Персональний сайт Максима Холявіна

LVX

По той бік твого монологу, між речей, тече дивне світло, його видно між слів, ми – немовби портали, щоб вийти у нього – де ми опинимось? – в дзвонах секунд, що лунають повільно і довго, стікають, як мед через промені сонного сонця, там дзюркоче джерело всіх музик, там в’ються над водою бозони Хіґса, там тобі…

Читати далі

Мелофілія #18 – 6 альбомів, що зробили моє друге півріччя 2017

Друге півріччя 17-го року було не настільки рясним в плані числа альбомів, але анітрохи не менш цікавим і приємним. Аьбоми другого півріччя: #1 – The Contortionist – Clairvoyant (2017) progressive metal Докладно писав про враження від цього альбому тут. Зараз додам, що завдяки «Ясновиді» отримав декілька чудових вечорів у листопаді й грудні. Звук допоміг прочинити вікно…

Читати далі

По той бік шлункового задоволення

Обкладинка: Dan Gold Ситість і задоволення ми звикли собі уявляти такою собі загниваючою утопією а-ля товсті конс’юмери з мультику “Wall-E”. Тому декларуємо, як ми всі “сжились с бурями и тревогами” і знаходимо себе в боротьбі за ідеали надзвичайно примарні, однак годні для того, щоб зрушити п’яті точки з місця і дати душі забуття в екшні. Насправді,…

Читати далі

Анімована какашка крутіша за польоти в космос!

Главное — на Земле. Главное всегда остаётся на Земле, и я останусь на Земле. Решено, — подумал он. — Решено. Главное — на Земле… АБС. “Стажеры” Ходить гумор про “як ви там, нащадки?” і “какашку анімували”. Це приклад викривлення сприйняття, коли трансльоване через канали масового зв’язку сприймається як більш значуще, ніж нетрансльоване. Насправді, польоти в…

Читати далі

Назустріч безодні

Обкладинка: Tom Sodoge Таке враження, що людство ледь не від початку прагне звалити назад в утробу Едему, в несвідоме, в перинатальний стан. Мабуть, усі “вищі” релігійні вчення опонують світу, опонують життю, проголошуючи цю реальність хибною або тимчасовою, на зміну якій прийде вічне блаженство. Свідомість означає свідомість болю, що супроводжує життя, і інтелект ламається перед суворою громадою…

Читати далі

Список надважких металів

Обкладинка: Jason Rosewell Поняття важкості в металі для мене особисто означає вдале сполучення басової насиченості та ударної міці звуку. Іноді вишенькою на верхівці цього коктейлю лежить агресія, додаючи йому хльосткості. Коли дві основні складові є – мій слух вважає цей звук потужним. Одначе, крім потужності звуку, дуже важливо, щоб музика була композиційно пропрацьована, мала в собі…

Читати далі

Державне шило на корпоративне мило. Серіал “Картковий будинок” і трохи теорії змови

Серіал «Картковий будинок» (“House of Cards”) розтинає політичний гнійник Сполучених Штатів Америки, переконливо доводить, що «там то же, что у нас», політика всюди однакова, з незначними відмінностями. Звісно, це fiction, однак задача серіалу не полягає в тому, щоб викривати когось конкретного, це алегорія на самі алгоритми політичної взаємодії, узагальнення того бруду, що вирує за красивими…

Читати далі

Ібо гряде. Або чому твій велосипед не врятує тебе.

Обкладинка: Witch Kiki Фейсбук питає: «Що в мене на думці?» Та от, думаю, що зелена енергетика не врятує нас, переробка сміття не врятує нас, електрокари не врятують нас, вегетаріанство не врятує нас і навіть штучне м’ясо не врятує нас. Нас врятує або міграція в космос, або контроль за народжуваністю, до того ж, контроль не штучний, а…

Читати далі

Slow, Deep and Hard

Обкладинка: Кольська надглибока свердловина (Wikipedia) Перефразовуючи класика: «Я – інтроверт. Але я і людина». Повільна людина. В мені й у мене все відбувається повільно. Бути повільною людиною в світі, що за останні років 100 лише прискорювався – важко. Доводиться збиватися з біоритму, щоб устигати за іншими. Але гірше те, що все довкола ніби вказує тобі…

Читати далі

Мелофілія #15 – Червоний птах із сонячного світла

21 квітня 2017 року гурт Outrun The Sunlight випустив у світ альбом “Red Bird”. Він складається всього з чотирьох творів, і за всіма канонами прискіпливості мав би зватися EP, однак повнота концепції, завершеність музичної думки – роблять реліз саме альбомом. Опус присвячено темі стосунків, старому доброму «я і…» Лідер гурту Остін (Austin Peters) сам розповів…

