

Genius Loci ч.4

IV. НОСТАЛЬГІЯ Ще один доказ на користь зв’язку з місцем – Ностальгія. Скільки митців-вигнанців та й просто вимушених емігрантів страждало на чужині… Важко та й не дуже потрібно зараз судити – хто чому й навіщо їхав геть, справа в тому, що вони неодмінно не могли просто так взяти й покинути Батьківщину. Мова не йде про…

Читати далі

Genius Loci ч.3

ІІІ. ХРОНІСТ Здавалося б – яка заслуга хроніста? Він уявляється таким собі переписчиком подій, мов із однієї книжки в іншу. Але ні. Перша заслуга хроніста полягає в тому, що він розбирається в тугому клубку подій. Сучасність не так-то просто розкладається на стрункі вектори чиїхось прагнень, вчинків, або навіть природних явищ. Тільки аналітик здатен правильно розставити…

Читати далі

Genius Loci ч.2

ІІ. ЛАНДШАФТ У фільмі Хуліо Медема «Секс і Люсія» я побачив ландшафт: плаский, суворий, оточений морем і сповнений пожухлих пів-пустельних кущів. І та суворість та рівнинність так живо зрезонували в голові, що я зрозумів – хоча я й полюбляю гори та ліси, але генетичний зв’язок між мною та рідним маріупольським степом і морем, бар’єром між…

Читати далі

Genius Loci

І. СЕРЦЕ БУТТЯ О царь Недоступного Света, Отец моего Бытия… Иннокентий Анненский Взагалі-то, ці два рядка безбожно вирвані мною з контексту віршів «тихого поета». Але саме друга частина звертання уособила ще одне почуття явища, зазначеного в назві поста, – Генія Місця. Отець мого Буття… Так само там могла би бути й Мати, але краще за…

Читати далі

3 коментарі

Філософські імпровізації. Частина 3

Треба було назвати текст “філософські імпровізації на основі маскульту”. Насправді, дуже багато асоціацій спливають саме з кіно та телебачення, хоча я не можу назвати себе надто обізнаним з ефіром. Проте типажі досить яскраві, тому чом би й не скористатися ними для наочності? Третя частина цієї експериментальної додекафонії буде поки що завершальною. Думки з теми виписані…

Читати далі

1 коментар

Філософські імпровізації. Частина 1

Вперше за доволі довгий час створення тексту перетворилося на потік свідомості. Можна сказати “я створив кентавра”, хоча на масштаби ніцшевського “кентавра” посягати мені ранувато. =) А почалося все з розрізнених думок після перегляду документального фільму каналу “НТН” про “російське карате” і гучного свого часу блокбастеру в двох частинах “Kill Bill” від пана Тарантіно. Останнього джентльмена…

Читати далі

1 2 3
Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University