Персональний сайт Максима Холявіна

Спогади без прив’язки до дат

Придбав книгу «Маріуполь. Останній форпост». Це збірка журналістських текстів і фото, присвячених подіям минулого року в Маріуполі. Можна більш-менш точно простежити хронологію подій. І хоча я би провів глибшу аналітичну роботу, спробував би точніше розібратися в мотивації та страхах нашого народу (адже досі нам не вистачало саме відвертої розмови про наболіле, того сумнозвісного «діалогу», про…

Читати далі

3 коментарі

Продовження з нуля. Або як я відкрив для себе українську культуру

Викладене нижче є суб’єктивним поглядом на об’єктивні події та не претендує на вичерпність опису та аналізу, є виключно суб’єктивними роздумами про долю покоління та роль української культури в справі суспільного відродження.   Я народився в Маріуполі, котрий хоч і був заснований козаками, опинився у страшенно радянському контексті, бо був перетворений свого часу на індустріальний осередок….

Читати далі

Quo vadis, Mariupolis?

2012 рік більш ніж наочно показав, що в житті Маріуполя настав період змін. Схилившись на бік оптимізму, можна навіть припустити, що то «початок нового етапу», як люблять казати на урочистостях. Проте розслаблятися рано, бо постає неминуче і важке питання: а куди, власне, далі? Металургія більше руйнує місто, аніж будує, до того ж сама по собі…

Читати далі

Стоп смог! – історія

Отже, почалося все зі смогу. Можна ігнорувати забруднення води – не так видно, не так чути – але коли перекриває дихання, вже надто не проігноруєш. Тому маси народні почали ворушитися. Для Маріуполя це є неабияке досягнення, тому що має місце як економічна, так і психологічна прив’язка до металургії, звично стало терпіти нібито «необхідне зло», за…

Читати далі

Великий егоїзм – продовження

Вчора здійснив акт Великого егоїзму.   Багато міст в Україні потерпає від нашестя каштанової молі – дуже небезпечного шкідника. Багато вулиць Маріуполя, засаджені каштанами, перетворилися на іржаві тунелі з посохлим листям. Це не від спеки і не навіть не від викидів заводів (хоча опосередковано вони в будь-якому разі мають певне відношення, адже впливають на збалансованість…

Читати далі

4 коментарі

Маріуполь екологічний. Коментар

Експозиція. Все почалося зі смогу. Смог для Маріуполя – явище звичне, від нього позмінно страждають мешканці обох берегів Кальміусу, в залежності від напрямку вітру. Смог проявляє себе в кращому випадку в формі легкого неприємного запаху в повітрі, в гіршому – у вигляді білого півпрозорого туману з різким неприємним запахом. Причиною громадських виступів послужило погіршення ситуації,…

Читати далі

Привіти з іншого краю України на честь Дня соборності

День соборності – гарне свято для того, щоб згадати, що ми всі живемо на одній землі, об’єднані схожими проблемами і працюємо, взагалі-то, на одну справу. І хоча воно визнано державним і навіть позначено вихідним днем, для багатьох населених пунктів соборність де факто піддається випробовуванню. Як символ єднання розірваної протягом довгого часу держави люди в Києві…

Читати далі

2 коментарі

Укренесанс

Декілька років тому мій Друг запропонував поїхати в Харків на концерт відомої багатьом російської групи “Пікнік”.  Під час виступу охорона жорстко “всаджувала” всіх, хто намагався встати з місця. Одна справа, коли всаджували не в міру активних хлопаків посеред залу, що попами заважали дивитися іншим, але чіпали й тих, хто собі спокійно сидів у проході. Не…

Читати далі

У пошуках громадянського суспільства. Декілька міркувань

Події навколо Щекавиці змушують вкотре задуматися про головну, мабуть, на даний час проблему нашого суспільства – проблему громади. А точніше – її відсутності. За великим розрахунком, українське суспільство сьогодні активно відроджується з пострадянського попелу. У нас є громадські організації, рухи і просто небайдужі люди, котрі своєю працею прокладають шлях до майбутнього. Це добре, так і…

Читати далі

1 коментар

Міжнародники, гідні захоплення. “ДИПКОРПУС”

Приблизно два роки тому я познайомився з Василем Світличним, одним із Секретарів Ліги політологів-міжнародників «ДИПКОРПУС». Тоді ми спілкувалися про долю Маріуполя й роботу маріупольської діаспори в Києві щодо її поліпшення. Виявилося, що існує група людей, яка, поїхавши з рідних місць, не покинула їх, а продовжує трудитися задля розвитку культури там, вдома. До нас їх зусиллями вже привезли кінофестиваль з Андріївського узвозу «Відкрита ніч». Згадана Ліга взагалі є масштабною освітньо-дипломатичною ініціативою, неабияким є її внесок у проведення Дня Європи саме в Маріуполі (та Херсоні). Все це відбулося протягом наступних років, а отже ініціативність не тільки не зникла, але й набрала обертів. Захотілося дізнатися й розповісти Вам, шановні Читачі, про діяльність «ДИПКОРПУСА» докладніше. Тоді я звернувся до Василя після такого довгого мовчання й він радо відгукнувся на прохання розповісти про організацію. Далі слово йому…

Genius Loci ч.4

IV. НОСТАЛЬГІЯ Ще один доказ на користь зв’язку з місцем – Ностальгія. Скільки митців-вигнанців та й просто вимушених емігрантів страждало на чужині… Важко та й не дуже потрібно зараз судити – хто чому й навіщо їхав геть, справа в тому, що вони неодмінно не могли просто так взяти й покинути Батьківщину. Мова не йде про…

Читати далі

Genius Loci ч.3

ІІІ. ХРОНІСТ Здавалося б – яка заслуга хроніста? Він уявляється таким собі переписчиком подій, мов із однієї книжки в іншу. Але ні. Перша заслуга хроніста полягає в тому, що він розбирається в тугому клубку подій. Сучасність не так-то просто розкладається на стрункі вектори чиїхось прагнень, вчинків, або навіть природних явищ. Тільки аналітик здатен правильно розставити…

Читати далі

Genius Loci ч.2

ІІ. ЛАНДШАФТ У фільмі Хуліо Медема «Секс і Люсія» я побачив ландшафт: плаский, суворий, оточений морем і сповнений пожухлих пів-пустельних кущів. І та суворість та рівнинність так живо зрезонували в голові, що я зрозумів – хоча я й полюбляю гори та ліси, але генетичний зв’язок між мною та рідним маріупольським степом і морем, бар’єром між…

Читати далі

Genius Loci

І. СЕРЦЕ БУТТЯ О царь Недоступного Света, Отец моего Бытия… Иннокентий Анненский Взагалі-то, ці два рядка безбожно вирвані мною з контексту віршів «тихого поета». Але саме друга частина звертання уособила ще одне почуття явища, зазначеного в назві поста, – Генія Місця. Отець мого Буття… Так само там могла би бути й Мати, але краще за…

Читати далі

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University