Тотально вільний мікрофон 2

Тотально вільний мікрофон 2

Вдруге Васек Духновський зібрав авторів на Тотально вільний мікрофон у Міській спеціалізованій молодіжній бібліотеці. Різномасна публіка читала вірші без цензури: про Пиздузу, про складнощі становлення юності, про філософію і навіть дещо про християнство. Як виразився Васек, "свобода і поезія єднають усіх". У певному сенсі, читання на публічному майданчику – це порівняння через змагання: ви показуєте себе, слухаєте інших, і при цьому викидаєте в простір свої ідеї, позиції, вірування; заявляєте, питаєте, піддаєте сумніву... Модерація і негласний етичний кодекс утримує від жорстких оцінок, а…

Читати далі...
Гра Ендера

Гра Ендера

Спочатку я подивився фільм. Одразу вразив епіграф, як потім стало відомо, - дещо перероблений на відміну від оригіналу. Слова одразу показали, що постане складне питання взаємодії між поняттями «сила», «агресія», «любов» або ж «емпатія». І кіно виправдало очікування. Концентрована оповідь чітко і ясно змалювала трагедію нерозуміння і ворожнечі. Виникло бажання прочитати книгу. Мене тема менеджменту агресії, моральності та конфлікту, етики та еґо – бентежить уже давно. Тому фабула «Гри Ендера» одразу зачепила за живе, створивши очікування твору про глибоку філософію конфлікту, де…

Читати далі...

Памяти Кати Крюковой

Сегодня ночью ушла из жизни замечательная мариупольская поэтесса и просто хороший человек Катя Крюкова. Катя всегда была полна искромётной жизненной энергии, динамики и живого интереса к жизни, к осмыслению вещей. И из-за этого никто, пожалуй, не чувствовал её возраста, она казалась бесконечной, и когда пришло печальное известие, то это шокировало. Катя?! Да ну! Не может быть... Катя прожила богатую, насыщенную жизнь, полную творчества и высоких переживаний, она была художником, поэтом, автором песен, душой компании, вокруг неё всегда собирались люди, завязывалось общение. Всегда…

Читати далі...
«Нічого зайвого». Марія Гончаренко
Марія Гончаренко

«Нічого зайвого». Марія Гончаренко

З поезією пані Марії познайомився на сайті Поетичних майстерень. Якось так було, що серед старшого покоління поетів мені стрічалися здебільшого прихильники традиційних форм та образності, а пані Марія здивувала незвично модерновим віршем. Її поезія тяжіє до японської, проте зовсім не є стилізацією. Перегукується зі Сходом саме афористичною ємкістю, складністю на позір нібито простих образів. Аскетично стримані, мінімалістичні – твори слугують ключем до витончених станів душі. Це медитативна поезія, де слова насправді є тільки натяком до сенсу, що знаходиться «між рядків». Вірш надзвичайно схожий на музичний твір - образи, зіткані з декількох слів, подібні до музичних акордів чи мелодійних послідовностей. Ці сплетіння викликають у нас почуття, ми резонуємо з ними.

Мої вірші мовчазні як я їх треба не слухати а відчувати і тоді з’явиться зміст просторів між словами Марія Гончаренко

Читати далі...