Персональний сайт Максима Холявіна

Мелофілія #17 – The Contortionist – Clairvoyant

Поєднання стероїдної тілесності дисторшну з атмосферністю – то, мабуть, один з найбільших подарунків, котрі люди могли зробити самі собі. Тепер плоть органічно поєднана з духовним космосом, а духовний космос, в свою чергу, знаходить втілення в агресивному матеріальному середовищі. Сучасники шукають доповненої реальності через інтеграцію технологій для додаткового інформування через зір або навіть впровадження у дійсність…

Читати далі

Список надважких металів

Обкладинка: Jason Rosewell Поняття важкості в металі для мене особисто означає вдале сполучення басової насиченості та ударної міці звуку. Іноді вишенькою на верхівці цього коктейлю лежить агресія, додаючи йому хльосткості. Коли дві основні складові є – мій слух вважає цей звук потужним. Одначе, крім потужності звуку, дуже важливо, щоб музика була композиційно пропрацьована, мала в собі…

Читати далі

Мелофілія #16 – Маленький геній Сара Лонґфілд (Sarah Longfield)

Забавно взагалі виходить, що класика з певного моменту стала вважатися універсальним мистецтвом, хоча європейська класика завжди була елітарною, а отже – не для всіх. Як це вкурити – універсальність «не для всіх»? Сьогодні вночі я знайшов, як на мене, вдалу алегорію. Класичним є складне, глибоке мистецтво. Класичні твори є результатом копіткої практики, ретельного дослідження або…

Читати далі

Мелофілія #15 – Червоний птах із сонячного світла

21 квітня 2017 року гурт Outrun The Sunlight випустив у світ альбом “Red Bird”. Він складається всього з чотирьох творів, і за всіма канонами прискіпливості мав би зватися EP, однак повнота концепції, завершеність музичної думки – роблять реліз саме альбомом. Опус присвячено темі стосунків, старому доброму «я і…» Лідер гурту Остін (Austin Peters) сам розповів…

Читати далі

Мелофілія #14 – Джаз, відлитий у металі

Стосунки з джазом у мене складаються… дивно. З одного боку, я безмірно поважаю цю музичну філософію, натурально музичний спосіб життя, адже справжні джазмени всі трохи (а деякі й зовсім) не від світу цього, і це просто чудово. З іншого боку, я надзвичайно туго відчуваю цю музику. Так, окремі композиції, мелодії – безперечно, однак з моменту…

Читати далі

Мелофілія #13 – 12 альбомів, що зробили моє півріччя

Червень – гарний привід підбити проміжні музичні підсумки року. Це дуже суб’єктивний чарт, котрий, до того ж, не має особливої хронологічної прив’язки, сюди можуть втрапити як свіжоспечені, так і класичні альбоми та теми. Крім того, тут нема прив’язки до жанрів. Отже, як склався звуковий 2017-й  на сьогодні. #1 – Schammasch – Triangle (2016) black metal Чи можна…

Читати далі

Говорити про хороше

Обкладинка: Andrea Celesti – Festín de Baltasar (1705) Недосконалість та утилітарність мови видає вже те, наскільки виразні засоби перекошені в бік негативу. Легше розмовляти про погане, описувати погане, для цього в нас є ціла купа мовленнєвих засобів, а от розписувати гарне – важче, тут намір спотикається об лічену кількість слів. Мова – перш за все є…

Читати далі

Мелофілія #12 – In Remission

Neurotech – In Remission (2016) Цілий рік у мене пішов на те, щоб розкурити цей альбом. Спочатку він ну ніяк не хотів подобатись, хоч я і ганяв його в плеєрі десь близько двох місяців. Потім позіхнув і закинув на полицю, змирившись із тим, що навіть дуже круті артисти іноді видають слабкі речі. Можливо, на той…

Читати далі

Сталеві ноти для чутливих нервів

Мабуть, дійсно – кожному поколінню – своя музика, свої пісні. В певний момент виникає певний ейдос, котрий карбує в собі твій час і категорію твого характеру. В двадцять рочків мені здавалося, що пісні мого покоління – від героїв 90-х – 00-х, є підлітковою бравадою, за якою [здебільшого] насправді не стоїть реального досвіду, однак нині мені…

Читати далі

Мелофілія #11 – Добра ONUKA

ONUKA – це, мабуть, найвеличніше явище в сучасній українській музиці. Чому так? Тому що саме Наті Жижченко з чоловіком Євгеном Філатовим удається через призму електрофольку дати нове дихання українській народній музиці. При цьому, на відміну від не менш потужної, але більш «консервативної» (кажу умовно, для того і поставлені лапки) в плані виразності ДахаБрахи, ONUKA влучає…

