Мелофілія #24 – Obskkvlt – Blackarhats (2019)

English below.

Мені все-таки подобається, коли металісти беруться за розробку філософських, релігійних та окультних/герметичних тем. Так, часто це перетворюється на цирк і бутафорію, одначе тоді, коли за тему беруться всерйоз, музика отримує вербальне підкріплення, стаючи непоганим інструментом дослідження психіки (привіт герр Юнґ!).

Останнім часом мене також дуже тішить тарґетинг реклами на facebook та Instagram, в стрічку часто підкидають цікаві музичні екземпляри. Саме таким чином до мене потрапив дебютний альбом іспанського гурту ObskkvltBlackarhats.

Що вразило найбільше, так це гармонійне співвіснування в одному ключі трьох елементів: death, black і groove (!) Тобто, ми маємо темну потойбічну атмосферу блеку, виразні риффи прогресивного дезу і заводну ритмічність ґруву – і все в одному флаконі! Ґрув до цього моменту здавався мені більш “приземленим” та “реалістичним” жанром, що не стосується глибинної психології. Однак, маю у вухах пряме спростування. Ні, можна занурюватися в простір варіацій несвідомого через жваві, то маршеві, то танцювальні ритми, якщо згори є відповідна мелодійна надбудова

Композиції на альбомі не дуже тривалі, лише одна тема виходить за рамки п’яти хвилин, але, за рахунок насиченості, здається, що ти слухаєш довше, ніж насправді

На жаль, не маю доступу до текстів, тому не візьмуся трактувати вербальну частину пісень. З того, що вдається розібрати, складається думка, що хлопці взялися за розкопки механізму, що рухає людьми. Часто в голові спливає питання: а яке, власне, місце в модерновому світі посідає весь цей герметизм/окультизм? Як він сполучається з тріумфом науки (логіки) та технології (утилітаризму)?

Відповідь дав вищезгаданий Карл Юнґ: науці для адекватного розбору людської природи, її несвідомої частини, потрібно було вдатися до дослідження не тільки рефлексів і біхевіоризму, але й увійти до царини, що завжди ставилася в опозицію до наукового методу – релігії, окультизму, алхімії та інших “окультних наук”. Можливо, вся ця сутінкова сфера і не мала такого ефекту на матеріальному світі, однак саме там роїться розмай образів, котрі відображують важливі аспекти саме внутрішньої дійсності.

Щоб успішно розвиватися і самореалізовуватися, людям необхідно намагатися усвідомити і зрозуміти якомога більше цих феноменів, і часто це стосується саме темної половини нашого єства. Намагання вибілити себе не дають успіху, гармонія досягається лише в балансі з пітьмою, а не від витіснення.

Тож звернення до цього в мистецтві є виправданим навіть у реальності мемів та політичних ток-шоу. Бо нікуди не ділися гнів, жадібність, агресія, свавілля, егоцентризм, хіть. Вони так само рухають нами і змушують будувати відповідні собі системи відносин. Усе це треба розбирати, тож коли музика стає на допомозі у висвітленні внутрішніх глибин – я обома руками за.


Small disclaimer: I haven’t translated texts for a long-long time so maybe there are tons of mistakes, and I want to apologise for any incovenience. Hope, my thoughts are still comprehensive. :-P

After all, I like when metal bands take on philosophical, occult/hermetic and religious themes. Yes, it often becomes a sham circus, but when it is done seriously, the music achieves a verbal support and becomes a good tool of the psyche researching (hello, Mr. Jung!)

For last couple of months I am also glad about the facebook’s and Instagram’s advertisement targeting – it often throws an interesting music examples to my newsfeed. This way I got to a debut album ‘Blackarhats’ of the Spanish band Obskkvlt.

What impressed me the most is that there are three components coexist together peacefully:  death, black and groove (!) We have dark mystic atmosphere of black, expressive riffs of the progressive death and catchy rhythms of groove – all in one! Until now I considered groove as a more ‘earthly’ and ‘realistic’ genre, which does not get into deep psychology. Well, I have a straight refutation right inside my ears. No, you actually can immerse yourself in to space of variations of the unconsciousness through the hot, marching and dancing rhythms, if you have the right melodic superstructure over them.

Compositions on the album are not very long, only one song passing the mark of 5 minutes, yet because of saturation of the music, it seems like you listen to it longer than it really is.

Unfortunately, I have no access to lyrics so I can’t analyze the verbal part of the songs. From what I understood, it seems like guys took on the digging of the mechanisms which makes people move. I often have this question inside my head: what is the place of all these hermeticism/occultism in modern world? How does it relate with the triumph of the science (logic) and technology (utilitarianism)?

The answer is given by already mentioned Carl Jung: to understand human nature, science had to go further than the studying of the reflexes and behaviorism and take on the spheres long considered as the opposing to scientific method – religion, occultism, alchemy and other ‘occult disciplines’. Maybe this twilight zone does not have an impact on the material world, but right there swarm the images that reflect important aspects of our inner reality.

To develop and fulfill the self, people need to try to be conscious of as much of this phenomenon as possible, and often it is all about the darkside of our nature. Attempts to bleach ourselves not lead us to success, harmony can be established only in balance with the darkness, not in denial.

So it is completely justified to make it a theme of art, even in reality of memes and political talk shows. Because anger, aggression, greed, egocentrism, lust and recklessness are not going anywhere. They still rule over us and make us build systems of relations along these lines. We need to work all this out, so when the music helps to lighten inner depths – I’m all in.


Напишіть відгук