Культура та матчастина
Автор: Ніл Хасевич

Культура та матчастина

Автор малюнку: Ніл Хасевич Звідтоді, як Україна стала Україною, її життя – це мрія про волю. За свободу чинити свою волю українці борються з часів козаччини. І борються досі. Виборовши Незалежність – ми ще не вибороли свободу, бо лишилися невільні всередині, скуті ланцюгами радянського світогляду, світогляду майже монархічного в своїй централізованості, а може навіть і гіршого за те, бо ж тепер нам ампутували сам той орган, що прагне свободи, волі, самостійності. Лишилася тільки пам’ять про ці слова, але значення їх майже повністю…

Читати далі...
Революція надворі. Будуємо нові відносини в старому житловому просторі

Революція надворі. Будуємо нові відносини в старому житловому просторі

«Теорія розбитих вікон» Вілсона і Келлінга засвідчує факт: цінності слабнуть у соціумі. Елінор Остром засвідчила, що збільшення групи набувачів благ від спільного ресурсу призводить до зростання вірогідності «опортуністичної поведінки», тобто любові до халяви і дармівщини. Одним словом, коли людей стає багато, і жити стає легко – варто з’явитися десь хоч невеличкій дірочці, щоб далі вона перетворилася на кризову діру. Одна кинута на узбіччя обгортка згодом стане купою сміття, за одним розбитим вікном розіб’ється сусіднє, а потім на стінах з’являться нецензурні написи. Навіть…

Читати далі...
Правда як засіб збагачення

Правда як засіб збагачення

Коли людина не вірить – вона не робить, а отже, без довіри нема домовленості. Суспільне життя стоїть на одночасно міцних та крихких опорах: правилах поведінки, довірі та певності того, що завтра нізвідки не прилетить кулак або стихійне лихо, що його зусилля не будуть марними. Без цих речей не існує жодна велика корпорація, не заробляється жодна копійчина. Розвиток Західного світу заснований на увазі та повазі до цих речей. І завжди там, де ними нехтують, відбувається розруха і занепад. От як у нас протягом…

Читати далі...

Маршрутка як інституція

Хороша група VK «Маріуполь-перекличка» потішила вдень отакою картинкою, і заразом наштовхнула на думки щодо того, а чому, власне, гроші в маршрутці так легко доходять до водія, і ніхто їх не краде. Коротка відповідь проста: це невигідно, але давайте розглянемо – чому саме невигідно? З точки зору інституціоналізму, людей під час поїздки можна представити у вигляді простої ресурсної системи. Є спільний ресурс – маршрутка, є ресурсний юніт – поїздка, є інвестиція заради отримання юніта – оплата проїзду. Кількість пасажирів не дає кінцевій меті…

Читати далі...
Перезавантаження символу

Перезавантаження символу

Чим стала Україна і жовто-блакитний стяг для тих, кому вони досі були чужими або незнайомими, хто не успадкував їх від предків? Тому, хто за роки пострадянського безладу примудрився взяти своє життя в свої руки, кому пощастило відкрити для себе принади свободи, хто, по суті, став справжнім підприємцем, тобто виробником цінностей – для того Україна стала символом щасливої змоги працювати і збирати плоди своєї праці, а прапор – кольором надії на справедливіше майбутнє. Україна як міф (образ) зібрала до себе готових узяти відповідальність…

Читати далі...
Зелена меса – право на свою тінь

Зелена меса – право на свою тінь

Можна і не любити всіх людей. Так воно здебільшого і є, навіть найпопулярніший адепт Любові казав любити ближніх, тобто тих, хто потрапив у твоє ближнє коло, а не дальніх, що стоять на іншому кінці площі. (Та чомусь саме любов до дальніх стала головним предметом проповіді.) Натомість, прихильники більш відокремленого існування люблять людей тим більше, чим далі вони від них знаходяться. І це теж може бути мотивацією до збагачення і збільшення влади. Бо завдяки багатству і владі можна ізолюватися від інших. Питання тільки…

Читати далі...
Зелена меса – гроші ростуть на деревах, дерева ростуть на грошах.

