Пристрасті за Андрієм

23.04.2012

Як завжди виходить, що не той п’є, хто варить, і останнє відео я вивішую із значним запізненням. Можливість ознайомитися з ним була і є на сторінці Проекту “Ноос” на facebook. Отже, Вашій увазі пропоную чергове своє документальне кіно, друге про Андріївський узвіз, перше про його нелегку сучасну долю. З надією на успіх громадської ініціативи щодо його збереження, а також історичного Києва взагалі. У фільмі використані записи творів С. Рахманінова, К. Дебюссі, Л. Яначека і Пахельбеля.

Пристрасті за Андрієм from xsimko on Vimeo.

Genius Loci. Тривимірна історія (відео)

05.11.2011

Софія на заході Сонця.

Музеї з точки зору непосвячених зберігають у собі не стільки експонати, скільки ідеї – холодні й байдужі. Самодостатні. Ба навіть не ідеї, а сам лише пафос, незрозумілий пафос відчуженого минулого. Проте той, хто має ключ розуміння історії, знає, що це не просто предмети старовини, які коштують стільки-то. Він знає, чому вони настільки дорогі. Бо це насправді компакт-диски з епопеями не гіршими за всі сім книг про Гарі Поттера. Уламки і статуї, вази і картини оповідають історії цілих поколінь, цілих цивілізацій, і всі вони були складені з доль справжніх людей. Всі вони були живі, вони любили, ненавиділи, захоплювалися чимось, шукали сенс життя або просаджували його в забутті. Кожна подія минулого знаходить відгук сьогодні. Прямо, можливо, це не помітно, але коли вчитатися, то можна зрозуміти, яким чином Древній Єгипет пов’язаний з сучасними християнськими конфесіями, скільки давньогрецького розсіяно в наших уявленнях і навіть у розумових засобах, якими ми користуємося кожного дня. Люди можуть бути дуже різними, вони створюють несхожі культури, часом, навіть поняття «доброго» та «поганого» у них протилежні, але ніхто не залишається островом, як казав Джон Донн. Всі є частиною однієї планети, тому кожна історія має свою вагу та свою цікавість. Музеї не є саркофагами з тліном, вони зберігають життя записаним на предметах, на його продуктах. Саму Землю можна уявити жорстким диском всього живого, опорою для всесвітньої, біосферної пам’яті.

Читати далі »

Принцип локальності ч.ІІ

16.04.2011

На цім стою. Мислимо локально!

Отже, мислимо локально! Людство протягом століть обходилося без централізованих господарчих систем. Згадаймо феодальний устрій – сеньйор жив за рахунок селян, оскільки господарство ще було натуральним. Ринок, у принципі, теж походить з нього, тому локальні господарства цілком можуть жити у більшій чи меншій автономності від великих централізованих систем. Якщо розподілити енерговитрати та господарчі спроможності за районами одного регіону, можна вивести принцип – як розподіляти ті самі вітряки і полотна сонячних батарей відносно споживачів. Приватний сектор у місті, фактично, – те саме село, тільки з меншими земельними наділами. В ньому можуть існувати ті самі способи господарства, що й у селах. І якщо розподілити господарство за локальними потребами, нам більше не загрожуватиме дегуманізація масового виробництва, коли домінує посередність.

Читати далі »

Принцип локальності ч.І

14.04.2011

Каталанський національний рух. Втілення прагнення до локальності

У світі дуже легко спостерігаються два процеси – централізації та локалізації. Всім відомо, що з одного боку гримить глобалізація, проте на противагу їй рушить націоналізація. Хоча вона, мабуть, набагато менше освітлюється в ЗМІ. Але шістдесятники минулого століття, та й узагалі, національно-визвольна боротьба, як у Каталонії або Україні, свідчать, що не все так просто в Датському королівстві, як нам малюють.

Але такі самі рухи є і всередині країн. Згадаймо, що суспільство є системою, складеною з різноманітних підсистем, отже далі я так і казатиму для зручності – системи. Яка ж картина сьогодні в Україні?

Читати далі »

Genius Loci ч.4

23.01.2011

IV. НОСТАЛЬГІЯ
Ще один доказ на користь зв’язку з місцем – Ностальгія. Скільки митців-вигнанців та й просто вимушених емігрантів страждало на чужині… Важко та й не дуже потрібно зараз судити – хто чому й навіщо їхав геть, справа в тому, що вони неодмінно не могли просто так взяти й покинути Батьківщину. Мова не йде про холодних людей без почуттів, або відірваних від коренів. Мова йде про тих живих, хто склав своїм життям золотий фонд народної історії.

Читати далі »