Читати далі

Мелофілія #10 – Душа Океану

Саме по собі імітування природи в музиці мені не дуже до вподоби, адже я прихильник того, щоб передавати, як звучить сама душа, а не формальний пейзаж на сітківці. Втім, імітування при достатній степені уваги та фокусу може бути формою медитації, і тоді виходить, що ти саму свою душу змушуєш проживати імітовані предмет/явище. Тоді імітація стає…

Читати далі

Староноворічні дрібнички

Життя (особливо за сучасної епохи) – це постійне споживання інформації. Ми копирсаємося на всесвітньому звалищі відомостей, обираючи повідомлення до вподоби, і так накочуємо велику таку багатошарову кулю – в кого з чого – іноді з багна, а іноді – з коштовностей. В будь-якому разі, це дуже затишна, комфортна і комформна інформація, навіть якщо вона якісна….

Читати далі

Мелофілія #09 – “07” та інші

Зазвичай про Висоцького згадують або на день народження, або на день смерті. А мені-от у голові просто так посеред вулиці заграла «07». І подумав я: «Боги, яка все-таки крута пісня!» З цієї пісні я в підлітковому віці вкурив Висоцького по-справжньому. Доти були тільки дитячі прослуховування разом із Батьком, і тоді мені здавалося, що Висоцький –…

Читати далі

Мелофілія #08 – Subliminal mainstream

Знаю, що цей альбом став перехідним етапом Slipknot до мейнстріму, однак для мене особисто його пропорційна зваженість між божевіллям класичного Slipknot та мелодизмом нового стала рецептом вподобання. В альбомі намішано багато всього: брутальні блек-дез вибухи, ритмічний кач ню-метала, електронні та атмосферні запили і навіть парочка солодкавих балад, котрі свого часу так зненавиділи інші fellow фани…

Читати далі

Мелофілія №07 – Чотиривимірні вініли

Це не нове відео, але воно доводить, що дерева не поступаються за музичністю сучасним академістам, що дерева самі зіткані з музики, мов чотиривимірні вініли вони зростають, несучи в собі мову Сонця. Маленькі, мов прелюди, кривенькі, мов скерцо, величні симфонії лісових велетів, пасторалі садових мудреців… Вони звучать, і все звучить, і все має метамову, в людському…

Читати далі

Мелофілія #06 – Більше, ніж 34.788%

Це – другий почутий мною альбом My Dying Bride (перший був класичний “Turn Loose The Swans”). На початку 00-х ходила т.зв. «Домашня колекція» – серія піратських, але гарно оформлених дисків з mp3 дискографіями різних виконавців. Записано було в карколомній на той час якості 192 kbps (здавалося – куди більше?). У серії «Чорна колекція», зрозуміло, виходили…

Читати далі

Мелофілія #05 – У пошуках контри

Хоча я сам запеклий слухач важких музичних жанрів, у метафізику рок-н-ролу я не вірю. Вся позірна «позасистемність» року закінчується там, де починається боротьба за авторські права чи ще якісь суперечки, коли за вирішенням питань брутальні металхеди звертаються до суду. До суду, Карл! Що може бути більш «системним», ніж суди?! І от остання історія з Ліндеманном,…

Читати далі

Мелофілія #04 – sbljøv зараховано

Чи стали б ви слухати гурт під назвою «бомж», який випустив альбом під назвою «збльов»?.. А дарма. Мені «збльов» підкинула (підсунула?) подруга з-за океану. Але сам збльов родом зі Сходу, Середнього, а саме – з казахської Алмати. Що таке «збльов»? Це лютий, потужний дум, котрий записують до сладжу, але здебільшого це натуральний звук Esoteric’а епохи…

Читати далі

Мелофілія #03 – Жменя українського металу

Хоча національний колорит для мене не є визначальним фактором при вподобанні музики, все-таки трошки образливо стає, коли українська сцена виробляє глобалізований звуковий продукт, орієнтуючись на західну сцену. З точки зору якості матеріалу це добре – наразі наші колективи звучать професійно, сучасно, але часто – трішечки занадто схоже на своїх західних колег. Як на мене, то…

Читати далі

Мелофілія #02 – Містики з півночі

Нещодавно я згадав про цей дивовижний колектив. Хоча біоритм, сформований (віддеформований, я б сказав) великим містом вперто заперечував подібний звук у місиві з машин і людей, прослуховування його стало справжнім бальзамом для нервів, і з-під пилюки буднів проступила нагору прихована парость краси. Arcana представляє ту гілку Музики, до якої я звертаюся доволі рідко, але саме…

Читати далі

1 2 3
Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University