Мелофілія #22 – 夢中夢 -mutyumu-

Те, як японці примудрилися переосмислити і перетравити західні жанри музики – вражає. На стику глобалізації та унікального національного мислення народилися надзвичайні гібридні квіти, котрі не тільки можуть захопити естетичним багатством, але й здивувати. Подекуди – аж за край.

Колектив “Сон уві сні” грає (грав? від них уже багацько років нема новин) химерний ф’южн джазу, року, металу і класики з майже академічного рівня жіночим вокалом (Hatis Noit, котра вже випустила кілька альбомів авангардної акапелли), скрімінгом, бласт-бітом, чуттєвою скрипкою і барвистими фортепіанними пасажами.

Попри мелодійність, альбом『イリヤ – il y a -』не так просто піддається розумінню. Необхідно розігнати свідомість до обертів композиторів, щоб ув’язати між собою різко контрастні частини та рясні мелодійні конструкти. Виразність у межах однісінької теми може варіюватися від джазових гармоній до металевих крещендо, з переходом через фортепіанні та скрипкові соло.

Альбом повний феєричної атмосфери, малюється велика абстрактна картина, повна деталей, маленьких сюжетів, що зливаються у великі сенси. Синестезія чутливо реагує на звукове полотно, відгукуючись безліччю кольорових плям, різними відтінками світла. Напрошуються асоціації то з дощем з пелюсток, то з вогнями вечірніх міст, то з небесними полотнами… Музика то запрошує до грайливого танцю, то насичує пафосом і піднесеністю під час крещендо, то втаємничує у тонкі вібрації душі.

Одним словом, у платівці дуже-дуже багато всього. Мені особисто навіть не так просто прослухати її повністю від краю до краю. Спочатку через незнайомість музичної мови, тепер – через надзвичайне насичення сенсами. Ближче до середини хочеться видихнути, перепочити і перетравити почуте. Але потім до цієї музики вертаєшся через роки.

Напишіть відгук