Читати далі

Мелофілія #14 – Джаз, відлитий у металі

Стосунки з джазом у мене складаються… дивно. З одного боку, я безмірно поважаю цю музичну філософію, натурально музичний спосіб життя, адже справжні джазмени всі трохи (а деякі й зовсім) не від світу цього, і це просто чудово. З іншого боку, я надзвичайно туго відчуваю цю музику. Так, окремі композиції, мелодії – безперечно, однак з моменту…

Читати далі

Мелофілія #13 – 12 альбомів, що зробили моє півріччя

Червень – гарний привід підбити проміжні музичні підсумки року. Це дуже суб’єктивний чарт, котрий, до того ж, не має особливої хронологічної прив’язки, сюди можуть втрапити як свіжоспечені, так і класичні альбоми та теми. Крім того, тут нема прив’язки до жанрів. Отже, як склався звуковий 2017-й  на сьогодні. #1 – Schammasch – Triangle (2016) black metal Чи можна…

Читати далі

Говорити про хороше

Обкладинка: Andrea Celesti – Festín de Baltasar (1705) Недосконалість та утилітарність мови видає вже те, наскільки виразні засоби перекошені в бік негативу. Легше розмовляти про погане, описувати погане, для цього в нас є ціла купа мовленнєвих засобів, а от розписувати гарне – важче, тут намір спотикається об лічену кількість слів. Мова – перш за все є…

Читати далі

Мелофілія #12 – In Remission

Neurotech – In Remission (2016) Цілий рік у мене пішов на те, щоб розкурити цей альбом. Спочатку він ну ніяк не хотів подобатись, хоч я і ганяв його в плеєрі десь близько двох місяців. Потім позіхнув і закинув на полицю, змирившись із тим, що навіть дуже круті артисти іноді видають слабкі речі. Можливо, на той…

Читати далі

Сталеві ноти для чутливих нервів

Мабуть, дійсно – кожному поколінню – своя музика, свої пісні. В певний момент виникає певний ейдос, котрий карбує в собі твій час і категорію твого характеру. В двадцять рочків мені здавалося, що пісні мого покоління – від героїв 90-х – 00-х, є підлітковою бравадою, за якою [здебільшого] насправді не стоїть реального досвіду, однак нині мені…

Читати далі

Мелофілія #11 – Добра ONUKA

ONUKA – це, мабуть, найвеличніше явище в сучасній українській музиці. Чому так? Тому що саме Наті Жижченко з чоловіком Євгеном Філатовим удається через призму електрофольку дати нове дихання українській народній музиці. При цьому, на відміну від не менш потужної, але більш «консервативної» (кажу умовно, для того і поставлені лапки) в плані виразності ДахаБрахи, ONUKA влучає…

Читати далі

Проблеми кубофутуризму

Одна гарна людина спостерегла, що facebook живе «від agenda до agenda», і мало не щотижня в море користувачів падає якась інформаційна каменюка, розбурхуючи хвилі не надто ароматних дискусій. І хоча до певної миті вважав себе імунним до цих «метеоритних дощів», знайшовся триґер і для мене. Для всіх, мабуть, рано чи пізно, знаходиться, вберегтися можна лише…

Читати далі

Рецепти апофеозу

Сила, подібна до моря, у якому тонуть усі негаразди… На мою думку, саме цей ідеал переслідував Ніцше, коли говорив про «силу». Як відомо, він фанатів від античних греків, а у греків є такі поняття, як «атараксія» та «автаркія». Краса рівноваги Автаркія (грец. autárkeia — самовдоволення) — незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. Життєвий ідеал…

Читати далі

Гуманітарна дженга. Думка без напрямку

Що значить «займатися політикою»? Мабуть, ніхто не скаже, що політика – це засівання цінностей? Швидше це – вправляння у грі на дудочці щуролова. Почухай тим, налякай інших, і отримай профіт. Ось і вся політика. Така політика може існувати лише в готовій суспільній системі, де з’являється змога паразитувати, і з часом «пухлинна маса» паразитичних відносин підміняє…

Читати далі

Безглузді мізкування: Темний бік сили рятує від занепаду

Я хворію, а отже вивільнився час для безглуздого мізкування. Бояться люди занепаду. Мовляв, от усі отупіють, і все пропало. А мені здається, все не пропаде. Бо завжди в людині лишається зло. В занадто задоволеному суспільстві товстунів-споживачів бургерів згодом виникне якийсь пророк, революціонер, диктатор чи ще якийсь лідер, і почне будувати свою ієрархію. Або ж він…

Читати далі

1 2 3
%d блогерам подобається це: