Персональний сайт Максима Холявіна

Окістя цивілізації

Біда капіталізму – це біда незавершеного циклу. Колами рухаються речі в світі, і там, де коло не замкнене, починаються аномалії. Деякі з них є проявом еволюції, а деякі – раковими пухлинами, що гальмують розвиток людства. Гроші теж рухаються колами. Людина бере їх у світу (переробляючи його) і, примноживши, мала б повернути в світ, аби потім…

Читати далі

8-bit philosophy

Не можу не поділитися з вами цим дивом. Якось колега на facebook підкинув посилання на анімаційний ролик, у якому роз’яснювалася “Трагедія спільного” Г. Хардіна. Незбагненними шляхами ютюбовими з нього вийшов я на канал Wisecrack, де з-поміж іншого виділив для себе чудові мультики, у яких було заміксовано образи з класичних восьмибітних ігор та розповіді про різні…

Читати далі

Школа співжиття. Як ОСББ можуть допомогти країні?

Яким чином ОСББ може допомогти країні? Справа в тому, що йдеться не просто про ОСББ. Йдеться, перш за все, про вміння уживатися одне з одним і «не штовхатися». Наскільки взагалі можливо «не штовхатися» – питання спірне, однак без прагнення розлінувати поле соціальної гри і підтримувати на ньому порядок – неможлива успішна гра для жодного з…

Читати далі

Боротьба за ізоляцію

З одного боку, люди – тварини соціальні. Все, чого людство досягло – завдяки суспільству, втім, як і всі провали теж відбувалися через те саме. Соціальність, життя в множині – це база, від неї нікуди не дінешся, і навіть якщо втечеш – усе одно нестимеш усередині сліди її. Соціальне життя – річ не солодка. У всіх…

Читати далі

Про патчі та нові версії

Написано як реакція на оцей матеріал. Вже довгий час торочу про безглуздість сучасної софт-індустрії, де замість вдосконалення самої технології відбувається безкінечне наліплювання все новіших патчів, через що, попри збільшення потужностей заліза, продуктивність залишається на рівні, мабуть, початку нульових. Так от, приблизно те саме спостерігаю взагалі у ставленні до життя і техніки. Замість того, щоб удосконалювати…

Читати далі

Проект: Україна

Навряд чи ці думки нові, навряд чи ці думки мої, однак вони просяться назовні, тому написати про це є послугою собі. Може, викупом за незмогу іншим чином прислужитися обраним речам нині…   У чому цінність Незалежності України? Здавалося б, від того всуціль самі проблеми, дикий капіталізм і економічні негаразди… Однак уявіть собі Україну як операційну…

Читати далі

Мутуалізм і люди.

Scratch my back and I’ll scratch yours. Англійська мудрість Є таке цікаве явище в Природі, назване біологами «мутуалізм» – різновид симбіозу, коли обидва види отримують взаємну вигоду від співіснування. Приклади відомі з дитинства: крокодили, потребуючі чистки зубів, і колібрі, котрі їдять під час «чищення»; комахи, що користуються пилком квітів для харчування, запилюючи їх під час…

Читати далі

Ідеш до Європи? – Візьми з собою вудку!

Ми неминуче повинні пройти етап від бунту маси до бунту маси проти себе самої. По інерції з усього свого історичного минулого, аж від розсмоктування Січі та утвердження Івана IV Грізного царем у Москві, СНД волоче важку долю імперської ментальності, коли найвищі з можливих цілі раба є а) мати власних рабів; б) вимагати хліба та видовищ….

Читати далі

Genius Loci. З чого починається любов?

У книзі «Архітектура Львова. Час та стилі» мені трапилася фотографія з дня святкування 750-річчя міста. Там люди вистроїли собою велику цифру 750, котру закарбували на плівку з даху будинку поруч. Потім я побачив старовинні гравюри з неодмінним левом та святими круг міста. Подумалося мені: а як ті репродукції могла б сприйняти дитина? В кожного з…

Читати далі

Щодо етніки

Насправді для прискіпливого інтуїта не так уже й легко насолоджуватися етнікою. Типу, взяв навмання візерунок – і тішишся, взяв навмання музику – і танцюєш. Ні. Коли ти сприймаєш етніку живим процесом, а не музейним експонатом, то й ставишся до неї як до чогось актуального, такого що має свої недоліки та переваги, тобто не таким, що…

Читати далі

3 коментарі

Продовження з нуля. Або як я відкрив для себе українську культуру

Викладене нижче є суб’єктивним поглядом на об’єктивні події та не претендує на вичерпність опису та аналізу, є виключно суб’єктивними роздумами про долю покоління та роль української культури в справі суспільного відродження.   Я народився в Маріуполі, котрий хоч і був заснований козаками, опинився у страшенно радянському контексті, бо був перетворений свого часу на індустріальний осередок….

Читати далі

Стоп смог! – історія

Отже, почалося все зі смогу. Можна ігнорувати забруднення води – не так видно, не так чути – але коли перекриває дихання, вже надто не проігноруєш. Тому маси народні почали ворушитися. Для Маріуполя це є неабияке досягнення, тому що має місце як економічна, так і психологічна прив’язка до металургії, звично стало терпіти нібито «необхідне зло», за…

Читати далі

Великий егоїзм – продовження

Вчора здійснив акт Великого егоїзму.   Багато міст в Україні потерпає від нашестя каштанової молі – дуже небезпечного шкідника. Багато вулиць Маріуполя, засаджені каштанами, перетворилися на іржаві тунелі з посохлим листям. Це не від спеки і не навіть не від викидів заводів (хоча опосередковано вони в будь-якому разі мають певне відношення, адже впливають на збалансованість…

Читати далі

2 коментарі

Найвищій ступінь егоїзму

Часто чутно «ми хочемо забагато!» Насправді ми хочемо замало. Бажай для себе і роби для себе, тоді світ навколо стане краще – парадоксу тут нема. Жаліємося на життя – на заклик «зроби щось!» лунає відповідь «а кому воно треба?!» Ти скаржишся – значить тобі.   Великий егоїст захоплює Всесвіт. Він іде по дорозі, вважаючи усе…

Читати далі

Тверезий погляд (баляда про вільні уми)

Ні, цей текст буде не про алкоголь, і навіть не про здоров’я. На жаль чи на щастя. Справа буде про те, як ми використовуємо свій розум. Зазвичай упорядкованість дій, контроль над подіями життя називають «раціональність». Тобто, чим менше ми дозволяємо голим емоціям та забаганкам вести нас, тим яснішим виходить перебування людиною на землі. Ми успішно…

Читати далі

Genius Loci. Тривимірна історія (відео)

Музеї з точки зору непосвячених зберігають у собі не стільки експонати, скільки ідеї – холодні й байдужі. Самодостатні. Ба навіть не ідеї, а сам лише пафос, незрозумілий пафос відчуженого минулого. Проте той, хто має ключ розуміння історії, знає, що це не просто предмети старовини, які коштують стільки-то. Він знає, чому вони настільки дорогі. Бо це…

Читати далі

Слава труду! Про правду в неморальному контексті

  Суспільство заблукало в словах. Важко сказати, чи це через технічний прогрес, чи просто власну нездатність. Але факт лишається фактом – інформаційний простір виливає на нас тисячі слів, але всі вони заплутані в клубок, що з часом усе більш нагадує вузол царя Гордія. Концепції, теорії, змови, викриття, пропаганди, агітації, емоції… Чим більше в те поринаєш,…

Читати далі

“Слава труду!” В пошуках Сили

Хлопці з руху Zeitgeist малюють метою утопію, де людині взагалі не треба працювати. Мовляв, усе за нас зроблять машини, а нам треба буде тільки відпочивати і займатися мистецтвами. Доречи, ніяких конфліктів, бо всі люди добрі й хороші, розумні та позитивні, просто життя їх робить потім злими і агресивними. Ем… а як щодо підлості? В одній…

Читати далі

Really green. Два абзаци навздогін

Взагалі-то про sustainability реально розмовляти вдасться лишень тоді, коли достатній відсоток людей у суспільстві взагалі задумається про Природу і Гармонію з нею як самодостатню ціль, основу хоч наскільки-то успішного існування. Поки думки зав’язані навколо грошей, прибутків та інших цивілізаційних речах, усі зелені ініціативи будуть не метою, а засобом до чергового прибутку. Враховуючи характер сучасної комерції,…

Читати далі

1 2 3 4 5
%d блогерам подобається це: