Житлово-комунальна екзистенція

Житлово-комунальна екзистенція

Зрозумів одну свою доволі важливу семантичну помилку. Поняття "буття" для мене завжди означало щось порожнє, щось на зразок чистого аркушу, який ще тільки треба чимось заповнити. Зараз, перебираючи різні свої спогади, розумію, що насправді "буття" включає в себе все. Мені згадалися об'їзди будинків-учасників конкурсу "70/30" у січні-лютому минулого року. Об'їзд стосувався фіксації технічних умов у будинках і технагляду за проведенням робіт. Ми з колегами мусили відвідати більше двох сотень осель, залізти у підвали та на горища, а також пройтися по місцях загального…

Читати далі...
“Замок барона” 2018

“Замок барона” 2018

Без трьох днів рік тому ми з дружиною потрапили до "Замку барона" вдруге, на цей раз уже цілковито легітимно, з екскурсією. Зізнаюся, мені тоді не вельми цікаво було слухати розповідь екскурсовода, хотілося фотографувати. Тож я весь час кружляв по периферії групи, клацаючи будь-що вподобане оком. Гадаю, ця думка вже неодноразово звучала, однак не можу її оминути: вкотре здивувався, як проектувальники модерну зламу ХІХ-ХХ ст. примудрялися впаковувати простір в свої будинки. Так, "замок", у порівнянні зі своїми ровісниками, споруда велика, проте менша за…

Читати далі...
Sagrada Familia. Автопсихоаналітичний монолог

Sagrada Familia. Автопсихоаналітичний монолог

Sagrada familia або ж храм Святого сімейства – храм у Барселоні, що вже понад століття будується за проектом легендарного архітектора Антоніо Гауді. Це велична, гаргантюанська споруда, що вражає своєю «біонічною» красою. Вона схожа на велетенський міцелій, що зріс посеред міста (хоча починали будувати її ще тоді, коли місто не доросло до того місця), і вперто, попри всі війни та політичні режими, розвивається, даруючи трансцендентні досвіди своїм відвідувачам. Дуже давно архітектор посадив зерно (чи-то радше спору) свого задуму в землю і душі людей, без…

Читати далі...
Мелофілія #20 – Daniel Lioneye

Мелофілія #20 – Daniel Lioneye

Свого часу я захоплювався творчістю гурту HIM. Голос Віллє Валло зачаровував і затягував у глибини суперечливих відтінків кохання. А потім я виріс у пішов зовсім в інший музичний степ. Аж ось недавно, на хвилі ностальгії, я зазирнув на Google Play Music і відкрив сторінку HIM. Внизу були розташовані фото схожих за стилем (хоча радше треба сказати "схожих за теґом") гуртів. Між ними були якісь брутальні двоє з дивним іменем "Daniel Lioneye". Розкрив, запустив і вкрай здивувався авангардному звуку, що сполучив у собі…

Читати далі...
Маріупольський жовтень – частина 2. Дух міста

Маріупольський жовтень – частина 2. Дух міста

У Маріуполі зараз чимало нового. Але водночас відчувається, що місто постаріло. Чи то, може, я постарів, а разом зі мною – бачення міста? Місто лишилось на місці, час переїхав у пам‘ять, на вулицю Ностальгії, всотався в звивини, як дощ у асфальт, меліруючи в сиве (хоч це вже давно не модно), тепер час – це ми, бадилля, з ким колись перетнулися пагонами, з ким малюємо на дозвіллі таємничий орнамент стежок, нитками нашими, білими, зшиті клаптики краєзнавства, ми вирощуємо будинки для пташок…

Читати далі...
Маріупольський жовтень – частина 1

Маріупольський жовтень – частина 1

Якось ішов приватним сектором у Маріку, і накотило солодке і гірке водночас відчуття: "Боже, як же ж у нас кльово!" Чому гірке? Тому що мало хто це розумів і розуміє, приймають люди якісь дикі рішення, ідуть на дикі вчинки, а потім жаліють про згублені принади тихого приморського містечка... В чому сіль мистецтва, так це в тому, що воно допомагає навчити любити щось без утрати. Принаймні, намагається...

Читати далі...
Альбоми 2018

Альбоми 2018

2018 рік у музичному плані минув доволі своєрідно. Якщо минулого року набиралося матеріалу на піврічні звіти, то в цьому році певної миті взагалі здалося, що ніяких особливих вражень не буде. Але, на щастя, похмурий прогноз не справдився, на горизонті з’явилися нові вподобання. Разом із ними картину доповнили численні переслуховування, тож у цьогорічному списку будуть дублі. Spiritbox – Spiritbox EP (2017) + Singles (2018) Spiritbox - EP (2017) Слава мем-повелителю KMac2021 за те, що зробив мікс на їх прелюд “10:16 AM”, чим відкрив…

Читати далі...
Нова надія =)

Нова надія =)

Життя на сайтику завмерло. Чесно зізнаюся, впала мотивація до процесу оформлення постів на фоні відсутності уваги з боку аудиторії. Людям досить постів на facebook, мало хто з них переходить на сайт, і навіть спокуса повноцінним естетичним оформленням не спрацювала. Втім, я й сам за це відповідальний, бо не можу й не хочу підлаштовуватися під ритм ефективних СММ-тактик, які за належного використання обіцяють значно більшу увагу до просуваного сайту. Моє блоґерське життя закінчило ще одне коло (мені хочеться сподіватися, що це все ж…

Читати далі...
Два кольори волі

Два кольори волі

Хто звільниться сам – той вільним буде… (с) Леся Українка Християни вірують, що Христос показав спосіб, як досягнути спасіння, затвердивши його своєю жертвою задля спокути гріхів людства. Тобто, тепер уже не треба мудрувати і вишукувати істину деінде, ось вона – у формі готової інструкції презентована в Новому заповіті, треба просто скористатися нею. Особисто я не згоден з цим. На мою думку, в духовній сфері завжди треба мудрувати і шукати істину, хоча б тому, що в кожної живої істоти власна індивідуальна природа, і…

Читати далі...
Мелофілія #19 – Кліп як мистецтво

Мелофілія #19 – Кліп як мистецтво

Нещодавно я почув, що кліпи знімати легко. Я б сказав інакше: кліпи можна знімати легко. Коли нема концепції або бюджету. Одначе не варто позбавляти жанр права бути мистецтвом, тим більше, що вже чимало є зразків, котрі засвідчують протилежне. Так, можна просто зняти, як гурт грає, з різних ракурсів, і це теж буде стильно-модно-молодіжно, однак найліпше, коли вкупі зі звуковим сенсом отримуємо його візуальне підсилення, заповнюючи органи чуття мистецтвом по максимуму. Для цього потрібно розробити влучну концепцію, грамотно скласти сценарій, за необхідності –…

Читати далі...
Мелофілія #18 – 6 альбомів, що зробили моє друге півріччя 2017

Мелофілія #18 – 6 альбомів, що зробили моє друге півріччя 2017

Друге півріччя 17-го року було не настільки рясним в плані числа альбомів, але анітрохи не менш цікавим і приємним. Аьбоми другого півріччя: #1 – The Contortionist – Clairvoyant (2017) progressive metal Докладно писав про враження від цього альбому тут. Зараз додам, що завдяки «Ясновиді» отримав декілька чудових вечорів у листопаді й грудні. Звук допоміг прочинити вікно в світову глибину й подихати надзвичайною атмосферою. #2 – Jinjer – King Of Everything (2016) progressive metal/deathcore Цьому колективу завинив повноцінну рецензію, сподіваюся, звільнений святами час дасть…

Читати далі...
Мелофілія #17 – The Contortionist – Clairvoyant

Мелофілія #17 – The Contortionist – Clairvoyant

Поєднання стероїдної тілесності дисторшну з атмосферністю – то, мабуть, один з найбільших подарунків, котрі люди могли зробити самі собі. Тепер плоть органічно поєднана з духовним космосом, а духовний космос, в свою чергу, знаходить втілення в агресивному матеріальному середовищі. Сучасники шукають доповненої реальності через інтеграцію технологій для додаткового інформування через зір або навіть впровадження у дійсність віртуальних об’єктів за принципом славнозвісних покемонів. Насправді ж щонайпряміша модифікація реальності відбувається через музику. Щоразу нове існування твориться у нас на вухах протягом кожної композиції. Утворюється такий…

Читати далі...
По той бік шлункового задоволення

По той бік шлункового задоволення

Обкладинка: Dan Gold Ситість і задоволення ми звикли собі уявляти такою собі загниваючою утопією а-ля товсті конс’юмери з мультику “Wall-E”. Тому декларуємо, як ми всі “сжились с бурями и тревогами” і знаходимо себе в боротьбі за ідеали надзвичайно примарні, однак годні для того, щоб зрушити п’яті точки з місця і дати душі забуття в екшні. Насправді, саме в ситому і задоволеному суспільстві людина може бути собою, присвятити себе улюбленій справі… ну гаразд, годі фиґлювати - улюбленій грі. Ні, я проти техноутопії Жака Фреско,…

Читати далі...
Анімована какашка крутіша за польоти в космос!

Анімована какашка крутіша за польоти в космос!

Главное — на Земле. Главное всегда остаётся на Земле, и я останусь на Земле. Решено, — подумал он. — Решено. Главное — на Земле… АБС. "Стажеры" Ходить гумор про "як ви там, нащадки?" і "какашку анімували". Це приклад викривлення сприйняття, коли трансльоване через канали масового зв'язку сприймається як більш значуще, ніж нетрансльоване. Насправді, польоти в космос і марення майбутнім в стилі 50-80-х (той самий ретрофутуризм) зовсім не стосувалися реального розвитку людства. Технології полегшують життя, але не вирішують фундаментальних проблем. Радіо не врятувало…

Читати далі...
Назустріч безодні

Назустріч безодні

Обкладинка: Tom Sodoge Таке враження, що людство ледь не від початку прагне звалити назад в утробу Едему, в несвідоме, в перинатальний стан. Мабуть, усі “вищі” релігійні вчення опонують світу, опонують життю, проголошуючи цю реальність хибною або тимчасовою, на зміну якій прийде вічне блаженство. Свідомість означає свідомість болю, що супроводжує життя, і інтелект ламається перед суворою громадою страждання перед собою, тікає від неї - в самадгі або Велику Порожнечу. Тобто, людство ніяк не може перееволюціонувати етап отроцтва. Воно плаче і тікає, не може подолати…

Читати далі...
Декілька причин, через які я зневажаю facebook

Декілька причин, через які я зневажаю facebook

Сайт – це набір інструментів, завдяки яким користувачі можуть публікувати, отримувати та обмінюватися інформацією. Зручність інструмента та привабливість контенту повинні створювати аудиторію, увагу якої можна монетизувати, використавши рекламу. До цієї формули нині вже міцно примішався піар, адже перекричати таку кількість голосів, яка нині є в інтернеті, можливо лише за певної тактики і стратегії. Соціальна мережа повинна була стати сайтом із новітнім набором інструментів для соціалізації. По суті, це рекомбінація засобів, що вже існували на той час, зі зміщенням акцентів. В будь-якому разі,…

Читати далі...
Список надважких металів

Список надважких металів

Обкладинка: Jason Rosewell Поняття важкості в металі для мене особисто означає вдале сполучення басової насиченості та ударної міці звуку. Іноді вишенькою на верхівці цього коктейлю лежить агресія, додаючи йому хльосткості. Коли дві основні складові є – мій слух вважає цей звук потужним. Одначе, крім потужності звуку, дуже важливо, щоб музика була композиційно пропрацьована, мала в собі певний образний стрижень, що надавав би голій енергії форму. Сучасний метал часто-густо просто нудний: хоча він просто мегатяжкий у порівнянні з попередніми поколіннями, не вистачає йому фокусу,…

Читати далі...
Державне шило на корпоративне мило. Серіал “Картковий будинок” і трохи теорії змови

Державне шило на корпоративне мило. Серіал “Картковий будинок” і трохи теорії змови

Серіал «Картковий будинок» (“House of Cards”) розтинає політичний гнійник Сполучених Штатів Америки, переконливо доводить, що «там то же, что у нас», політика всюди однакова, з незначними відмінностями. Звісно, це fiction, однак задача серіалу не полягає в тому, щоб викривати когось конкретного, це алегорія на самі алгоритми політичної взаємодії, узагальнення того бруду, що вирує за красивими лаштунками. На жаль, виразність ТБ-шоу знижувалася з кожним сезоном, до хльосткої есенції цинізму домішувалися моралістичні нотки, минуле подружжя Андервудів (на щастя) все-таки настигло їх на піку кар’єри,…

Читати далі...
Мелофілія #16 – Маленький геній Сара Лонґфілд (Sarah Longfield)

Мелофілія #16 – Маленький геній Сара Лонґфілд (Sarah Longfield)

Забавно взагалі виходить, що класика з певного моменту стала вважатися універсальним мистецтвом, хоча європейська класика завжди була елітарною, а отже – не для всіх. Як це вкурити – універсальність «не для всіх»? Сьогодні вночі я знайшов, як на мене, вдалу алегорію. Класичним є складне, глибоке мистецтво. Класичні твори є результатом копіткої практики, ретельного дослідження або ж яскравого геніального осяяння. Так чи інакше, в них зібрано воєдино багато естетичних і філософських ниток. Ці твори лежать на поверхні, відкриті для прочитання всім бажаючим. Але…

Читати далі...
Ібо гряде. Або чому твій велосипед не врятує тебе.

Ібо гряде. Або чому твій велосипед не врятує тебе.

Обкладинка: Witch Kiki Фейсбук питає: «Що в мене на думці?» Та от, думаю, що зелена енергетика не врятує нас, переробка сміття не врятує нас, електрокари не врятують нас, вегетаріанство не врятує нас і навіть штучне м'ясо не врятує нас. Нас врятує або міграція в космос, або контроль за народжуваністю, до того ж, контроль не штучний, а закладений на рівні цінності. Досі людство ще не сягало межі, маючи нові ареали, а отепер - сягає, бо одна людина - це далеко не тільки та площа,…

Читати далі...