Мелофілія #08 – Subliminal mainstream

Мелофілія #08 – Subliminal mainstream

Знаю, що цей альбом став перехідним етапом Slipknot до мейнстріму, однак для мене особисто його пропорційна зваженість між божевіллям класичного Slipknot та мелодизмом нового стала рецептом вподобання. В альбомі намішано багато всього: брутальні блек-дез вибухи, ритмічний кач ню-метала, електронні та атмосферні запили і навіть парочка солодкавих балад, котрі свого часу так зненавиділи інші fellow фани гурту. Робота вийшла дуже цільною та якісною, але, на жаль, останньою з усього добутку гурту, до якої я час від часу повертаюся. І так дивно усвідомлювати, що…

Читати далі...
Мелофілія №07 – Чотиривимірні вініли

Мелофілія №07 – Чотиривимірні вініли

Це не нове відео, але воно доводить, що дерева не поступаються за музичністю сучасним академістам, що дерева самі зіткані з музики, мов чотиривимірні вініли вони зростають, несучи в собі мову Сонця. Маленькі, мов прелюди, кривенькі, мов скерцо, величні симфонії лісових велетів, пасторалі садових мудреців... Вони звучать, і все звучить, і все має метамову, в людському вимірі виражену Музикою. Чи не значить слухати порожнечу – то вчитися чути цю метамову? YEARS from Bartholomäus Traubeck on Vimeo. Years by Bartholomäus Traubeck

Читати далі...
Мелофілія #06 – Більше, ніж 34.788%

Мелофілія #06 – Більше, ніж 34.788%

Це – другий почутий мною альбом My Dying Bride (перший був класичний “Turn Loose The Swans”). На початку 00-х ходила т.зв. «Домашня колекція» - серія піратських, але гарно оформлених дисків з mp3 дискографіями різних виконавців. Записано було в карколомній на той час якості 192 kbps (здавалося – куди більше?). У серії «Чорна колекція», зрозуміло, виходили різні металеві колективи. От саме з цієї серії мені трапилася друга частина дискографії MDB. І першим альбомом був “34.788% ...Complete”. Що я маю сказати щодо цього альбому?…

Читати далі...
Мелофілія #05 – У пошуках контри

Мелофілія #05 – У пошуках контри

Хоча я сам запеклий слухач важких музичних жанрів, у метафізику рок-н-ролу я не вірю. Вся позірна «позасистемність» року закінчується там, де починається боротьба за авторські права чи ще якісь суперечки, коли за вирішенням питань брутальні металхеди звертаються до суду. До суду, Карл! Що може бути більш «системним», ніж суди?! І от остання історія з Ліндеманном, котрому прималювали Путіна на футболку – замість того, щоб відлупцювати кривдника гумовим фалосом на сцені під акомпанемент піроефектів, Ліндеманн як правовірний європеєць звертається до суду. Ну, ще,…

Читати далі...
Мелофілія #04 – sbljøv зараховано

Мелофілія #04 – sbljøv зараховано

Чи стали б ви слухати гурт під назвою «бомж», який випустив альбом під назвою «збльов»?.. А дарма. Мені «збльов» підкинула (підсунула?) подруга з-за океану. Але сам збльов родом зі Сходу, Середнього, а саме – з казахської Алмати. Що таке «збльов»? Це лютий, потужний дум, котрий записують до сладжу, але здебільшого це натуральний звук Esoteric’а епохи “The Pernicious Enigma” та “Metamorphogenesis”. Глибокий, гуркотливий, важелезний. Але крізь це море гнівливого грому з глибин психіки видираються мелодійні пасажі, накидаючи додаткові сенси, запобігаючи спрощенню думки. Нарочите…

Читати далі...
Мелофілія #02 – Містики з півночі

Мелофілія #02 – Містики з півночі

Нещодавно я згадав про цей дивовижний колектив. Хоча біоритм, сформований (віддеформований, я б сказав) великим містом вперто заперечував подібний звук у місиві з машин і людей, прослуховування його стало справжнім бальзамом для нервів, і з-під пилюки буднів проступила нагору прихована парость краси. Arcana представляє ту гілку Музики, до якої я звертаюся доволі рідко, але саме вони підкорили мене глибиною своїх мінімалістичних конструкцій. Вони заново відкривають справжній сенс релігійних та містичних почуттів, потаємні рівні внутрішнього світу. Таке собі джерело, до якого корисно час…

Читати далі...
Мелофілія #01

Мелофілія #01

Прийшла ідея зібрати розрізнені міркування з приводу різних музичних творів під одним дахом центрального блоґу. А то сидить він такий, самотній, сумний, наповнений самими тільки віршами, до котрих далеко не всім є справа. Отже, заходьте на вогник - послухаємо та поговоримо про Музику - найбільш зникоме і в той же час одне з найдивовижніших мистецтв. Жанрових обмежень тут нема, єдине правило відбору - як емоційна карта ляже. Власні враження від тем, історії, пов'язані з ними - радо вітаються в коментах. Один з…

Читати далі...
Дитячий лепет

Дитячий лепет

Пару днів тому в стрічці tumblr побачив новий кліп Rihanna – “Work”. Ще раніше побачив ліричне відео на пісню “Umana” моєї улюбленої команди Novembre, що повернулися після майже десятирічної відпустки. Що об’єднує ці пісні, здавалося б, із абсолютно різних сегментів музики? В обох темах співають так, наче вони втомлені або п’яні, або взагалі – тільки вчаться розмовляти. Або в «Народженні трагедії», або у «Веселій науці» Ніцше нарікав, що сучасна йому опера віддана на поталу слів, що масова аудиторія вимагає від співаків «чіткої…

Читати далі...
Sectorial заявляє

Sectorial заявляє

На днях, в одній телефонній розмові я скаржився на бідність української металевої сцени. Звісно, з суб'єктивної точки зору. Скільки мені траплялося різних вітчизняних команд, а досі жодна не зачепила за душу аж так, щоб. Можна було б назвати Kauan, однак цей проект є справді міжнародним, оскільки строкатий як із точки зору складу, так і з точки зору творчості. Що я вимагаю від української музики – це, перш за все, оригінальності та достатньої глибини музичної думки. В цьому сенсі українська електронна сцена, на…

Читати далі...

Фонова музика

(інтуїції про музику, метафізику та культурну морфологію) Мене вже давно бентежить роль оточуючого простору. Зазвичай простір розуміють як певну порожнину, місце, де можна рухатися, або місце, яке можна заповнити. Але насправді простір не є порожнеча. Він уже заповнений. Ми беремо шматочок візуального враження і охрещуємо навколишнє порожнім, хоча насправді саме навколишнє є предметом. Люди повзають по дну повітряного океану, недавно трошки навчилися в ньому плавати і навіть вистрибувати в зовнішній світ. Люди не бачать повітря та бурління великої суміші газів навколо. Максимум – дим та хмари (але хмари не сприймаються газом, то вже типу «тіла»). А вони є. Цілий фізичний світ. А ще навколо існує безліч предметів, розташованих певним чином, вони утворюють композиції, які художник потім переносить на полотно, і ми бачимо там ритм та сенс. В просторі постійно щось відбувається: вода біжить по трубах, струм по проводах, на камінні росте мох та лишайник, іржа роз’їдає метали, пластик поволі деградує, вітер поволі розбиває штукатурку, а сонце висушує вчорашні калюжі. Можна сказати, простір сам по собі відбувається. Структура речей змінюється у власному темпоритмі, вони рухаються та вібрують, зовсім легко малим зусиллям фантазії перетворити життя на симфонію. Дуже давно композитори почали полювання на музику простору: ловили мелодії з шуму вітру в листі, гудіння людських зібрань, наслідували пташок і звірів. Перебіг життя сам по собі настільки заворожує людину, що вона прагне продовжити його в мистецтві, тиражувати в творах, а вірніше, перетвореннях простору на музику та картини. Мистецтво створює свого роду "програмну мову", яка фіксує наше розуміння та почування життя у вигляді образів. Дослідивши мистецтво, ми зрозуміємо або, принаймні, зможемо уявити, яким чином відбуваємось і які рішення принесуть у життя більше гармонії, збалансувати самопочування між бажаннями та обставинами. Дослідження мистецтва дуже близько знаходиться від психології, а тому дозволяє складати соціально-психологічні портрети та вносити корективи в них. Але це все звучить страшно утилітарно, наче той вступ до дисертації, де ми маємо виправдати всю подальшу писанину. Дослідження мистецтва витікає із самого його сприйняття, а слугує банально для збільшення приємних відчуттів під час спостереження прекрасного. [youtube https://www.youtube.com/watch?v=hywsdSiNDj8] Описати музику з просторовим джерелом непросто, думка не кориться словам, виникає відчуття, що ти ходиш навколо, проте ніяк не можеш дібрати потрібне слово.

Читати далі...

Дух музики

«Чого ж ти лякаєшся? Із людиною відбувається те саме, що й з деревом. Чим вище він прагне вгору, до світла, тим глибше врізаються корені його в землю, вниз, у темряву та глибину, - у зло».

Фрідріх Ніцше. «Так казав Заратустра»

Коли розбираєш класичний твір, уважно слухаючи кожний акорд, кожну ноту, - перед тобою постає дивовижна логіка звуку. Коли слух налаштовується на тональність твору, вхоплює розвиток мелодії, то розум уже сам підказує наступний акорд, наступний хід. Декілька основних нот задають хід усього твору. Знаючи їх – зможеш написати стільки, скільки буде потрібно. Ці декілька нот вміщують у собі все – основну, побічну партії, вступ та розвиток сюжету, вони є ключ до шляху, де вдалі майорить світло кульмінації. Гра – рух до неї, кроки, біг. Світла стає все більше, нерви розжарюються все біліше, і – ось! – він, вибух, хвилі, промені та іскри, наднова. Далі гра – поширення її променів у просторі, розрішення внутрішнього напруження і задоволений спокій. І все завдяки декільком нотам, що стали стрижнями внутрішньої гармонії твору.

Читати далі...

Звуколористика

Музика будується по горизонталі та по вертикалі. За горизонталлю організовується мелодія, тобто геометрична будова нотної послідовності, за вертикаллю організовується фактура звуку – гучність, обертони, тембри інструментів. Гармонія знаходиться по центру пересічення цих «ліній», адже є одночасно підсилювачем мелодійного виразу та організатором звукової фактури. Композитор, що пише твір для оркестру, має не тільки розуміти математичні закони поліфонії, але й знати характер кожного задіяного інструмента, щоби максимально продуктивно використати ці нюанси для найповнішого вираження ідеї, записаної в мелодії. В художній майстерності для створення того чи іншого враження використовується відповідний технічний прийом – застосування визначеної кількості фарби, насиченість кольору тощо. Те саме можна сказати про звук: якщо знати нюанси звучання інструментів, можна використовувати їх як фарби для своєї звукової картини. Відповідно до інших мистецтв, музика так само може розповідати, славити, описувати. Музика має свої портрети, пейзажі, оповідання, поеми. І для всіх жЗвукова веселкаанрів необхідно «знати як». Писане нижче – не чітка таблиця звучання, а спроба організувати власне сприйняття. Хочу, щоб ці нотатки допомогли комусь розігнати фантазію для створення нових шедеврів.

Читати далі...

Deus Ex Musica

Екстремум музичної симетрії руйнує. Музика просякнута прагненням до хаосу, організація звукової енергії в ритмічну та мелодійну геометрії врешті-решт веде до резонансу, який спричиняє «смерть від оргазму». Під час цього резонансу приходить бажання рухатися, прискорюватися, відтворити сильними рухами звук, змушуючи форми реальності зламатися – відкритися назустріч одна одній. Це відбувається в незалежності від темпу музики, все полягає в характері. Навряд чи таку екстатику можна ототожнити з хореографією, бо в останній ще надто багато пластики, вона є свого роду замінником руйнівного екстатичного танка, його символом, евфемізмом. Хореографія не переходить межу, навпаки, її пластика стримує від цього, дозволяючи гратися на краю безодні, але не заглядаючи в неї. Музика починає рух, і якщо не буде стримуючого фактору, що народжує хореографію, вступить у дію той самий екстатичний резонанс. Це схоже на маленький вибух реальності в межах твоєї психіки, що здатен поширитися на навколишнє середовище через тіло. Через канал музичної симетрії енергія підсвідомості (або ж – надсвідомості) знаходить максимально прямий вихід у матеріальний всесвіт, максимально можливу реалізацію, яка лежить поза формою – в тому способі існування, який ми називаємо хаосом.

Читати далі...

Вербальна музика

Вірші – це музика від мови, тому вміння читати вірші схоже на вміння грати на музичному інструменті. Вірш, так само, як і музичний твір, може бути тихим, повільним, плавним, а може мати суцільні стакато, бути насиченим різкими змінами гучності. Розміри віршів перегукуються з музичними розмірами. Акценти в музиці розставляються так само, як наголоси у віршах. У своєму циклі „Сім нот” Леся Українка зробила ремарки, що вказують на характер, плин віршів, використавши музичні терміни andante, staccato, hymn. Це якнайкраще відображує музичну сутність віршів, допомагає краще зрозуміти ту емоційну палітру, що передана через слово.

Читати далі...