Зелена меса – гроші ростуть на деревах, дерева ростуть на грошах.

Врешті-решт, багатство – не більше, ніж почуття. І об’єктивне воно доти, доки стосується виключно життя тіла. Далі все – суб’єктивно. Але суб’єктивність теж об’єктивна, не завжди і не всі можуть притлумлювати амбіції заради підтримки ресурсного балансу та суспільної рівноваги. Всі пам’ятають концепцію «заплати іншому» або «заплати далі» з однойменного фільму? «Відплати за добро не мені, а комусь іншому, і його попроси зробити так само». Непогана концепція, але в ній забагато альтруїстичного егоїзму, замало місця приділено нашому непокірному «я», що так жадає домінувати.…

Читати далі...
“Взяти владу” – що це означає?

“Взяти владу” – що це означає?

Людські спільноти століттями билися за права і справедливий устрій, а ми чомусь весь час намагаємося винайти велосипед. «Народна влада» лежить одразу за вашими дверима – просто підіть і візьміть. Не треба заради цього захоплювати адміністративні будівлі. Себе треба взяти в руки. Сенека засвідчив: «Вища влада – влада над собою». – Сенека Поки собою не володітимеш – будь-які силові заходи тільки рубатимуть гідрі щупальця. Ви, сподіваюся, пам’ятаєте, що на місці зрубаного зростає два нових. Допомагає вогонь у таких випадках, але ним теж треба…

Читати далі...

8-bit philosophy

Не можу не поділитися з вами цим дивом. Якось колега на facebook підкинув посилання на анімаційний ролик, у якому роз'яснювалася "Трагедія спільного" Г. Хардіна. Незбагненними шляхами ютюбовими з нього вийшов я на канал Wisecrack, де з-поміж іншого виділив для себе чудові мультики, у яких було заміксовано образи з класичних восьмибітних ігор та розповіді про різні філософські концепції від Античності до сучасності. Що з цього вийшло - ви можете побачити самі. http://youtu.be/lVDaSgyi3xE?list=PLghL9V9QTN0jve4SE0fs33K1VEoXyL-Mn

Читати далі...
Школа співжиття.  Як ОСББ можуть допомогти країні?

Школа співжиття. Як ОСББ можуть допомогти країні?

Яким чином ОСББ може допомогти країні? Справа в тому, що йдеться не просто про ОСББ. Йдеться, перш за все, про вміння уживатися одне з одним і «не штовхатися». Наскільки взагалі можливо «не штовхатися» - питання спірне, однак без прагнення розлінувати поле соціальної гри і підтримувати на ньому порядок – неможлива успішна гра для жодного з учасників. Уся суть виграшу на полі свавілля полягатиме у довшому чи коротшому терміні сидіння одного на голові в іншого, аж поки його скине в багнюку спритніший і…

Читати далі...
Фантазії про менеджмент агресії майбутнього

Фантазії про менеджмент агресії майбутнього

“In the moment when I truly understand my enemy, understand him well enough to defeat him, then in that very moment I also love him. I think it’s impossible to really understand somebody, what they want, what they believe, and not love them the way they love themselves. And then, in that very moment when I love them.... I destroy them.” ― Orson Scott Card, Ender's Game Взагалі-то, більш суголосно традиції було б святкувати День ЗСУ на Покрова, але якщо вже сьогодні…

Читати далі...
Боротьба за ізоляцію

Боротьба за ізоляцію

[caption id="attachment_1744" align="alignright" width="300"]imprisoned_by_money Виходить парадокс: людина піклується про нові черевики, але абсолютно байдужа до стану дороги, по який іде в нових черевиках. Те саме про автомобілі. Карикатурно виглядають гордовиті нуворіши в нових машинах, що підстрибують і б’ються на розбитому в решето асфальті. Так само карикатурно виглядають розкішні двоповерхові маєтки, у яких за цегляним парканом починається коричневе місиво. Отже, все, чого добився один із грошима – це більш-менш якісної ізоляції від болота занехаяної країни. Хіба це свобода? Хіба це якість життя? Сумнівно. Ні, звісно, якщо порівнювати з простим смертним, що трясеться від холоду взимку, їдучи в трамваї в першу зміну на інший край міста – то різниця велика. Та чи такий уже вільний той, хто примушений ходити вулицями з охороною, боятися купувати продукти в супермаркеті та насолоджуватися своїм авто в заторах? Замало, замало бажають люди, і тому, спинившись у прогресі на півдороги, потерпають.[/caption] З одного боку, люди – тварини соціальні. Все, чого людство досягло – завдяки суспільству, втім, як і всі провали теж відбувалися через те саме. Соціальність, життя в множині – це база, від неї нікуди не дінешся, і навіть якщо втечеш – усе одно нестимеш усередині сліди її. Соціальне життя – річ не солодка. У всіх якісь вимоги, накази, побажання і забаганки, амбіції та інші запамороки. Все це валиться на тебе, викликає то гнів, то страх, то пригніченість. Хочеться відсунути все від себе, видобути хоч би трошки вільного місця. А більше – то краще. З іншого боку, хочеться визнання, пошани, любові. А ще – краси. Марнославство – один з рушіїв прогресу, в тому числі й високої культури. Краса – одне з головних джерел приємностей у житті. Ми вдягаємося красиво, бажаємо красивого життя, затверджуємо свій спосіб життя еталоном краси.

Читати далі...

Про патчі та нові версії

Написано як реакція на оцей матеріал. Вже довгий час торочу про безглуздість сучасної софт-індустрії, де замість вдосконалення самої технології відбувається безкінечне наліплювання все новіших патчів, через що, попри збільшення потужностей заліза, продуктивність залишається на рівні, мабуть, початку нульових. Так от, приблизно те саме спостерігаю взагалі у ставленні до життя і техніки. Замість того, щоб удосконалювати спосіб життя, середовище і тіло, людина роздмухує кількість компенсуючих технологій: ізолювання себе від оточення, ліки... Колись в інтерв'ю професор медицини Геннадій Апанасенко розказав, що МОЗ і навіть…

Читати далі...

Памяти Кати Крюковой

Сегодня ночью ушла из жизни замечательная мариупольская поэтесса и просто хороший человек Катя Крюкова. Катя всегда была полна искромётной жизненной энергии, динамики и живого интереса к жизни, к осмыслению вещей. И из-за этого никто, пожалуй, не чувствовал её возраста, она казалась бесконечной, и когда пришло печальное известие, то это шокировало. Катя?! Да ну! Не может быть... Катя прожила богатую, насыщенную жизнь, полную творчества и высоких переживаний, она была художником, поэтом, автором песен, душой компании, вокруг неё всегда собирались люди, завязывалось общение. Всегда…

Читати далі...

Корінь системи

У натовпі не чують одне одного, тобто відсутній горизонтальний зв'язок. Комунікація в натовпі здійснюється через оратора, а єдність зазвичай тримається на дуже невеликій кількості якихось спільних ідей, які при цьому є дуже узагальненими. Поки ми комунікуємо лише вертикально, вбачаючи причини проблем лише в поганих законах і поганих політиках, - лишаємось натовпом. Як не дивно, однак найменше вдається побачити найближчі, "низові", інтереси, що виникають із самісінького побуту. Як то кажуть, "не видно лісу за деревами". Вони просто не вважаються значущими, багатьом не вдається…

Читати далі...
Равлик на схилі Фуджі

Равлик на схилі Фуджі

Тихо-тихо равлик повзи по схилу Фуджі, вгору, до самої висоти. Кобаящі Ісса Читаючи де Сото, я подекуди відчував, що описані ним ситуації не надто перегукуються з навколишнім сьогоденням. І думав, у чому ж сіль? Якщо вірити сьогоднішньому невеличкому осяянню, то сіль полягає в тому, що ми ще не дійшли до стану єгипетських, гаїтянських та ін. позалегальних громад. Радянська державність насправді доживає тільки зараз, і відповідно тільки зараз люди доходять до необхідності створення неформальних правил самоорганізації, які в подальшому мають перетворитися на нові…

Читати далі...

Фарбовані лиси

Суспільний устрій, заснований на політичних партіях, - річ хибна і неефективна. Чому? Тому що стоїть не на роботі, а на плесканні язиком. Популярність партії серед електорату зовсім не означає, що вона виражає його інтереси. Значить лише те, що політтехнологи намацали особливо чутливі струнки переважної більшості в масі, і тепер ялозять по ним смичком обіцянок. Сів такий щасливчик на місце парламентської більшості, посадив згодом свого президента, і пішов стругати собі пряники. Як це сприяє вирішенню громадських питань, вдосконаленню законів тощо - гадки не…

Читати далі...

Ввімкніть світло

Темна кімната Уявіть собі кімнату. В кімнаті лежить молоток і цвях. Молоток і цвях – це активи. Капітал – це молоток + сила вашої руки, коли ви його здіймаєте, щоб ударити по цвяху. Момент, коли ви б’єте по цвяху – капіталізація активів. А тепер уявіть, що світло раптом вимкнули. Стало всуціль темно. Вам доводиться без світла повзати по підлозі та шукати ті кляті молоток і цвях. І в пітьмі ви не можете гарантувати, що в невидимі двері не ввійде хтось і не вкраде ваш молоток і цвях, або гірше – не вимкне за їх допомогою вас самих. Навіть якщо ви все-таки знайдете їх, то не факт, що не вгамселите собі по пальцях, забиваючи цвях. [caption id="" align="alignright" width="241"] "Загадка капіталу", видавництво "НІКА-центр"[/caption] Темна кімната – це правовий простір в Україні. Закриті реєстри власності та кадастри, відсутність формалізації власності, відсутність гарантій права власності тощо. В таких умовах капіталізувати активи, тобто перетворювати їх на джерело стабільного та гарантованого доходу – неможливо. Про це у своїй книзі «Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає лише на Заході і ніде більше» розповідає перуанський економіст Ернандо де Сото. Він каже, що в реальності бідне населення країн третього світу накопичило величезні статки, значно більші за всі фінансові допомоги з-за кордону протягом десятиріч. Однак через «вимкнене світло», тобто відсутність належної правової бази в сфері майнових стосунків, всі ці статки нездатні приносити біднякам прибуток.

[caption id="" align="alignright" width="225"] Е. де Сото[/caption] Бідні жителі всіх цих країн - переважна більшість - таки чимось володіють, але бракує процесу, який репрезентує їхню власність і створює капітал. Вони мають будинки, але не мають титулів власності; мають урожай, але без документів; підприємства, але без статутів. Саме відсутність цих репрезентацій пояснює, чому народи, які засвоїли всі західні винаходи, від канцелярської скріпки до ядерних реакторів, не змогли випродукувати достатньо капіталу, аби запрацював їхній власний капіталізм. Е. де Сото, "Загадка капіталу"

Читати далі...
Пара слів. Відтінок сірого.

Пара слів. Відтінок сірого.

Серед навколишнього безладдя від часу пригадуєш про філософський підхід, і заново розумієш – події ці таки дійсно є випробовуванням. Коливання зовнішнього простору сколихують простір ідей і примушують заново визначатися. Може, цей текст написаний запізно, але справа в тому, що нема в мене досвіду життя під час бойових дій, а тому я не знав і не знаю, коли саме треба писати подібні тексти. Вже як виходить… Слова тут вибрані ліпші, ніж спадали весь останній час на гадку, щоб уже нарешті сконструювати з шуму…

Читати далі...

Проект: Україна

Навряд чи ці думки нові, навряд чи ці думки мої, однак вони просяться назовні, тому написати про це є послугою собі. Може, викупом за незмогу іншим чином прислужитися обраним речам нині…   У чому цінність Незалежності України? Здавалося б, від того всуціль самі проблеми, дикий капіталізм і економічні негаразди… Однак уявіть собі Україну як операційну систему суспільства. Після розпаду СРСР на його теренах оголосили свободу та демократію, очікуючи, що «от, заживем!», а натомість отримали велику кризу в усіх сферах життя. Одразу почали…

Читати далі...